Капусту зберігають також у великорозмірних буртах (ширина 6,5м, висота 3м, довжина 15м), обладнаних вентиляцією з продуктивністю, що забезпечує питому подачу повітря 80-100 м3/т/год. Для зберігання капусти використовують постійні буртмайданчики, на яких закладають 250 т капусти, в 8 буртах завширшки 3, 4, завдовжки 27,9 м. Бурти вкривають постійними утеплювальними щитами. Вентиляція здійснюється двома вентиляторами.

При відсутності стаціонарних сховищ капусту закладають в земляні бурти, коли температура зовнішнього середовища вже встановилася в межах плюс 3...4°С. Розміри буртів на півночі Лісостепу такі: завширшки 1,5-2 м, завдовшки до 15 м, заглиблення 0,2 м. В південній частині Лісостепу бурти наземні і менші за розмірами. Дно бурта вистилають соломою. В заглиблених буртах копають вентиляційну канавку, наземні обладнують вентиляційним каналом по довжині бурта. Висота вкладання 6-7 рядів головок. На припливний канал через кожні 2 метри встановлюють витяжні труби. Постійне вкриття буртів влаштовують при настанні температури зовнішнього повітря плюс 1°С. Припливно-витяжна вентиляція лишається відкритою до настання температури мінус 5°С.

У зв’язку з тим, що припливно-витяжна вентиляція в осінній період малоефективна, необхідно передбачити проведення примусового вентилювання, придбавши вентилятори такої продуктивності, щоб питома подача становила 100-150 м3/т за год. Це дає змогу уникнути відпотівання, а також використати зниження температури вночі, досягти оптимального режиму охолодження. В поліетиленовій упаковці капусту зберігати не можна. При зберіганні здійснюють щоденний контроль шляхом оглядів та вимірювання температури.

Післязбиральна обробка і зберігання цибулі та часнику

Високою є лежкість цибулі гострих сортів, вирощеної на забезпечених елементами живлення та вологою ґрунтах суглинкового та супіщаного гранулометричного складу з реакцією, близькою до нейтральної. Краще зберігається часник літнього садіння. Збирають цибулю добре дозрілою (всихають листки і шийка), швидко. В суху погоду цибуля лежить в валках 1-2 тижні з метою просушування. На сортувальному пункті цибулю звільняють від рослинних решток і калібрують.

В нестійку погоду зібраний врожай цибулі сушать або в сушарках, або на вентильованих майданчиках з тепловентиляційними агрегатами, використовуючи великі питомі подачі повітря — не менше 400 м3/т/год та з температурою плюс 30...35°С на початку і 40°С в кінці, останні 8-10 годин — повітря з температурою 43...45°С. Це забезпечує знищення збудника шийкової гнилі, а також кліщів і нематод. При сушінні часнику необхідно зберегти загальну сорочку на цибулинах. Сушіння цибулі та часнику проводять до вологості лусок 14-15% (при такій вологості кулак легко заходить в насип цибулі). У спеціалізованому цибулесховищі спочатку в засіках сушать ворох цибулі до вологості 30%. Потім відминають, сортують цибулю, а згодом досушують до вологості лусок не більше 15%. Цибулю охолоджують і зберігають.

Під час зберігання цибулі і часнику будь-якого цільового призначення важливо підтримувати луски сухими. При їх зволоженні за будь-якої температури починають відростати корінчики, які ще більше вбирають вологи, після чого цибуля проростає.

Цибулю продовольчу крупного і середнього розміру, затаровану в ящики зберігають при температурі 0...1°С та відносній вологості до 70%. Цибулини насінного призначення середніх розмірів зберігають при температурі плюс 2...3°С.

Цибулю — сіянку зберігають або при температурі плюс 1-2°С, або тепло-холодним способом. Останній здійснюють так: з настанням температури навколишнього середовища нижчої ніж +15°С, в цибулесховищах підтримують температуру плюс 18°С. Після встановлення зовнішньої температури повітря мінус 1...2°С протягом 2-3 днів цибулесховище охолоджують, досягнувши температури в масі цибулі 0...1°С. Цю температуру підтримують доти, поки температура зовнішнього середовища (березень) не підвищиться і не виникне небезпека підвищення температури в масі цибулі — сіянки (температура плюс 2...10°С є сприятливою для проходження диференціації бруньки і стрілкування зеленої цибулі в полі).

Продовольчий і насінний часник зберігають при температурі плюс 1-3°С та відносній вологості повітря до 70%. Невеликі партії часнику парафінують: головки затарюють в сітки, занурюють у підігріту суміш парафіну (97%) та моногліцерину (2-3%) на 2-3 с. Після цього викладають сітки в ящики, а ящики — в холодильник; де при температурі плюс 1°С зберігають.

Зберігання плодових овочів.

Помідори: червоної стиглості зберігають при температурі плюс 1...2°С в холодильнику протягом місяця; рожевої — 3...4°С; бланжевої — 4...6°С; молочної — 8...10°С та відносній вологості 80-85%. Деякі сорти не витримують температури нижче плюс 10°С, тому використовують газове середовище: СО2 — 5%, О2 — 2-4%, температуру плюс 4...5°С, а перед реалізацією зберігають 10 днів при температурі плюс 18°С.

Баклажани при температурі плюс 2...4°С та відносній вологості 90% можна зберегти 2-3 тижні, в темряві.

Солодкий перець при температурі плюс 10...11°С, відносній вологості 85-93% та вільному доступі кисню зберігають 1-1,5 місяця.

Кабачки, зелені огірки, патисони, технічної стиглості при температурі плюс 4...5°С та відносній вологості повітря 90-95% можна зберегти 2-3 дні.

Дині збирають в майже дозрілому стані, пров’ялюють 10-12 днів перевернувши до світла боком, який був повернутий до ґрунту. Потім на стелажах в тарі перешарованими, підвішеними при температурі 2-3°С та відносній вологості близько 80% зберігають 3-4 місяці.

Кавуни дозрілими на підстилці з соломи чи полови в один шар, в буртах — 2-5 шарів, перешарованих соломою, зберігають при температурі 3-5°С та відносній вологості 80%.

Зберігання зелених овочів і пучкової продукції.

Зерно зеленого горошку і квасолі без охолодження може зберігатись 2-3 год., в бобах — до 10 годин. В бобах в холодильнику при температурі 0-1°С може зберігатися 3-4 доби.

Салат головками в ящиках, накритих плівкою, при температурі 0°С та відносній вологості повітря 95% зберігають кілька годин.

Листки щавлю швидко в’януть. Можна зберегти їх в поліетиленових пакетах по 1-2 кг або