комбайнів «Херсонец–200» — 2, «Херсонец–9» — 4, СК–5М «Нива» з приставками ППК–4 — 3.
Важливою умовою одержання поживного корму є суворе дотримання технології його закладання в допустимі строки. Мінімально необхідна для цього кількість технічних засобів наведена в таблиці 13.20. У таблиці 13.21 наведено рекомендований склад комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи на зерно і силос на площі 1000га.
13.21. Комплекс машин для вирощування та збирання кукурудзи
Економічні показники використання наведених вище комплексів машин для виробництва кукурудзи на зерно і силос подано у таблицях 13.22. і 13.23.
Соняшник.
Інтенсивна технологія виробництва соняшнику ґрунтується на комплексному використанні сучасних високопродуктивних машин і знарядь, ефективних гербіцидів та засобів захисту рослин від шкідників і хвороб, високоякісного насіння найпродуктивніших сортів та гібридів, суворому дотриманні технологічної дисципліни, а також впровадженні досконалих форм і методів організації праці.
Вибір способу і строків підготовки ґрунту під соняшник проводять диференційовано, в основному за двома технологіями, перша з яких передбачає оранку з обертанням скиби і заорюванням стерні, а друга (ґрунтозахисна) — розпушення ґрунту із зберіганням стерні та інших рослинних решток, що захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії. Залежно від прийнятої технології підготовки ґрунту використовують відповідні машини і знаряддя.
За першою технологією відразу після збирання попередника (озимих або ярих зернових культур) поле обробляють дисковими лущильниками ЛДГ–20, ЛДГ–15А, ЛДГ–10А або боронами БДТ–10. БДС–8,4, БДТ–3. Якщо поле засмічене коренепаростковими бур'янами, то їх обприскують гербіцидом (у фазі розетки), а потім ґрунт обробляють лемішними лущильниками типу ППЛ–10–25. Орють на глибину 25–27 см плугами з передплужниками із загортанням пожнивних решток.
13.22. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи на зерно
Ґрунтозахисна технологія передбачає обробіток ґрунту голчастими боронами БМШ–20, БМШ–15 або БИГ–3, культиваторами–плоскорізами КПШ–9, КПШ–5, КШН–6 „Галещина”,ґрунтообробними агрегатами АКШ–5,6, АКШ–3,6 та плоскорізами–глибокорозпушувачами ПГ–3–5, КПГ–250А тощо.
13.23. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи на силос
Органічні добрива краще вносити під попередник машинами ПРТ–16, ПРТ–10, МТО–12, МТО–6, РПО–6, МТО–3 , а мінеральні — під зяблеву оранку, використовуючи розкидачі МВУ–16, МВУ–8 Б, МВУ–5А, МВД–900 та інші.
Весняний цикл польових робіт починають з вирівнювання зябу вирівнювачами ВП–8А, ВПН–5,6А тощо. За умови використання комбінованих агрегатів типу „Європак” вирівнювання ґрунту не проводять.Робочий розчин гербіцидів готують безпосередньо перед внесенням за допомогою агрегатів АПЖ–12, СТК–5, МПР–3200 та машини ЗЖВ–Ф–3,2, яка має мішалку. Робочий розчин пестицидів для сучасних обприскувачів готується за допомогою додаткової місткості безпосередньо на обприскувачі.
Препарат вносять безпосередньо перед сівбою соняшнику з негайним загортанням у ґрунт. Досвід передових господарств свідчить, що для цього раціонально використовувати комбіновані агрегати на базі тракторів К–701 або ХТЗ–17021, складових частин обприскувача ПОМ–630, важкої дискової борони БДТ–7А або культиватора типу КПС–4, обладнаного вирівнювальною дошкою і котками. Культиватор застосовують в посушливих умовах.
Для зменшення витрати дорогих гербіцидів і забруднення навколишнього середовища рекомендується стрічкове їх внесення перед сівбою просапних культур або одночасно з нею.
У першому випадку гербіцид вносять і заробляють у ґрунт комбінованим агрегатом, що складається з підживлювача–обприскувача ПОМ–630 і культиватора КРН–5,6А (КРН–4,2А). Після цього насіння висівають у зони стрічок, оброблених гербіцидом.
У другому випадку при стрічковому внесенні гербіцидів, які не потребують глибокого загортання в ґрунт (типу трефлан, лассо тощо), складають комбінований агрегат на базі трактора класу 1,4, обприскувача та сівалки. У цьому випадку суміщають стрічкове внесення гербіциду з сівбою соняшнику та інших просапних культур. Завчасно, але не пізніше як за 1–2 місяці до сівби, насіння протруюють на пересувних машинах ПС–10А, ПК–20, ПСШ–5 або „Мобітокс–С”.
Сіють соняшник слідом за передпосівною культивацією сівалками СУПН–12, СУПН–8А або СУПН–6А, використовуючи для цього висівні диски з отворами діаметром 3 мм, а також сівалки іноземного виробництва Джон Дір 1700, МФ–543–8, МФ–543–6 та ін.
Соняшник дає найвищі врожаї, коли перед збиранням густота насадження у південному Степу становить 30–35 тис./га, центральному — 40–45, північному — 45–50, Лісостепу — 50–55 тис./га рослин. Враховуючи польову схожість і пошкодження рослин, висівають насіння на 30–40 % більше рекомендованої густоти.
При суворому дотриманні технологічної дисципліни операції догляду за посівами соняшнику зводяться до мінімуму і виконуються лише при потребі. Так, при значному ущільненні ґрунту і наявності тріщин, а також при появі сходів бур'янів проводять міжрядний обробіток культиваторами КРН–8,4, ДД–886 (ДжонДір), КРН–5,6А, або КРН–4,2А, обладнаними комплектом прополювальних борін КЛТ–38. При появі шкідників та хвороб рослини обробляють пестицидами за допомогою обприскувачів ОПШ–2000–21,6, ОПШ–15–01, ПОМ–630, ОМ–630–2, Харди TZ, TWIN–LA тощо. При значному забур'яненні посіви боронують до і після сходів знаряддями БЗСС–1,0.
Через 40–45 днів після масового цвітіння при вологості насіння 25–30 % посіви обробляють розчином десиканту (хлоратом магнію або реглоном) за допомогою авіаційної техніки. Після десикації до початку збирання вологість насіння зменшується до 10–18 %. Десикація сприяє скороченню втрат насіння при збиранні на 1–1,5 ц/га.
У більшості господарств збирання розпочинають при вологості насіння 12–14 %. Проте при достатній наявності зерноочисно–сушильних машин його доцільно організувати на 4—5 днів раніше, коли вологість насіння становить 18–20 %. У цьому випадку додатково збирають 1,2–1,5 ц/га насіння.
ННЦ „ІМЕСГ” рекомендує для потокового збирання соняшнику використовувати зернозбиральні комбайни типу СК–5М «Нива» (ДОН–091) з пристроями ПСП–1,5М, подрібнювачами ПУН–5, автозчіпкою АН–2А і причепом 2ПТС–4–887Б місткістю 45 м3. Агрегат працюватиме високопродуктивно за умови дотримання рекомендованих швидкостей руху (табл.13.24). З метою зменшення
13.24. Робочі швидкості комбайна СК–5М «Нива» з пристроєм ПСП–1,5 М
пошкодження насіння молотильний апарат комбайна обладнують ланцюговим приводом заводського виготовлення 54–151. Для