ситуації є зміна чистого прибутку і сплаченого статутного фонду. Велика проблема у комбанків України є недостатність капіталу, неякісна структура активів. З цього виникає проблеми в банках, НБУ переводить їх на режим фін. оздоровлення, половина знаходиться у стадії ліквідації. За 1992-1999 ліквідовано 69 банків, 16 у 1998 . Знизилася ліквідність і платоспроможність банків, фін. стан та активи. Для успішної дія-ті банку велике значення має їх стабільність, здатність банку відповідати за свої зобов’язання, забезпечувати прибутковість. Стабільність можлива при підтриманні системи ек. параметрів, що встановлює ЦБ. Банк. система України за 10 років перейшла до нового шляху розвитку.
47. Небанківські фінансові кредитні установи.
Небанк кр. установи – фін. посередники гр. ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у ЦП та кредити (довгострокові). Спільне з банками: 1) функціонують у секторі опосередкованого фінансування; 2) формують свої пасиви, випускають боргові зобов’язання 3) розміщують ресурси в активи, купують боргові зобов’язання, створюючи власні вимоги 4) зобов’язання більш ліквідні. Відмінності: 1) не пов’язані з базовими банк. операціями 2) не впливає на пропозицію гр., не створює депозити, не має обов’язкового резервування 3) вузькоспеціалізовані, здійснюють дія-ть за хар-ром коштів кредиторів, та за своїми додатковими послугами. Особливість: депозитні кошти не можуть вільно використовуватись небанк. фін. установами. Вони поділяються на договірних фін. посередників, які залучають кошти на підставі дог з кредитором: страх. компанії, ПФ, ломбарди.
на кредитні та інвестиційні операції. Кредитні – надання і погашення банк. позичок на принципах строковості, цільового хар-ру, платності кредиту на певних умовах і вимогах зг нормативів НБУ. Загальна сума Кр. не повинна перевищувати восьмикратний розмір власних коштів. Кр. видається юр та фіз особам, рішення приймається колегіально, враховують фін. стабільність позичальника, вид його дія-ті та заставу. При банк Кр. використовують прості, спеціальні та контокорентні рах. Простий – активне сальдо, кожна проводка по кр. оформлюється док-ми, найбільш поширена форма. Спеціальний – при кр-нні. векселями, виникає кредитове сальдо, яке зараховується відразу на рах. позичальника. Контокорентний рах – активно-пас. рах., на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом, як позичковий рах з дебет. або кредит. сальдо. Банк контролює використання кр, своєчасне його повернення і сплату %%.
Інвестиційні операції – вкладання кошт. в ЦП під-в (держ, колективних, приватних) на тривалий період часу. Інвестиційні ЦП – боргові зобов’язання у вигляді акцій, облігацій, векселів тощо. Вони створюють вторинний резерв для задоволення потреб у додаткових коштах, що перевищують ресурси. Мета: безпека гр. коштів, їх диверсифікація, дохід та ліквідність. Існують такі фактори ризику: кредитний – емітент не в змозі сплачувати свої фін. зобов’язання; фінансовий – непередбачені зміни на ринку ЦП призводять до втрат із-за продажу їх зі знижкою. Процентний – коливання ринкових ставок при фіксованому % на облігації. Інвестиційна дія-ть повинна систематизовано контролюватися, захищатися від ризику збитків та втрат ліквідності. Кред та інвест операції тісно пов’язані між собою. Їм притаманні ризики, для запобігання й оптимізації яких банки використовують певні інструменти.
57. Кредитні операції. Хар-ка та класифікація операцій. Методи управління ризиками.
Кр. операції належать до активних операцій банку. Активні операції банків – дія-ть із використанням власного капіталу, залучених коштів для одержання прибутку при розподілі ризиків і підтриманні ліквідності. Поділяються на кредитні та інвестиційні операції. Кредитні – надання і погашення банк. позичок на принципах строковості, цільового хар-ру, платності кредиту на певних умовах і вимогах зг нормативів НБУ, видаються в межах наявних ресурсів. Загальна сума Кр. не повинна перевищувати восьмикратний розмір власних коштів. Кр. видається юр та фіз особам, рішення про видачу кр. приймається колегіально і оформлюється протоколом, в межах параметрів банку (приоритетні напрями кредитування, кред. портфель, розмір 1-го кр., фін стан позичальника, % ставка тощо). Кр. вимагають додаткових умов: фін. стабільність позичальника його рентабельність та ліквідність, вид його дія-ті та застава, власне майно, капітал. Кр. не видаються: на покриття збитків в дія-ті; на
49. Поняття валюти, її види, призначення та сфера використання. Конвертованість валюти.
Нуйбільш прийнятним є визнач. валюти як будь-яких грошових коштів, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов”язано із зовнішньлекномічними відносинами. Валюта класифікується за кількома критеріями. Основним з них є емітенська належність валюти. За цим критерієм виділяють:
-
національну в. , яка виражена в горшах, що емітуються національною банк. Систеиою.(для України – гривня).
-
Іноземну в., виражену в грошах, що емітуються банківськими системами інщих країн.(для України – всі, крім гривні)
-
Колективну в., виражену в особливих міжнародних грошових одиницях, що емітуються міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами. (СДР, запроваджена в міжнародний оборот МВФ, евро).
За режимом використання в. поділяються на:
-
неконвертовані;
-
конвертовані.
Неконверт. є валюти, які неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується.(валюти слаборозвинутих країн, які переживають глибоку і хронічну екон. і фінанс. кризу).
Конверт. є в., які вільно обмінюються на в. інших країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться через кордон. Конвертованість в. можна класифікувати за кількома критеріями:
1. За повнотою конвертації: повна; часткова.
6.
За видами суб”єктів: зовнішня; внутрішня.
7.
За характером економічних операцій, що обсуговуються конвертованою валютою: за поточними операціями; за переміщенням капіталу.
Повна конвертоність означає можливість віьного обміну нац. валюти на іноземну для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій.
Часткова конверт. Означає, що нац. Вал. Обмінюється на іноземну з певними обмеженнями. Напр., для одних осіб її обмін