Зовнішньоекономічна діяльність підприємств
курсова робота з економіки підприємства
Зміст
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується інтенсивним розширенням міжнародної підприємницької діяльності, тобто діяльності, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб'єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів). Основним спонукальним мотивом активізації і розширення участі партнерів у міжнародному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективності підприємництва за рахунок інтернаціоналізації певних сегментів ринку, використання нових додаткових джерел необхідних матеріальних (інвестиційних) ресурсів, диверсифікації виробничо-господарської діяльності.
Отже, актуальність дослідження даної курсової роботи полягає у необхідності вивчення проблеми зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Об’єкт дослідження.
Об’єктом даної курсової роботи виступає проблема вивчення зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Предмет дослідження.
Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості вивчення проблеми зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Мета дослідження.
Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді вивчення проблеми зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
Розкрити поняття зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Висвітлити основні положення зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Дослідити проблеми захисту прав основних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Дослідити проблеми відповідальності за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
розділ 1. МІЖНАРОДНА ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
1.1. Поняття і форми міжнародного бізнесу
Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується інтенсивним розширенням міжнародної підприємницької діяльності, тобто діяльності, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб'єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів). Основним спонукальним мотивом активізації і розширення участі партнерів у міжнародному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективності підприємництва за рахунок інтернаціоналізації певних сегментів ринку, використання нових додаткових джерел необхідних матеріальних (інвестиційних) ресурсів, диверсифікації виробничо-господарської діяльності. [10, – С. 51]
Суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності є її учасники, які спроможні ефективно працювати задля реалізації власних бізнесових інтересів. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єктами такої діяльності визнаються:
1) фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають діє- і правоздатність;
2) юридичні особи, що зареєстровані в Україні та постійно перебувають на її території;
3) структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);
4) спільні підприємства, що мають постійне місцезнаходження в Україні.
Теорія і практика міжнародного бізнесу передбачають певні рівні та форми інтернаціоналізації різних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (рис. 1).
До першої і найнижчої за рівнем інтернаціоналізації форми підприємницької діяльності належить виконання окремих зовнішньоекономічних операцій – експортно-імпортних, лізингових, посередницьких, а також консультаційних і маркетингових послуг.
Друга форма підприємницької діяльності міжнародного характеру охоплює різноманітну промислову кооперацію – науково-технічну (науково-дослідні, проектно-конструкторські й випробувальні роботи), виробничу, збутову, сервісну (післяпродажне технічне обслуговування і ремонт виробів тривалого користування). Вона також характеризується порівняно невисоким рівнем інтернаціоналізації підприємств та організацій. [10, – С. 51]
Рис. . Рівні інтернаціоналізації і форми міжнародної підприємницької діяльності
Відносно високий рівень інтернаціоналізації суб'єктів господарювання репрезентує спільне підприємництво, що здійснюється через створення і функціонування спільних підприємств, ліцензування та управління за контрактом.
Четвертою формою міжнародної підприємницької діяльності з найвищим рівнем інтернаціоналізації суб'єктів господарювання є комплекси територіаль-но-виробничих і багатосторонніх економічних зв'язків (прикордонна та прибережна торгівля, формування консорціумів, реалізація концесійних договорів тощо).
Практична реалізація окремих форм міжнародної підприємницької діяльності досягається двома способами: перший – без створення нової юридичної особи – тільки на підставі економічної угоди (контракту); другий – із заснуванням нового спільного підприємства чи зарубіжної філії (представництва) як суб'єкта міжнародного бізнесу.
1.2. Спільні підприємства
Міжнародним спільним підприємством (МСП) (вважається організаційно-правова форма поєднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції чи надання послуг, торгівлі, використання доходів, розподілу підприємницьких ризиків тощо. Мотиваційний механізм заснування МСП створюється на макро- та мікрорівні національної системи господарювання. Мотивація формування і функціонування МСП як форми реалізації стратегії виходу на внутрішній та зовнішній ринки обумовлюється [10, – С. 51]:
зниженням питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького ризику;
розвитком підприємницького потенціалу конкретного суб'єкта господарювання;
реалізацією переваг меншої вартості основних чинників виробництва і насамперед можливістю активізації маркетингу та започаткування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на новий територіальний сегмент вітчизняного і світового ринків. Мотивація безпосередніх партнерів базується на узгодженні їхніх виробничо-економічних, маркетингових, екологічних та іміджевих інтересів.
Попередні переговори щодо створення МСП, як правило, завершуються підписанням партнерами протоколу про наміри, в якому мають бути зазначені:
а) загальні обсяги виробництва і поставок продукції на внутрішній та зовнішній ринки;
б) розмір статутного фонду з виокремленням часток партнерів у ньому; співвідношення між власними й позиченими коштами; можливий банк-кредитор;
в) наявність місцевої кваліфікованої робочої сили та потреба в залученні іноземного персоналу;
г) організація продажу виробів, післяпродажного технічного обслуговування та тривалість останнього;
д) трансферт (репатріація) прибутку іноземного партнера.
Домовленість партнерів про заснування МСП обов'язково деталізується в процесі складання техніко-економічного обґрунтування, типову схему якого наведено в табл. 1. [10, – С. 52]
Основним установчим документом для створення МСП служить його статут, що має визначати: предмет і цілі діяльності, місцезнаходження, склад засновників; розмір статутного фонду і часток партнерів у ньому, порядок його формування; склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття рішень; процедуру припинення діяльності (ліквідації).
Таблиця
Типова схема техніко-економічного обґрунтування створення МСП
№ п/п | Назва розділу | Обґрунтування можливості співпраці
1* | Назва МСП *
Назва фірми-партнера | Коротка характеристика: іноземного партнера, до-свіду співпраці з ним, основних фірм-конкурентів
2 | Номенклатура продукції: *
кількість *
вартість | Кількісна та якісна характеристика продукції, кон'юнктура на ринку, очікувані ціни, прогноз обсягу продажу
3 | Технологія: *
тип *
сутність | Оцінка існуючих у світі технологій виготовлення аналогічних товарів, вибраної технології для продукції МСП
4* | Устаткування *
Організація виробництва | Вибір і розрахунки вартості необхідного устаткування,