Цукрові буряки збирають в основному потоковим і потоково–перевалочним способом без ручного доочищення коренеплодів. Найпоширенішим е потоково–перевалочний спосіб. Якщо відстань перевезення коренеплодів до 15 км, дві третини збиральних машин працюють за потоковим способом, решта — за перевалочним; якщо ж відстань до 16–20 км — половина машин збирає потоковим, а половина — перевалочним; до 21–30 км і більше перевагу віддають перевалочному способу. При достатній кількості транспортних засобів і чіткій організації роботи урожай доцільно збирати потоковим способом.

Цукрові буряки можна збирати сучасними комплексами машин за такими технологічними схемами:

гичка збирається у транспортні засоби, коренеплоди у бункер коренезбиральної машини з наступним навантаженням у транспортні засоби чи на краю поля або ж з подачею коренеплодів у транспорт, що рухається поруч (машини БМ–6Б і КБ–6);

гичка збирається у транспортні засоби, коренеплоди викопуються і укладаються у валок з наступним їх підбиранням, доочищенням і навантаженням у транспортні засоби (машини БМ–6Б, КВЦБ–1,2 , ПНБВ–1,6);

гичка збирається у транспортні засоби або розкидається по полю, коренеплоди викопуються машиною і укладаються у валок з наступним підбиранням їх, доочищенням і подачею в транспортні засоби (машини КСН–6, ППК–6);

гичка розкидається по полю, коренеплоди у бункер комбайна з наступним навантаженням у транспортні засоби чи укладанням у бурт на полі ( комбайн Лектра V–2 ,фірма Моро).

Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 13.30.

13.30. Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання цукрових буряків

Картопля.

Всі операції на виробництві картоплі за інтенсивною технологією виконують комплексом машин відповідно до технологічного процесу. Після збирання попередника (зернові, трави) поле лущать дисковими знаряддями, вносять добрива і орють плугами з передплужниками. Якщо є коренепаросткові бур'яни, то проводять дворазове лущення на глибину 6–7 см дисковими знаряддями і на глибину 10–12 см лемішними лущильниками чи плоскорізами. На дерново–підзолистих ґрунтах поглиблюють орний шар з обов'язковим внесенням не менше 30–40 т/га гною, що є дуже важливим для підвищення урожаю картоплі.

Рекомендується при оранці на зяб вносити під картоплю на Поліссі та в західних районах 50–60 т/га гною, Лісостепу 30–40, Степу 20–30 т/га. Органічні добрива вносять перевалочним або потоковим способом кузовними розкидачами ПРТ–16М, ПРТ–10–1, МТО–6, РПО–6 та ін. Весняне внесення добрив, особливо на суглинкових ґрунтах, небажане, бо у цьому випадку утворюються глибокі колії і ущільнюється вологий ґрунт. До того ж у свіжому гною є багато насіння бур'янів. Фосфорні і калійні мінеральні добрива рекомендується вносити під зяб, а азотні — весною при передсадильному нарізуванні гребенів. Підживлювати рослини у цьому випадку недоцільно.

Для механізованого завантаження мінеральних добрив при їх внесенні з одночасним нарізуванням гребенів культиватори — КОН–2.8А або КРН–4,2Г переобладнують: замість банок туковисівних апаратів АТД–2 встановлюють бункер місткістю 650–700 кг (рис. 13.34).

Весняне закриття вологи на супіщаних ґрунтах здійснюють агрегатами на базі гусеничних тракторів типу Т–150, зчіпок СГ–21 і важких борін БЗТС–1,0. Суглинкові ґрунти спочатку розпушують культиваторами на глибину 12–14 см, а потім переорюють плугами без полиць. Добру якість на передпосівному обробітку ґрунту забезпечують комбіновані агрегати типу „Європак”, а також вертикально–фрезерні культиватори КВФ–2,8.

Весною готують насінний матеріал. В ННЦ „ІМЕСГ” розроблено і впроваджено потокову технологію підготовки насінного матеріалу та його завантажування в бункери саджалок. Картоплю з кагатів забирають навантажувачем ПКУ–0,8 або ПФ–0,5 з обгумованим ковшем. З картоплесховищ її забирають транспортером ТЗК–30А з приставкою–підбирачем ТПК–30А. Від кагатів або сховищ бульби транспортують автомобілями–самоскидами або тракторними причепами до сортувального пункту КСП–25 (КСП–15В) і вивантажують у бункери. Відсортований на КСП–25 садивний матеріал (маса бульби 50–80 г) подають у бункер–нагромаджувач місткістю 25–30 т. З нього картоплю завантажують у автомобілі–самоскиди, які транспортують її до садильних агрегатів.

У технологічній лінії підготовки насінного матеріалу доцільно передбачити протруювання бульб за допомогою протруювача «Гумотокс–С» або переобладнаного картоплезбирального комбайна типу Е–668/7.

Важливою умовою одержання високих урожаїв картоплі є дотримання оптимальної густоти садіння. За даними передового досвіду вона повинна становити: на Поліссі 55–60 тис. кущів для товарної і 70–75 тис. для насінної картоплі; у Лісостепу — відповідно 45–50 і 55 тис. кущів; у Степу — 40–45 і 50, а на зрошенні — 50–55 тис. кущів.

У господарствах для садіння картоплі застосовують застарілі картоплесаджалки КСМ–4А і КСМ–6А з барабанно–вичерпувальним апаратом, який значно пошкоджує бульби. Зарубіжні виробники картоплесаджалок ( фірми Grimme, Gramme, Kverneland та ін.) застосовують більш досконалий ложко–пасовий або ложко–ланцюговий садильний апарат. У сучасних українських картоплесаджалках типу КС–4 і КС–2 використовують ложко–транспортерний вичерпувальний апарат.

Перед появою перших сходів картоплі формують гребені заввишки 27–30 см з рівною вершиною 15–20 см для кращого прогрівання куща. Для цієї мети можна використовувати культиватори фірм Grimme, Netagko та ін. Такого типу фрезерний культиватор марки КФК–2,8 за замовленням випускає Шепетівський завод культиваторів.

При догляді за посадками картоплі проводять 3–4 міжрядних обробітки. Добрих результатів у боротьбі з бур'янами досягають комбінованою системою догляду, при якій механічні засоби поєднуються із застосуванням гербіцидів, їх вносять до з'явлення сходів і загортають в ґрунт культиваторами в агрегаті з боронами. У період вегетації рослини обприскують хімічними препаратами для боротьби з фітофторозом, колорадським жуком та іншими хворобами і шкідниками.

Картоплю у фазі бутонізації до змикання рядків підгортають. Добре при цьому використовувати запропоновані ННЦ „ІМЕСГ” робочі органи (підгортачі–розпушувачі) до культиватора КОН–2,8А. Робочий орган складається з двох стрілчастих лап: