Інтенсивна технологія виробництва соняшнику передбачає потокове проведення обмолоту і післязбиральної обробки вороху збирально–транспортним комплексом. Основу його становить комбайно–транспортна ланка, в яку входить від 2 до 5 комбайнів і відповідна кількість транспортних засобів. Останні закріплюють не за окремими комбайнами, а за ланкою в цілому. Цим зменшується потреба в них на 15–20 %. Роботу організовують так, щоб кожний комбайн працював в окремій загінці, а насіння вивантажував у транспортні засоби знеособлено.

13.25. Комплекс машин для вирощування та збирання соняшнику (урожайність насіння 20 ц/га)

Післязбиральну обробку товарного насіння соняшнику раціональніше проводити на зерноочисно–сушильних комплексах типу КЗС або зерноочисних агрегатах типу ЗАВ. У тих господарствах, де соняшник займає відносно невеликі площі, використовують пересувні ворохоочисні машини ОВП–20А, ОВС–25, МС–4,5 висока продуктивність яких на очищенні соняшнику досягається за умови роботи в комплексі з ними пересувних зернонавантажувачів ЗПС–100 або ЗМ–60.

Схему безвідходного технологічного процесу збирання соняшнику показано на рисунку 13.33.

Раціональний склад комплексів машин для вирощування та збирання соняшнику на площі 1000 га наведено в таблиці 13.25.

Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 13.26.

13.26. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання соняшнику

Горох.

Горох — провідна зернобобова культура, в зерні якої міститься 22–30% білка. Механізований технологічний процес вирощування та збирання гороху на окремих операціях має певні відмінності від технології виробництва зернових культур. Залежно від попередника (озимі зернові, ячмінь, цукрові буряки, кукурудза) використовують глибокий (плужний) і поверхневий (плоскорізальний) обробіток ґрунту. Найбільш поширеним у зоні Лісостепу України є плужний обробіток. Зважаючи на те, що горох збирають на низькому зрізі, дуже важливим є вирівняність поверхні поля. Найбільш повною мірою цьому відповідає оранка обертовими плугами вітчизняного виробництва (ППО–8–40, ППО–6–40, ППО–5–40, ПНО–5–40, ПНО–4–40, ПНО–3–40) і зарубіжного (Джон Дір 995, Джон Дір 975, DP–9–8, DP–9–6, Opal 140 та ін.).

Безплужний обробіток можна виконувати як одноопераційними машинами (плоскорізи КПШ–9, КПШ–5, ПГ–3–5, ПГ–3–100, дискові борони БДС–8,4, БДВ–6,5, БДВ–3, Джон Дір 630, голчасті борони БИГ–3А, БМШ–15), так і комбінованими агрегатами (АКП–5, АКП–2,5, АКШ–5,6, АКШ–3,6, Арамікс, АМХ–6). Дві останні комбіновані машини виробництва Великобританії агрегатують відповідно з тракторами МФ–8260 і МФ–4270 або з вітчизняними тракторами класу 4 і 1,4. Перевагу слід віддавати комбінованим агрегатам, які за один прохід повністю готують ґрунт під сівбу гороху та інших культур.

Дані агрономічної науки і практики свідчать, що горох дає істотне збільшення врожаю при внесенні під оранку фосфорних і калійних добрив. Для цього використовують машини МВУ–16, МВУ–8Б, МВУ–5А, МВД–900 та ін. Висока ефективність фосфорних добрив досягається за рахунок внесення їх у рядки при сівбі.

Передпосівний обробіток ґрунту виконують як одноопераційними машинами (культиватори КПС–4, КГ–4, КГ–8, КПСП–4, КПСН–4; вирівнювачі ґрунту ВП–8, ВПН–5,6А, котки ЗККШ–6), так і комбінованими агрегатами типу “Європак” (Б 622, К 600РS, АПБ–6, АГ–6, АГ–3 та ін.) Комбіновані агрегати готують ґрунт під сівбу гороху за один прохід. Не пізніше як за два тижні до сівби насіння протруюють машинами ПК–20, ПС–10А, ПСШ–5, МОБИТОКС, а безпосередньо перед сівбою інокулюють ризоторфіном і одночасно обробляють мікродобривами.

Сіють горох звичайними рядковими сівалками СЗ–3,6А, СЗ–5,4, СЗ–10,8, СЗП–12, СЗП–16, СЗПЦ–12, Клен, Джон Дір 455 та ін., а також стерньовими сівалками СТС–6, СЗС–6, СЗС–12, Тай–2020 і Тай–2010 та ін. Останні дві сівалки англійського виробництва агрегатують відповідно з тракторами МФ–8260 і МФ–4270. Норми висіву гороху залежать від умов вирощування і сортових особливостей. В Лісостепу і на Поліссі норми висіву середньо– і дрібнонасінних сортів становлять 1,2–1,5 млн. насінин (200–270 кг/га), в центральному і північному Степу — 1,1–1,2 (180–220 кг/га). Глибина загортання насіння 5–6 см, а на легких супіщаних ґрунтах та в Степу — 7–8, на важких ґрунтах 4–5 см. Крупнонасінні сорти висівають на 1–2 см глибше (табл. 13.27).

Захищати горох від бур’янів, шкідників і хвороб потрібно у міру необхідності протягом всього періоду вегетації. Для механізації захисту рослин використовують причіпні і начіпні обприскувачі ОПШ–2000–21,6, ОМ–630–2, ОПШ–15–01, МЗУ–320 вітчизняного виробництва, а також машини іноземних фірм Харді, Джон Дір та ін. За відсутності міксера на обприскувачі розчин отрутохімікатів готують за допомогою агрегатів АПЖ–12 чи СТК–5.

При потребі для знищення бур’янів виконують до– і післясходове боронування посівів. До досходового боронування приступають через 4–5 днів після сівби, а сходи боронують в денний час у міру з’явлення 2–5 листків гороху і масовому проростанні бур’янів. Для досходового боронування використовують середні борони 3БЗСС–1,0, а післясходового — легкі посівні 3БП–0,6А.

Збирають горох, як правило роздільним (двофазним) способом. Якщо посіви лише трохи полеглі і не забур’янені. Можливе однофазне збирання. Скошують горох у валки жатками ЖЗБ–4,2 чи ЖРБ–4,2, начіпленими на зернозбиральний комбайн СК–5М “Нива”, або жаткою ЖБВ–4,2 в агрегаті з косаркою–плющилкою КПС–5Г чи Е–303. Використовують також начіпні на трактори Т–25А, ХТЗ–2511

13.27. Комплекс машин для вирощування та збирання гороху в зоні Лісостепу України на площі 1000 га (урожайність зерна 50 ц/га, незернової частини — 50 ц/га)

чи ЮМЗ–6АКЛ косарки КС–Ф–2,1Б з пристроями ПБ–2,1 для формування валка.

Валки підбирають і обмолочують зернозбиральними комбайнами КЗС–9, КЗСР–9, Дон–091 (СК–5М), Дон–161 (Дон–1500Б), Дон–2600 та ін. Для збирання використовують також комбайни фірм Клаас (Домінатор 108, Домінатор 204, Лексіон 480), Джон Дір (Максімайзер 9500), Кейс (Кейс 1640, Кейс 1680), Масей Фергюссон (МФ 38) та ін.

Незернову частину врожаю збирають з подрібненням, копнуванням або укладанням