Сьогодні сектор послуг місцевого телефонного зв`язку потребує інтенсивного розвитку і збільшення кількості телефонів щонайменше вдвічі. Це вимагає значних обсягів капіталовкладень. Укртелеком щорічно направляє на будівництво місцевих та кабельних мереж зв`язку України до 80 % прибутку і вводить 300 тис. номерів – 10 % від потреби. ( довідково : Укртелекомом будується 90% місцевих мереж України, приватними операторами, яких налічується понад 300 од. – 10 % ).

Таким чином, пошук нових та вдосконалення існуючих методів фінансування капітальних вкладень є дуже актуальна проблема.

В роботі розглядаються лише внутрішні інвестиції, направлені на розвиток власного підприємства і не враховуються можливості вкладення коштів підприємства в інші компанії, оскільки цей аспект не є предметом даного дослідження .

В Укртелекомі використовуються або можуть бути використані такі джерела надходження фінансових ресурсів( рис. 2.3. ):

1. Внутрішні джерела фінансування :

Фонд розвитку виробництва

Фонд розвитку виробництва формується в розмірі 75 % від суми прибутку після сплати податків та суми амортизаційних відрахувань направлених на оновлення основних фондів.

З року в рік через незабезпеченість “живими грішми” залишається невикористаним 30% нарахованого фонду розвитку виробництва. Виправлення ситуації можливе лише в разі переходу на методи ведення фінансового та податкового обліку від оплачених послуг ( касовий метод ).

? Продаж ємності за комерційними цінами

Згідно граничних тарифів на основні послуги зв'язку, підприємствам електрозв'язку надається право підключати споживачам із застосуванням договірних тарифів 20% абонентських номерів збудованої АТС місцевого телефонного зв'язку або АТС, що розширюється.

Застосування договірних тарифів надає можливість підприємству зв'язку отримати додаткові кошти, які можуть спрямовуватися на відшкодування витрат пов'язаних з будівництвом або розширенням АТС або на реінвестиції.

? Реалізація простроченої дебіторської заборгованості

2. Зовнішні джерела фінансування

? Кредити ( банківський та товарний )

Лізинг

На сьогоднішній день в структурі застосовується схема фінансового лізингу між операторами електрозв'язку з поступовим зростанням її обсягів, що пояснюється рядом переваг :

- відсутність у підприємства значних витрат на сплату повної вартості обладнання, можливість розраховуватися з постачальником на протязі тривалого часу. Це дозволяє отримувати дохід від експлуатації одержаного у фінансовий лізинг обладнання (АТС) та спрямовувати його частину на розрахунки з лізингодавцем, а решта на реінвестиції;

- можливість прогнозувати, планувати та виконувати встановлені інвестиційні завдання, оскільки лізинг є формою інвестиційного співробітництва на довгостроковій основі.

? Облігації ( процентні та цільові )

? Договір позики

Протягом минулих трьох років загальні інвестиційні витрати Укртелекому збільшувалися, значна частина яких була направлена на розвиток місцевої мережі. Саме ці інвестиційні витрати утримували тенденцію до збільшення, коли всі інші були скорочені порівняно з минулим роком. ( рис. 2.5. )

На даному етапі можна виділити такі основні причини, що призводять до скорочення, в порівнянні з плановими обсягами, інвестиційної програми Укртелекому: інфляційні процеси в державі, неадаптованість податкового законодавства до галузевої специфіки і велика дебіторська заборгованість споживачів.

Розглянемо можливі заходи щодо зменшення негативного впливу на інвестиційні можливості підприємства кожного з вищеперерахованих чинників.

Неадаптованість податкового законодавства до галузевої специфіки.

Податок на додану вартість - Укртелеком зумовлений сплачувати податок на додану вартість на доходи від наданих послуг, 10% з яких не оплачується протягом тривалого часу, має місце заборгованість понад 2 роки ; за майно, що передається від одного до іншого структурного підрозділу в межах підприємства (слід зазначити, що таких підрозділів - понад 738 ), на неотримані доходи від наданих послуг (прострочену та безнадійну дебіторську заборгованість).

Податок на прибуток - в якості альтернативного джерела фінансування інвестиційної програми Укртелеком залучає грошові засоби у вигляді розміщення облігацій по загальнодержавним програмам розвитку галузі зв’язку , затверджених Кабінетом Міністрів України. За своєю природою, облігаційні позики для підприємства мають характер кредитних ресурсів – це кошти, які необхідно повертати кредиторам у повному обсязі. Доходи будуть одержані після задіяння побудованих АТС, тоді ж виникнуть податкові зобов`язання. Та частина залучених коштів (30 коп. з кожної гривні), яка сплачується одразу після залучення як податок на прибуток , відволікається з обороту і не використовується за своїм цільовим призначенням – на інвестиції. Отже, ця частина кредиту (30%) не працює за період дії облігаційної позики і не створює ресурсів для її погашення.

Декілька слів про амортизацію. Спочатку зі понижуючим коефіцієнтом 0,7 повинні були застосовуватися норми амортизації тільки у 1997 році. Згодом дію коефіцієнта було продовжено до кінця 1998 року, а у лютому того ж року понижуючий коефіцієнт було зменшено з 0,7 до 0,6. Даний захід практично адекватний підвищенню податку на прибуток підприємства Він був запроваджений з грубим порушенням встановлених законодавством правил ( після початку бюджетного року ) і значно знизив інвестиційні можливості підприємства. В поточному році, понижуючий коефіцієнт дорівнює “1” при обов’язковому відрахуванні 10 % амортизаційних нарахувань до бюджету. Нині йде розмова про введення знижувального коефіцієнту 0,8.

Звісно, що в разі внесення зміни до законодавчої бази на користь телекомунікаційних підприємств ( до Закону України “Про податок на додану вартість” : п. 11.11 ст. 11 щодо визначення дати виникнення податкових зобов‘язань при реалізації послуг електрозв‘язку та п. 5.1.1.22. ст.5 щодо неоподаткування проведення операцій з безкоштовної передачі майна, безповоротної фінансової допомоги в межах підприємства ), бюджет недоотримає в 1999 році надходжень від Укртелекому в розмірі 224 млн. грн. ( розр. автора ). Проте, в 1999 році за рахунок вивільнення цих коштів на інвестиційну програму, буде забезпечено щорічне введення додаткових 261 тис. телефонних номерів,