Крім того, на думку автора тарифна політика також може сприяти підвищенню фінансових можливостей підприємств зв`язку і залучення інвестицій на розвиток галузі та забезпечення стійкого економічного стану підприємств.

Дебіторська заборгованість.

Як і в більшості промислових підприємств України, несвоєчасна сплата рахунків за отримані послуги призводить до погіршення фінансового стану Укртелекому. Підприємство використовує всі можливі заходи щодо покращення становища. Так протягом 1998 року термін повернення дебіторської заборгованості знизився з 111 днів до 92 днів. Але прострочена дебіторська заборгованість, як і в промисловості в цілому, становить більше половини від загальної заборгованості .

Враховуючи , що заборгованість бюджетних підприємств в загальному обсязі заборгованості за надані послуг складає понад 30 %, пропонується запровадити систему проведення заліків в частині платежів до бюджету. Проведення таких заліків дозволить в короткостроковій перспективі направити “ живі кошти “ на капіталовкладення, що призведе в середньо- та довгостроковій перспективі до збільшення платежів до бюджету за рахунок здійснення розширеного відтворення.

Інфляція.

Зменшити вплив інфляційних процесів щодо знецінення доходів можна за рахунок підвищення тарифів. Коригування тарифів минулого року поєднувалося з девальвацією гривні. Тому, протягом періоду з 24 лютого 1998 року по 13 квітня 1999 року реальні тарифи на послуги зв’язку зменшились майже у два рази, беручи за основу доларовий еквівалент. Наприклад, плата за встановлення телефону для населення зменшилась з US$100 до US$50 та для організацій з US$453 до US$203, плата за міжміські телефонні розмови з US$0.11 до US$0.065.

Проте, в умовах низької платоспроможності суттєве підвищення тарифів неминуче призведе до зростання дебіторської заборгованості.

Вирішення даної проблеми можливе за рахунок злиття Укртелекому з оператором міжнародного зв`язку, що створить природний захист від деструктивних коливань іноземних валют. Надходження від іноземних операторів міжнародного зв’язку як взаєморозрахунки від послуг наданих міжнародних телефонних розмов, якраз і будуть відігравати роль такого природного захисту від коливань курсів валют.

У довготерміновому плані, для Укртелекому це надасть можливість залучати фінансові ресурси на міжнародних ринках капіталу без гарантій Уряду України. Наприклад, у вигляді сек`юритизації, коли позичальник продає поточні та майбутні валютні надходження інвесторам за авансовані грошові кошти ( Довідково : Columbian Telecom Funding Corp. – в обсязі $120 млн. – розрахунки з міжнародними. операторами. )

Для покращення інвестиційної ситуації в галузі телекомунікацій України пропонується здійснити державну підтримку щодо :

1. Надання пільг у діяльності галузі стосовно :

? Застосування особливих форм оподаткування діяльності в галузі, маючи на увазі заохочення її та сприяння розширення обсягів надання послуг зв`язку,

? Забезпечення застосування режиму прискореної амортизації обладнання,

? Ввізного мита при ввезенні на митну територію України товарів виробничо-технічного призначення.

2. Прийняття Закону “ Про захист інвестицій у зв`язок”.

3. Відновити Галузей Фонд Розвитку засобів зв`язку, що формується за рахунок витрат в обсязі 1 % від наданих послуг.

4. Забезпечити фінансування науково-технічного та інноваційного розвитку галузі за рахунок Державного Інноваційного Фонду.

ІІІ. Вдосконалення механізму та методів фінансування інвестиційної діяльності мікроекономічних структур ( на прикладі галузі телекомунікацій )

Для розуміння перспектив та шляхів розвитку телекомунікацій України дуже важливим є вивчення зарубіжного досвіду. Практика структурних та економічних змін у галузі телекомунікацій зарубіжних країн може стати основою для створення власної моделі розвитку телекомунікацій України.

Для України цікавою є стратегія розвитку французьких телекомунікацій, оскільки в 60-х рр. Франція була на передостанньому місці серед країн ЄС за рівнем розвитку телефонного зв'язку. Середньорічні темпи росту мережі складали до 5%, вартість телефону була високою, фінансових джерел недостатньо. Галузь працювала на самофінансуванні. До цього часу істотне відставання телекомунікацій від потреб економіки стало очевидним. Це питання дискутувалося на всіх рівнях, і з 1970 р. зв'язок у Франції одержує мандат національного стратегічного пріоритету.

Стрімкий прорив в області зв'язку - предмет національної гордості французької адміністрації. За минулу чверть сторіччя вона підняла "планку" із 9 телефонних ліній на 100 жителів до 55. Вартість установки телефонного апарату в 1993 р. знаходилась на рівні 10% мінімальної місячної зарплати ( або 3 дня роботи, для порівняння : у 1978 р. - два місяці ). Європейське лідерство стало можливим за рахунок створення оригінального механізму фінансування галузі, головне в якому - максимальна орієнтація на споживача.

В жодній країні світу не було настільки швидкого росту в області зв'язку за такий стислий період. Для його забезпечення французькому відомству зв'язку прийшлося створити потужний механізм фінансування галузі ззовні. У результаті за 20 років було акумульовано майже 800 млрд. фр. , або 130 долл. США в рік у перерахунку на одного жителя. У окремі роки інвестиції в зв'язок були вищі бюджету національної оборони.

Можна виділити 3 основних джерела фінансування:

1. Адміністрація насамперед звернулася до клієнтів. В умовах високого попиту на послуги зв'язку багатий споживач, зацікавлений у швидкій установці телефонного апарата, був готовий сплачувати значний аванс, що потім у процесі користування послугою погашався. Такий засіб " авансів, що погашаються " (avances remboursables) привабливий з двох причин:

по-перше, адміністрація одержала безвідсотковий займ,

по-друге, забезпечила себе надійними "рентабельними" клієнтами. Так, до 1980 р. він приносив до 10% щорічних інвестицій.

У той же час є очевидним те , що цей засіб відживає своє по мірі насичення мережі.

Основний вид фінансування, що практикувався як в минулому, так і зараз, - пряме звертання до ринку фінансового капіталу (випуск облігацій, банківські позики).

Дана система має ряд переваг :

? відносно дешевий