від державної системи соціального захисту. Розв'язання таких суперечностей передбачає насамперед розширення та поглиблення соціально-економічної бази системи соціального забезпечення населення. В її основі повинен лежати перерозподіл функцій із соціального захисту населення і насамперед фінансової відповідальності за його здійснення між державними органами; працедавцями й працівниками. Такий перерозподіл розширить соціально-економічний простір підвищення соціальної безпеки населення, дасть змогу значно послабити потужний податковий прес на державні та місцеві бюджети, підвищить регулятивну ефективність власне державних форм соціального захисту населення й забезпечення соціальних гарантій.
ВИСНОВКИ
Соціальний захист - важлива складова соціальної політики та необхідний елемент функціонування держави в умовах ринкової економіки, відповідно до ст. 46 Конституції України це закріплене право громадян, яке забезпечується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел фінансування. Закріплення в Конституції гарантій соціального захисту відповідає положенням міжнародно-правових актів: Загальної декларації прав людини; Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.
Розвиток розумових, організаторських здібностей людини, інших її сутністних сил неможливий без процесу праці. Позбавлена можливості працювати, людина деградує. Основна вина за неспроможність забезпечити роботою все працездатне населення країни лежить на економічній системі. Тому держава, на мою думку, повинна проводити всеохоплюючу політику соціального захисту на тільки тих, хто не спроможний заробляти, а й тих працездатних верств населення, які з вини економічної системи не можуть знайти роботу або неспроможні своєю працею забезпечити гідний для людини ХХІ ст. рівень життя.
Соціальний захист в Україні реалізується через матеріальне забезпечення економічно активного населення (шляхом соціального страхування); пенсійне забезпечення; соціальну допомогу найбільш вразливим категоріям; матеріальну допомогу сім'ям з дітьми; компенсації, індексації та пільги населенню; соціальне обслуговування тощо. Таким чином, соціальний захист здійснюється за допомогою соціального забезпечення та соціальної допомоги.
Система соціального захисту інвалідів передбачає пенсійне обслуговування; соціальні допомоги; реабілітаційні програми та заходи щодо активізації життєдіяльності інвалідів (можливості працевлаштування, соціально-побутові та медичні заходи, інші програми).
Важливою умовою досягнення в суспільстві соціальної стабільності є реформування системи соціального захисту, головною метою якого є розширення соціальної бази перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків економічних реформ для найуразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.
Реформування механізму державного регулювання соціального захисту населення сприятиме не лише посиленню соціальної справедливості шляхом підвищення рівня життя малозабезпечених верств населення, а й консолідації суспільства на грунті посилення довіри до держави, створення реальної бази для сталого економічного зростання на довготривулу перспективу. Для цього необхідно створити відповідну законодавчо-нормативну базу, ефективно задіяти економічні важелі, налагодити чітку систему контролю за виплатою соціальної допомоги людям, які об’єктивно її потребують.
Серед головних напрямків реформування слід виділити: розвиток пенсійного забезпечення та пенсійного страхування; впровадження системи медичного страхування; реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги; соціальне забезпечення жінок, дітей, молоді; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливостей для участі в різних сферах життя суспільства тощо.
Отже, після всього вище сказаного я хочу підкреслити те, що, на мою думку, соціальний захист на території України, в нашому сьогоденні, дуже слабий і незадовольняє всіх потреб нашого ХХІ ст. Це я можу підтвердити тим, що в нашій країні на сьогодні дуже багато безробітних; збільшилася кількість бездомних людей; люди які досягли пенсійного віку змушені далі працювати через те, що пенсії не вистачає прожити навіть півмісяця; зарплати у селі ледь-ледь дотягують до прожиткового мінімуму, тому молоді люди намагаються після здобуття вищої освіти залишатися в містах, а це в свою чергу призводить до занепаду сіл.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Конституція України (Основний закон). - К.: Право, 1996. - 54 с.
2. Указ Президента України "Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року" // Офіційний вісник України, 2000.-№15.
3. Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001 - 2005 роки,
4. Послання Президента України Верховній Раді "Україна: поступ у XXIстоліття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр." //Урядовий кур'єр, 2000. - №34.
5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям". http://webua.net/socinform/dop_ditі2002.htm.
6. Положення "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми". // Урядовий кур'єр, 2000. - №34.
7. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Закони України. - Том 1. - К.: АТ "Книга", 1996. - С. 301 - 309.
8. Закон України "Про пенсійне забезпечення". Закони України, Том 2. - К.: АТ "Книга", 1996. - С. 254 - 285.
9. Закон України "Про державну соціальну допомогу, малозабезпеченим сім'ям" від 01.07.2000 р.// Праця і зарплата,'2000, №25. - С. 2 - 3.
10. Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування// Відомості Верховної Ради України, 1998. - №23.
11. Баркер Р. Словарь социальной работы/ Пер. с англ. М.: Наука, 1994.-166с.
12. Бородецька Н. П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми. Монографія. – Донецьк: Янтар, 2001.
13. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. - К.: Фенікс,2001. - 288 с.
14. Гайдуцький П.І., Подолєва О.Є. Фінансування соціальної політики. - К.: УАДУ, 1995. - 64 с.
15. Гончарова С.Ю., Отенко І.П. Соціальна політика. Навч. Посібник. –Х.:Вид. ХДЕУ, 2003.–200с.
16. Дерев`янко С. Соціально-економічне становище інвалідів в Україні та проьлеми їх соціального захисту за умов трансформаційної економіки // Україна: аспекти праці. – 2004. – №5. – С.12-16.
17. Дзюба С. Д., Ривак О. С. Основи