У 2002 році Land O’Lakes було проведено обширне обстеження неурядових організацій у сфері сільського господарства, яке показало, що приблизно 10-30 % їхніх членів – жінки. Існує ціла низка жіночих фермерських асоціацій, наприклад Спілка жінок-фермерів і Асоціація жінок-фермерів Харківщини, асоціація „Жінки в аграрній освіті” у Києві, Рада жінок-фермерів України і Клуб жінок-фермерів (Хуторяночка) в Одесі та жіночий кооператив на Закарпатті.

Двома найбільшими жіночими організаціями в і сільському господарстві є Асоціація ради жінок та Спілка сільських жінок. Асоціація, яка нараховує 3,5 тис. членів у 14 областях, надає членам базові знання з фінансових питань, обліку, планування бізнесу, комп’ютерної грамоти та надає консультації у сфері кредитування. Надається також допомога в розповсюдженні інформації, яка стосується проекту, та надає в обмеженому обсязі юридичну допомогу жінкам-фермерам. Крім того, асоціація створює торгівельні кооперативи в Одесі, Миколаєві та Херсоні.

Спілка сільських жінок у Полтавській області налічує 4 членів-фермерів в 20 районах. Асоціація надає своїм членам такі послуги: (1) юридичні консультації, особливо з приводу земельних питань і щодо того, яку вигоду може принести збільшення комерційної діяльності фермерам з низьким рівнем доходів; (2) консультаціями у сфері сільськогосподарського виробництва; (3) послуги розвинененої мережі центрів інформації в Інтернет та з питань розвитку кооперативів, у т.ч. кредитних спілок.

Будь ласка, ознайомтесь з контактною інформацією про Асоціацію в додатку 2.

Доходи домогосподарств (зарплати та майно у власності)

1) Зарплати в сільському господарстві

У 2000 році зарплати в сільському господарстві були в два рази меншими, ніж в цілому в народному господарстві. Така диспропорція збереглася і після підвищення зарплат у сільському господарстві у 2003 році. Дані свідчать, що, хоча середня зарплата при повній зайнятості в сільському господарстві зросла на 18,2 проценти в 2003 році порівняно до попереднього року, ця збільшена зарплата все ще становила лише 45,4 % середньої зарплати в народному господарстві країни та була в 2,8 рази нижчою, ніж зарплата в промисловості.

Для того, щоб якось компенсувати зменшення зарплат та зменшення можливостей зайнятості в сільській місцевості, сільські домогосподарства все більше зверталися до виробництва в підсобному господарстві як до основного джерела забезпечення продуктами харчування та грошових доходів. У багатьох випадках дохід, отриманий від підобного господарства, нижчий за межу бідності. Приблизно 40 % сільських мешканців відповідно до офіційного визначення бідності в Україні мають дохід нижчий за межу бідності. Середнє сільське домогосподарство виробляє в місяць продуктів харчування на 35 доларів США, з яких продукція еквівалентна 24 доларам США споживається в самому домогосподарстві, а решта продуктів харчування домогосподарством продається для отримання грошового доходу (Доповідь Організації економічного співробітництва та розвитку /Світового Банку „Досягнення сільськогосподарського потенціалу України: стимулювання зростання сільського господарства та покращення життя на селі (Achieving Ukraine’s Agricultural Potential: Stimulating Agricultural Growth and Improving Rural Life, 2003 рік).

2) Доходи від володіння майном

У 2001 році сільські домогосподарства заробляли у доларовому еквіваленті 4,24 доларів США щомісяця за рахунок оренди та дивідендів, що на 27 % більше, ніж місячний дохід в середньому по країні. Це є результатом земельної реформи, в результаті якої у сільських мешканців з’явилась можливість здавати в оренду свою землю. Володіння землею забезпечило сільським домогосподарствам значне джерело грошових доходів. Ці доходи дорівнюють близько 25 % їхніх готівкових зарплат або приблизно 40 % готівки, яку сільські домогосподарства отримують від продажу продуктів харчування з власних підсобних господарств (Доповідь Організації економічного співробітництва та розвитку /Світового Банку „Досягнення сільськогосподарського потенціалу України: стимулювання зростання сільського господарства та покращення життя на селі”, 2003 рік).

3) Споживання продуктів харчування

Бідність в сільській місцевості України є причиною серйозних проблем із забезпеченням продовольством та охороною здоров’я, оскільки 70 % доходу сільського домогосподарства витрачається на продукти харчування (для порівняння: у Франції – 25 %, інших країнах ЄС – 21 %, Японії – 20 % та США – 15 %). В Україні сільські домогосподарства споживають на 33 % більше молока, на 46 % більше картоплі та на 7 % більше хліба, ніж міські домогосподарства , але в них споживають на 3 % менше м’яса, на 30 % менше фруктів і на 21 % менше яєць, риби та рослинної олії. У результаті у розрахунку одного сільського мешканця споживання калорій є на 4 % вищим, ніж в середньому по країні (Таблиця 2).

Таблиця 2: Річне споживання основних продуктів харчування в Україні (в розрахунку на одну особу, кілограми)

Продукти харчування /Роки | 1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

М’ясо та м’ясні продукти, у т.ч. субпродукти та жири | 68,2 | 38,9 | 33,1 | 32,8 | 31,1 | 32,6 | 34,5

Молоко та молочні продукти | 373,2 | 243,6 | 210,9 | 199,1 | 205,2 | 225,3 | 226,4

Яйця | 272,0 | 171,0 | 163,0 | 166,0 | 180,0 | 209,0 | 214,0

Хліб та хлібобулочні вироби | 141,0 | 128,4 | 122,4 | 124,9 | 129,6 | 131,2 | 124,5

Картопля | 131,0 | 123,8 | 122,5 | 135,4 | 130,5 | 132,8 | 138,0

Овочі та баштанні | 102,5 | 96,7 | 96,3 | 101,7 | 104,8 | 108,0 | 113,6

Фрукти, ягоди та виноград (без вина) | 47,4 | 33,4 | 22,2 | 29,3 | 26,4 | 28,5 | 33,0

Риба та рибні продукти