Аналіз даних свідчить, що у 1998 році (які і за попередні сім років) банківська система України віддавала перевагу короткостроковому кредитуванню поточної діяльності суб`єктів господарювання. За умови, як економічної так і політичної нестабільності в державі, значних розмірів інфляції у перші роки незалежності (ІСЦ : 1992р.-2100%; 1993- 10256%) - на іншу структуру кредитів не варто було розраховувати. Проте, навіть зменшення інфляції у 1997 році до 10.1% не дало очікуваних позитивних результатів щодо активізації комерційними банками довгострокових кредитних вкладень.

Якщо питома вага довгострокових кредитів суб`єктам господарювання, які найбільш активно сприяють інвестиційній діяльності останніх в 1992-1993 р.р. складала менше 5 % у загальному обсязі, то за останні 1994 -1997 р.р. вона зросла і склала 10-11 %%, а вкладення в іноземній валюті відносно національної грошової одиниці навіть збільшилися з 11,1 % у 1991 році до 28,8% у 1997 році.

Структура кредитів, наданих комерційними банками суб`єктам господарювання України за цільовим призначенням у 1998 році наведена у таблиці № 1.2. |

Таблиця № 1.2. Кредити, надані комерційними банками суб`єктам господарювання України, млн. грн. ( за цільовими вкладеннями )

№ п/п | Показник | у національній валюті | у іноземній валюті | Всього

короткострокові | довгострокові | короткострокові | довгострокові

1 | Поточна діяльність | 4336 | 384 | 2690 | 558 | 7968

2 | Інвестиційна діяльність | 87 | 295 | 109 | 396 | 887

3 | Всього | 4423 | 679 | 2799 | 954 | 8855

Джерело : НБУ

У 1998 році на ринку кредитних ресурсів відбулися як позитиві, так і негативні процеси. Серед позитивних відмітимо найбільшу позитивну зміну за вісім років діяльності банківської системи, а саме, значне збільшення на протязі 1998 року довгострокового кредитування комерційними банками. Їх питома вага в загальному обсязі наданих кредитів у грудні 1998 р. становила 18,4 % проти 10.6% у 1997 році. Навіть в період досягнення відносної стабілізації економіки Україні серед негативних процесів слід відзначити стрімке збільшення частки кредитів в іноземній валюті. Так, якщо у 1997 році їх питома вага в загальному обсязі становила 28,8%, то у грудні 1998 року вже 42,4 %. На думку автора, це пов`язано не стільки з недовірою банків до національної грошової одиниці, скільки з розгортанням процесу кредитування комерційними банками модернізації виробничого процесу за рахунок придбання суб`єктами господарювання іноземних технології і обладнання та девальвацією гривні у серпні – вересні 1998 року.

Зазначимо, що банківські кредити виступають не тільки одним із джерел залучених коштів для підприємств, а є певним економічним індикатором, за допомогою якого можна говорити про переважний розвиток того чи іншого сектору національної економіки. Аналіз наданих комерційними банками довгострокових кредитів суб`єктам господарювання за секторами національної економіки видно, що на протязі восьми років, питома вага кредитів у галузь зв`язку знаходилась на дуже низькому рівні : в межах 1 %. Крім того, наведена нижче таблиця підтверджує твердження щодо пріоритетності довгострокового кредитування комерційними банками в іноземній валюті порівняно з національною грошовою одиницею. ( таблиця № 1.3. ) |

Таблиця № 1.3. Кредити, надані комерційними банками суб`єктам господарювання галузі зв`язку України. станом на 01.01.1999 р., млн. грн

№ п/п | Показник | у національній валюті | у іноземній валюті | Всього

короткострокові | довгострокові | короткострокові | довгострокові

1. | Усього наданих кредитів | 4423 | 679 | 2799 | 954 | 8855

2. | Кредити надані юридичним особам, в т.ч. | 4203 | 418 | 2770 | 953 | 8344

Зв`язок | 34 | 12 | 12 | 27 | 85

% до загальної суми | 0,81 | 2,87 | 0,43 | 2,83 | 1,02

Аналіз динаміки зміни надання довгострокових кредитів комерційними банками суб`єктам господарювання за формами власності (Рис. №1.2) свідчить про тенденцію зменшення інвестиційних вкладень комерційних банків у державні підприємства і збільшення у господарства недержавної форми власності. Основними позичальниками довгострокових кредитів залишаються господарства колективної форми власності. Це пояснюється, по-перше, зменшенням питомої ваги державних підприємств унаслідок приватизації; по-друге, з роками змінюються підходи комерційних банків щодо оцінки інвестиційної привабливості проектів та визначення кредитоспроможності позичальника.

Можна зробити висновок, що інвестиційні ресурси банківської системи в інвестиційному процесі практично не використовуються і таке положення збережеться за відсутністю макростабілізації. В умовах нестабільності банківський капітал буде зацікавлений в довгостроковому інвестуванні промисловості лише у випадку, коли дохідність в середньо та довгострокові проекти буде хоча б порівнюваною або близькою до дохідності короткострокових проектів. А оскільки при оцінках

дохідності довгострокових вкладень більшу роль відіграє прогноз динаміки інфляції, % ставок, то необхідно в діючих умовах можливий ризик, пов`язаний з інфляцією, зміною % ставок, зменшити для інвестора за рахунок надання для нього додаткових пільг.

Іноземні інвестиції. Говорячи про необхідність створення дієвого механізму залучення іноземних інвестицій треба пам`ятати, що при всій важливості іноземного інвестування, воно не зможе , по-перше, задовольнити вітчизняні інвестиційні потреби, по-друге, прибуток від інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора в більшості випадків буде вивезено за межі України. Тому робити основну ставку лише на іноземні інвестиції нереально і необачно, як з економічної точки зору, так і з точки зору безпеки. Тому, для державного регулювання в сфері інвестицій немає більш важливого напрямку як створення сприятливих умов для залучення вітчизняних інвестицій із різних джерел і