РЕФЕРАТ

на тему:

„Сутність державного регулювання підприємницької діяльності. Його форми і методи”

Вступ

Нерегульованої економіки не буває. Держава, виконуючи свої функ-ції, завжди певною мірою втручалася в економічні процеси. Проте як-що в епоху вільної конкуренції державне втручання в підприємницьку діяльність мало об-межений та епізодичний характер, то вже на початку XX ст. масштаби цього втручання розширилися, а з 40-х років стали безпрецедентни-ми. Держава перетворилася на одного з провідних суб'єктів економіч-ного життя практично в усіх індустріальне розвинених країнах.

В сучасних умовах державному впливові підлягають усі сторони господарського життя, у тому числі і бізнес.

Без держави, що бере на себе організацію пропозиції центральних грошей і задоволення частини колективних потреб, що відповідає за компенсацію, ліквідацію або недопущення негативних ефектів ринко-вої поведінки, суб'єктам ринкових відносин функціонувати було б не-можливо. До того ж ринкова економіка в розвинених країнах виявляє себе по-різному. Немає ринкової економіки, побудованої на один лад. Залишаючись ринковою, американська економіка відрізняється від ні-мецької не менше, ніж остання від японської Універсальні лише ос-новні елементи конструкції, а решта залежить від національних особ-ливостей країни. В Україні буде, безсумнівно, своя, притаманна лише їй модель ринкового господарства

У нашій країні перехід від планової економіки до ринкової означає не лише повну відмову від участі держави у господарській діяльності, а й заміну методів централізованого директивного управління мето-дами державного регулювання. Державне регулювання бізнесу - це об'єктивна потреба, яку слід враховувати.

1. Потреба державного регулювання бізнесу

У світовій практиці посилюється роль держави в економічному житті суспільства Це виявляється в розробці системи нормативних актів, спрямованих на регулювання ринку, банківської діяльності, митних правил, бізнесу, цін і заробітної плати, соціального захисту на-селення, контролю за діяльністю монополістичних об'єднань. Проте так було не завжди.

За умов вільної конкуренції держава відігравала пасивну роль у регулюванні бізнесу, але активно функціонував ринковий механізм. Ринкова конкуренція, впливаючи на ціни і доходи, автоматично і опе-ративно пристосовувала дії суб'єктів бізнесу до економічної ситуації, яка постійно змінювалася, регулюючи рівновагу між попитом і про-позицією та забезпечуючи таким чином економічну стабільність у су-спільстві.

Однак у міру розвитку товарного виробництва, його монополізації і ускладнення відтворювальних процесів обмежувалися можливості регулювання ринкового механізму. В економіці почали виявлятися суттєві недоліки: тривалі порушення рівноваги між сукупним попитом і пропозицією, інфляція, безробіття. Усе це позначилося на функціонуванні підприємницьких структур. Не всі суб'єкти бізнесу могли при-стосуватися до такої економічної ситуації. Збільшується кількість під-приємств, що зазнали банкрутства, держава втрачає платників по-датків, а разом з тим зменшується джерело поповнення казни та ін.

У цих умовах виникає об'єктивна потреба активізації ролі держави в регулюванні економіки та функціонування її господарюючих суб'єк-тів. Особливо це підтвердила криза 1929-1933 рр., яка остаточно роз-віяла авторитет ринкової конкуренції як єдиного регулятора ринкової економіки і показала, що ринковий механізм для забезпечення ста-більності повинен доповнюватися державним регулюванням.

Разом з тим державне регулювання автоматично не усуває недолі-ки ринкового механізму. Дуже багато залежить від рівня, форм і ме-тодів втручання держави в економіку, а отже, і в бізнес.

Світовий досвід показує, що при використанні державного регу-лювання не існує світових стандартів, а сліпе копіювання чужого дос-віду може завдати тільки шкоди.

Державне регулювання бізнесу - це вплив держави на діяльність підприємницьких структур, суб'єктів бізнесу і ринку з метою забезпе-чення нормальних умов функціонування їх.

Потреба регулювання бізнесу сьогодні зумовлена цілями економіч-ної політики держави і передусім:

поступовим переходом до ринкової економіки;

підпорядкуванням суспільного виробництва потребам та інтере-сам людей, створенням умов для вільної творчої праці;

підвищенням престижу підприємництва й сумлінної праці;

забезпеченням високої ефективності виробництва і діяльності під-приємницьких структур, суб'єктів бізнесу;

створенням умов стабільного економічного зростання та ін.

Регулювання бізнесу пов'язане також із структурною перебудовою економіки, орієнтацією виробництва на ринок, на справедливий роз-поділ результатів праці. Бізнес визнає тільки один варіант розподілу -критерій, за яким доход трактується як справедливий. Він повинен мати ефект від вкладання у виробництво (праці, землі, капіталу, знань, інформації, нерухомості тощо), тоді однаково справедливі ви-сокі доходи тих, хто досяг успіху у конкуренції, і низькі - тих, хто по-терпів у ній невдачу. А як жити іншим, наприклад працівникам сфери фундаментальної науки, державного управління, непрацездатним? Ось тут і виявляється роль держави, яка виконує свої функції ме-неджменту за допомогою відпрацьованих механізмів. Використовую-чи економічні методи впливу, вона вилучає частину доходів через си-стему податків для забезпечення функціонування інститутів суспіль-ства і непрацездатних. Як правило, цей процес не простий, відбува-ється нерівномірно, супроводиться гострими соціальними конфлік-тами доти, поки суспільство не визнає той факт, що розподіл доходів справедливий з погляду законів вільного ринку, але несправедливий у загальнолюдському розумінні і цю несправедливість держава ви-правляє регулюванням відносин бізнесу та суспільства (держави).

Потреба державного регулювання бізнесу випливає з об'єктивно властивих державі економічних функцій, основними з яких є такі:

стратегія і тактика економічного розвитку визначення цілей та прі-оритетів здійснення структурної перебудови економіки;

розробка і затвердження правових основ економіки;

регулювання економічної діяльності, спрямованої на вирівнювання сукупного попиту і пропозиції;

захист конкуренції як основного регулюючого механізму ринкової економіки;

розробка антимонопольного законодавства та здійснення контро-лю за його реалізацією;

перерозподіл доходів, спрямованих на усунення невідповідності їх розмірів, що властиво ринковій системі (програми допомоги, регулю-вання цін тощо);

фінансування суспільних благ та послуг (благоустрій населених пунктів, будівництво доріг, музеїв, бібліотек тощо);

регулювання зовнішньоекономічних відносин та ін.

Стимулюючи ефективне комерційне освоєння технологічних новов-ведень, ринковий механізм не здатний самостійно забезпечити бізне-су стратегічні прориви в галузі науки та технологій, глибокі структур-ні перетворення виробництва Йому не вистачає