Для розвинутої економіки характерна досить висока норма нагромадження. Так, на початок 90-х років доля інвестицій в ВВП складала в США – 17,8%, Японії – 27,6%, Німеччині – 19,4%, Франції- 18,8%, Великобританії – 17,2%.

Одночасно, для спадної економіки немає прямої залежності між зростанням норми нагромадження і відповідним зростанням ВВП. Наприклад, норма виробничого нагромадження в Україні в 1993- 95 роки зросла і склала понад 20 % проти 18 % в 1991. Проте, це не справило відчутного впливу на продукування ВВП, він продовжував реально падати. Виявилася ситуація, при якій зростання норми нагромадження виявилося економічно не ефективним, оскільки її збільшення не призвело до адекватного збільшення ВВП. В таких випадках спостерігається абсолютне зменшення реального обсягу інвестицій і відповідно – зменшення і фонду споживання. Причиною цього є невірно вибрані принципи інвестування в плані його об`єктів, значна розтягнутість у часі інвестиційного циклу.

Так, традиційно в Україні віддачу від інвестицій чекають кілька років, в той час як сучасні вимоги до інвестицій в розвинутих країнах ставлять завдання отримувати віддачу від капіталовкладень на протязі 1,5-2 років. Розтягнення строків впровадження інвестицій та будівництва в реальному обсязі гальмує віддачу інвестицій і, як наслідок, вони являють собою по суті безповоротні витрати. Водночас продовжується неефективне використання обмежених капітальних вкладень : розпорошення їх по багатьох будовах, зростання частки витрат у загальному обсязі капітальних вкладень на будівельно-монтажні роботи.

Наприклад. Ефективність використання введеного телекомунікаційного обладнання є досить проблематичною, оскільки введення станції не означає задіяння телефону. Так, в 1998 році кількість встановлених телефонів склала близько 270 тис. при можливостях нових станцій ввести 360 тис. Гроші вкладені, проте віддачі немає. Всього за останні роки в Україні 600 тис. незадіяної ємності АТС. Це не тільки відсутність доходів, а й значні витрати на утримання.

Обсяги інвестицій та форми їх здійснення характеризують суб`єктів інвестування – підприємства, компанії, регіони, держави - як з точки зору якості економічної діяльності сьогодні, так і з точки зору перспективи. Одним з якісних показників обсягу інвестицій є їх частка в внутрішньому валовому продукті. |

Таблиця № 1.1. Динаміка інвестицій.

№ п/п | Показник | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998

1 | ВВП, млрд. грн. | 1,5 | 12,0 | 54,5 | 81,5 | 92,5 | 103,9

Зміна до попереднього року, % | -14,2 | -22,9 | -12,2 | -10,0 | -3,2 | -1,7

2 | Валові інвестиції, млрд. грн. | 0,5 | 4,3 | 14,6 | 18,5 | 18,5 | 20,9

Зміна до попереднього року, % | -37,5 | -22,9 | -14,3 | -1,7

Валові інвестиції, % ВВП. | 36,3 | 35,3 | 26,9 | 22,6 | 20,0 | 20,0

3 | Чисті інвестиції, млрд. грн. | 0,24 | 1,97 | 4,59 | 3,78 | 2,67 | -

Чисті інвестиції до ВВП, % | 16,3 | 16,3 | 8,4 | 4,6 | 2,9 | -

4 | Валове нагромадження основного капіталу, в т.ч. | 0,36 | 2,8 | 12,7 | 16,9 | 16,9 | 19,7

капітальні вкладення, млрд. грн. | 0,29 | 2,3 | 9,4 | 12,6 | 10,4 | 11,5

Валове нагромадження основного капіталу, % ВВП | 24,3 | 23,5 | 23,3 | 20,7 | 18,3 | 18,9

Джерело : Держкомстат, НБУ

Сучасний стан інвестиційного процесу в цілому по країні свідчить про зменшення обсягу інвестицій. Тих інвестицій, що надходять ледве вистачає на покриття потреб простого відтворення. В 1998 р. освоєно 11,5 млрд. грн. капітальних вкладень ( 104,8 % від рівня 1997 р.), що приблизно в 4,5 рази менше ніж в 1990 році.

Падіння обсягів інвестицій прямо вплинуло на продукування ВВП і відповідно – зменшились можливості вітчизняного інвестування.

Можна виділити такі головні причини спаду обсягів капіталовкладень, як :

§ висока інфляція

§ зниження обсягів виробництва в усіх галузях народного господарства

§ зростання цін на виробничі матеріально-технічні ресурси

§ жорстка рестрикція грошово-кредитного забезпечення інвестицій

§ відсутність обгрунтованої податкової політики

§ нестабільність законодавства

§ повільні темпи здійснення приватизації

§ відсутність обгрунтованої амортизаційної політики та повноцінної індексації основних фондів (нарахування амортизації за результатами державних індексацій постійно відставало від зростання рівня цін. В результаті - штучно занижувався прибуток. Оскільки податок в Україні стягувався значною мірою з прибутку, то і завищувалась величина податку. Тим самим підприємства не мали ніякої змоги здійснювати процес самофінансування, а відповідно й індивідуального відтворення. )

На скорочення інвестицій поряд з ціновим фактором також вплинули причини, пов`язані з грошовим обігом. Внаслідок скорочення державного фінансування капітальних вкладень, знецінення доходів підприємств, значно зросла ціна залучених інвестиційних ресурсів.

Тому для надання інвестиційній діяльності характеру динамічного процесу необхідно привести його відтворювальну сутність у відповідність з метою економічних реформ та зі всіма економічними регуляторами процесу відтворення : цінами на засоби виробництва, рівнем кредитного забезпечення, нормами амортизації, атрибутами ринку цінних паперів, інструментами зовнішньоекономічної діяльності тощо.

З метою отримання максимальної віддачі від інвестицій необхідно пам`ятати про їх екстенсивний та інтенсивний характер. Лише зростання інвестицій інтенсивного типу ( впровадження нової або вдосконаленої техніки і технології, використання внутрішніх резервів виробництва) є чинником швидкого підвищення матеріального рівня життя. Таким чином, сьогоднішній добробут , в значному ступені , є результатом вчорашніх інвестицій, а сьогоднішні інвестиції закладають основи завтрашнього добробуту.

Важливим моментом,