створювалася протягом 1981-1993 років під методичним керівництвом вчених Інституту свинарства УААН, на чолі з доктором сільськогосподарських наук Б.В. Баньковським, шляхом складного відтворного схрещування великої білої, миргородської, ландрас, уельс, п’єтрен, уессекс-сеудлбекської та української степової білої порід. Тварини української м’ясної породи характеризуються чітко вираженими м’ясними ознаками: мають довгий, широкий і глибокий тулуб, міцну конституцію, білу масть.
Розвиток дорослих кнурів характеризується живою масою в межах 310-340 кг, довжиною тулуба у середньому 184 см, матки — відповідно 230-250 кг та 169 см, багатоплідність — 10-11,6 поросят, великоплідність 1,31 кг, скоростиглість 170-180 днів, вихід м’яса 58-60%, товщина шпику 21-25 мм, маса окосту 11,0 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 780-820 г, витрати корму 3-3,5 корм. од. на 1 кг приросту.
Розводять свиней української м’ясної породи переважно у Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській, Одеській, Херсонській та Київській областях.
Полтавська м’ясна. Робота із створення вітчизняної м’ясної породи розпочалась у 1966 році шляхом складного відтворного схрещування таких порід: велика біла, миргородська, ландрас, уессекс-сеудлбекська, п’єтрен. Порода створена колективом авторів Інституту свинарства УААН під керівництвом доктора сільськогосподарських наук Б.В. Баньковського. Генеалогічна структура породи включає 8 заводських ліній і 12 родин. Має широкий ареал розповсюдження: її розводять практично в усіх областях України та у деяких регіонах Росії.
Свині цієї породи характеризуються міцною конституцією та добре вираженими м’ясними формами, мають довгий, широкий і глибокий тулуб, пряму і широку спину, легку з горизонтально поставленими вухами голову, добре виражені окости, білу масть. Жива маса дорослих кнурів сягає 320-350 кг, довжина тулубу 180 см, у свиноматок — відповідно 220-250 кг та 165 см, багатоплідність 10,5-11,5 поросят, великоплідність 1,30 кг, скоростиглість 177-180 днів, вихід м’яса 60-62%, товщина шпику 24-26 мм, маса окосту 10,5 кг, середньодобовий приріст на відгодівлі 780-850 г, витрати корму 3,4-3,6 корм. од на 1 кг приросту.
Основні регіони розведення — Полтавська, Миколаївська, Луганська, Кіровоградська, Київська, Чернівецька області та Автономна Республіка Крим.
Порода Ландрас беконного напряму продуктивності. Вона найбільш розповсюджена з імпортних порід, які розводяться на Україні (біля 2% від загальної кількості свинопоголів’я). Виведена в Данії наприкінці ХІХ ст. відтворним схрещуванням місцевих маршових довговухих свиней з тваринами великої білої англійської селекції. В Україну ландраси завозяться з 1960 року спочатку з Канади, а згодом із Англії, Швеції, Данії, Франції, Бельгії. Тварини мають жвавий темперамент, характеризуються витягнутим тулубом. Голова довга з прямим рилом і довгими , звисаючими на очі вухами, кінцівки короткі, міцні, прямі з міцними бабками. Спина аркоподібна, поперек прямий, широкий, окости добре розвинені. Шкіра тонка, щетина рідка блискуча, біла.
Жива маса дорослих кнурів становить 300-320, а свиноматок 220-250 кг. Довжина тулубу становить відповідно 175-185 та 165-170 см. Довжина тулубу дорослих ландрасів імпортної селекції має більше 200 см. Багатоплідність 11-12 поросят, великоплідність 1,31 кг. Молодняк на відгодівлі має середньодобовий приріст 700-720 г і досягає живої маси 100 кг за 180-190 діб, при витратах корму на 1 кг приросту 3,4-3,6 корм. од. Вихід м’яса 56-58,1%, товщина шпику 22-30 мм, маса окосту 11-12 кг.
Порода дюрок виведена в США шляхом схрещування ліній рудих свиней, які раніше були завезені з Іспанії, Португалії та Африки. В Україну свині породи дюрок були завезені в 1976 році. Поголів’я цієї породи становить менше 1% від загальної кількості цих тварин і представлено 11 генеалогічними лініями кнурів і 9 генеалогічними родинами свиноматок.
Порода характеризується міцною конституцією і добре вираженими м’ясними формами. Тулуб довгий, спина аркоподібна, окости звислі, добре виповнені. Голова невелика, вуха короткі, спрямовані вперед. Пряма постановка ніг, масть руда. Характеризуються спокійною поведінкою, свиноматки мають добрі материнські якості. Дорослі тварини великих розмірів: жива маса кнурів сягає 390-420 кг, свиноматок — 330-350 кг. Багатоплідність становить 10-11 поросят, що значно нижче порівняно з іншими породами, але свині породи дюрок добре вигодовують потомство і мають хороші показники збереженості. Великоплідність 1,4-1,6 кг, скоростиглість 160-170 днів при витратах на 1 кг приросту 3,6-3,8 корм. од., товщина шпику 18-20 мм. Середньодобовий приріст тварин становить 900-1000 г.
Нині породи дюрок використовують майже у всіх регіонах України
Уельська порода — одна з малочисельних в Україні закордонних порід, яка у загальній структурі породного складу становить 0,3%. Порода беконного напряму продуктивності, виведена в Англії (господарство Уельс) шляхом схрещування місцевих свиноматок з кнурами ландрас. Поліпшені уельси набули популярності завдяки добрій здатності використовувати пасовища, мають високі відтворні та хороші м’ясні якості. В Україну породу уельс завезено в 1964 році.
Свині сучасної уельської породи відрізняються великими розмірами та довгим тулубом. Зовні уельси подібні до породи ландрас, але мають значно міцнішу конституцію. Тулуб довгий, дещо компактний, злегка увігнута довга голова, вуха великі, кінцівки міцні, щетина блискуча біла. Жива маса дорослих кнурів становить 295-320 кг, свиноматок — 220-240 кг. Багатоплідність 10-12 поросят. Середньодобовий приріст молодняку на відгодівлі 670-700 г, витрати корму на 1 кг приросту становлять 3,8-4,0 к. од. Вихід м’яса у тушах 61-63%.
Характеристика порід сального напряму продуктивності.
Миргородська порода у загальній структурі породного складу становить біля 10%, представлена 42 лініями та 87 родинами, багато з яких втрачаються. Створена порода шляхом масового добору при розведенні “в собі” місцевих свиней полтавщини. На формування миргородської породи значний вплив мали беркширська, середня біла, велика біла, темворська. На перших етапах у 1880-1920 роках робота велася без визначеної системи. Більш спрямовану роботу з цією породою у 20-х роках минулого століття