Реферат

на тему

Зовнішньоекономічні зв'язки КНДР

У колоніальний період корейська економіка майже повністю залежала від Японії, підприємства не мали завершеного технологічного циклу, що спричиняло ввіз значної частини готових виробів з Японії. За рахунок імпорту задовольнялись потреби в товарах народного споживання, особливо в тканинах, одязі. Однобічна орієнтація промислового розвитку спричинила відповідну структуру зовнішньої торгівлі. На частку промислової сировини та напівфабрикатів припадало 42% корейського експорту. У структурі імпорту готові вироби становили 60%. Після звільнення Кореї ТПК прийняла курс на прискорений розвиток народного господарства. В результаті подолання техніко-економічної відсталості докорінно змінилися зовнішньоекономічні зв'язки країни. Розвиток економічних та науково-технічних зв'язків з СРСР та іншими соціалістичними країнами став основою зовнішньоекономічної політики Кореї в післяколоніальний період. У цей час було реконструйовано та побудовано майже 50 підприємств та інших об'єктів, що стали основою національної економіки.
Наприкінці 70-х років почався істотний поворот у розвитку зовнішньої торгівлі. Прийнято комплекс заходів з активізації зовнішньоторговельної діяльності: реорганізовано зовнішньоторговий, зовнішньоекономічний апарат країни, створено нові експортні підприємства в різних галузях індустрії, ведуться активні пошуки нових можливостей участі в МПП.
У 80-ті роки ще більше зросла роль зовнішнього фактора у вирішенні проблеми корейської економіки. Проведення накресленої програми потребує більш активного включення КНДР у МПП, вдосконалення форм її участі у світогосподарських зв'язках. Третя сесія ВНЗ КНДР сьомого скликання (січень 1984 р.) закріпила курс на прискорений розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і підвищення ролі зовнішнього фактора у вирішенні економічних завдань. Сучасний етап економічного розвитку ставить нові, більш складні завдання, які потребують подальшого вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності.
Машинобудування та хімічна промисловість працюють в основному на задоволення внутрішніх потреб, хоча значна частина електротехнічної продукції має експортне значення. Частка продукції хімічної промисловості в експорті незначна. Відчутно зросла частка продукції харчової, легкої промисловості та продукції промисловості будівельних матеріалів. Значний відсоток в експорті належить продукції гірничорудної та металургійної промисловості (табл. 5).
Очевидним є те, що зовнішньоторговий оборот КНДР з 1961 р. зростав. Нині співвідношення експорту й імпорту приблизно однакове.
Значна частка зовнішньоторгового обороту КНДР припадає на колишні соціалістичні країни, зокрема СНД - понад 30%, понад 30% припадає на країни з розвинутою ринковою економікою. Після певного спаду зросла також частка товарообороту з Японією, США (табл. 6, 7).
На українському ринкові знайшла місце продукція легкої промисловості та деякі види продукції машинобудування КНДР. Продукція машинобудування України, харчової промисловості, хімічної займе 7айближчим часом певне місце на ринку КНДР.
Основою зовнішньоекономічної діяльності КНДР є врівноважений підхід до розширення участі країни на зовнішніх ринках, інтернаціоналізація і лібералізація національної економіки, диференціація торгівлі, активна багатостороння кооперація.