Існуюча в Укртелекомі фінансова система неефективна і реально функціонує як простий розподільний механізм. При цьому оперативне і стратегічне керування фінансовими ресурсами ускладнюється тим, що підприємства електрозв`язку до 01.07.98 р. самостійно використовували фінансові засоби, як правило, без урахування галузевих інтересів.

Проблеми фінансово - економічного стану галузі прямо або побічно пов'язані з відсутністю ефективної і керованої фінансової інфраструктури.

Необхідність кардинальної зміни системи фінансового управління Укртелекому визначається такими причинами:

? існуючий фінансовий механізм виробничої й інвестиційної діяльності не спроможний адекватно реагувати на швидкі зміни в макроекономічних умов у країні і не дозволяє галузі ефективно розвиватися в умовах існуючого де-факто ринку.

? досить часто відсутня оперативна і достовірна інформація про спрямування і використання фінансових коштів філіями та спільними підприємствами , де державі належить контрольний пакет акцій;

? практично цілком відсутній механізм економічного впливу на дебіторів і система страхування від неплатоспроможності клієнтів;

? наявні фінансові активи використовуються нераціонально, в наслідок чого вони є незахищеними від інфляції і коливань валютних курсів;

? немає чіткої стратегії по мінімізації податкового тягаря;

? не розроблені механізми акумулювання і притягнення додаткових, як внутрішніх, так і зовнішніх, фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності.

Ці недоліки обумовлюють необхідність фінансової модернізації в сполученні з декількома дуже важливими аргументами:

1. Всі підприємства електрозв'язку тісно ув'язані між собою в єдиному виробничому процесі і їхні прибутки прямо залежать від кількості і якості наданих послуг. Відповідно кожний реалізований інвестиційний проект, із метою розширення послуг зв'язку, приносить додаткові прибутки всім підприємствам .

2. Ефективне використання дебіторської та кредиторської заборгованості є важливим джерелом фінансування основна діяльність підприємства, тим більше в умовах інфляційної нестабільності.

3. Феноменом стану Укртелекому є хронічна нестача фінансових ресурсів за умов високого ( в порівнянні з підприємствами інших галузей ) рівня рентабельності.

4. Існує постійної дебетове сальдо заборгованості за послуги електрозв'язку, що на сьогоднішній день склало в цілому по підгалузі понад 2,5 млрд. грн., в основному за рахунок боргів державних підприємств і бюджетних асигнувань.

6. Ступінь зносу основних виробничих фондів підгалузі складає понад 40%, при цьому розміри амортизаційних відрахувань не дозволяють акумулювати засоби, достатні для їхнього відновлення і розширення виробництва основних послуг.

7. Сучасний рівень розвитку підгалузі характеризується значним відставанням від розвинутих країн, як за рівнем споживання послуг електрозв'язку, так і по впровадженню нових видів послуг та сучасних технологій.

Реструктуризація, корпоратизація і подальша приватизація підприємств електрозв'язку покликані вирішити проблему притягнення додаткових зовнішніх джерел фінансових ресурсів.

Проте ще до початку цього процесу рекомендується завершити організаційне створення Укртелекому, створити в його структурі ефективну систему фінансового менеджменту, управління і мобілізації інвестиційних ресурсів, здійснити першочергові заходи для упорядкування й оптимізації системи платежів і взаєморозрахунків між усіма підприємствами галузі, а також між ними і споживачами послуг, підприємствами зв'язку інших країн.

Здійснюючи створення системи фінансового менеджменту, варто кардинально удосконалити організаційну й управлінську структуру Укртелекому, оскільки без подібних перетворень будь-які спроби оптимізації фінансової інфраструктури і запуску внутрішнього інвестиційного механізму виявляться неефективними і призведуть лише до поліпшень, що носять тимчасовий характер.

Виходячи з існуючої ситуації, автор пропонує сформувати короткострокову і довгострокову стратегію Укртелекому таким чином :

Стосовно короткострокової стратегії розвитку пропонується створення ефективної і керованої фінансової інфраструктури підгалузі електрозв'язку з метою оптимізації фінансових потоків у рамках існуючої структури :

1) створення системи оперативної інформації щодо спрямування фінансових засобів підприємств Укртелекому;

2) усунення зустрічних грошових потоків, що взаємопогашаються, усередині Укртелекому і створення оперативної моделі внутрішніх платежів Укртелекому;

3) запуск механізмів економічного впливу на дебіторів і системи страхування неплатоспроможності клієнтів;

4) раціоналізація використання наявних коштів.

Середньострокова стратегія розвитку Уртелекому повинна включати такі напрямки:

1. Оцінка рівнів потреб галузі електрозв'язку в інвестиціях у середньостроковому і довгостроковому періодах.

2. Розробка концепції спеціалізованого інвестиційного фонду в електрозв'язку (оцінка обсягу надходжень, напрямків і механізму використання).

3. Оцінка зовнішніх джерел фінансування інвестиційних проектів в електрозв'язку (випуск цінних паперів, кредити, технічна допомога та ін.)

4. Розробка концепції нової організаційної структури Укртелекому - корпоратизація, акціонування, створення холдінгу.

Виходячи з завдань, поставлених у Національній програмі розвитки зв'язку і Програмі ринкових перетворень у галузі зв'язку, найбільш оптимальною організаційною формою для Укртелекому, на думку автора, могла б стати в недалекому майбутньому форма холдінгової компанії фінансового типу. Такі компанії створюються з метою зберігання керованості галузями стратегічного значення в процесі корпоратизації і приватизації, де централізація фінансових ресурсів необхідна для рішення загальнодержавних завдань, а також для зміцнення фінансово-економічних зв'язків між окремими підприємствами однієї галузі. Холдінг дозволяє об'єднати в єдину систему цілий комплекс підприємств і структур, кожна з який вирішувала б свої завдання в рамках загальної стратегії розвитку, прийнятої в підгалузі.

Прообразом майбутньої холдінгової компанії в підгалузі електрозв'язку може служити теперішній Укртелеком . Особливу роль у будь-якому холдінгу фінансового типу повинні грати спеціалізовані фінансові інститути, що входять до нього або пов`язані системою взаємних участей.

Основні елементи подібної фінансової інфраструктури холдінгу можуть включати такі інститути:

Спеціалізований банк розвитку електрозв'язку. Як одна з найважливіших складових частин фінансової інфраструктури, такий банк повинний виконувати набагато більш широкі функції, чим традиційно притаманні комерційним банкам функції платіжного-розрахункового центру або інституту, у тій або іншій мірі задовольняючи потреби підприємств у короткострокових або середньострокових кредитних ресурсах.

У широкому розумінні, такий банк стане сполучною ланкою телекомунікаційної галузі з іншими суб'єктами господарської діяльності, споживачами і постачальниками послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Телекомунікаціям необхідний банк, що функціонує як система,