У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Витрати виробництва
28
підприємстві, грн./од.;

Тр – транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу, грн/од;

Nk – кількість виробів, що отримують по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, натур. один.;*

зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зниження умовно-постійних витрат (Еу–п) [7, – С. 169]:

Уу–п = (ДQпл · Пу–п), грн.

де Qпл – приріст обсягу випуску продукції в плановому році, %;

Пу–п – сума умовно-постійних витрат в базовому році, грн.

4. Визначають планову собівартість продукції (Стп.пл)

Стп.пл = Свих.пл. ± Есум, грн.,

де Есум – сума економії витрат по всіх техніко-економічних факторах, грн.

5. Визначають рівень затрат на 1 грн. ТП в плановому році (В1грн.тп.пл):

В1грн.тп.пл = Стп.пл / Qтп.пл, коп./грн.

6. Розраховують процент зниження затрат на 1 грн. ТП в плановому році в порівнянні з базовим ("г") [7, – С. 169]:

г = [(В1грн.тп.б – В1грн.тп.пл) / В1грн.тп.б] · 100 %

Індексний метод дає можливість врахувати вплив усіх факторів укрупненим способом.*

Зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них (ДСм) [7, – С. 169]:

ДСм = (1 – Ін / Іц) · Пмз, %,

де Ін – індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;

Іц – індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;

Пмз – питома вага матеріальних затрат в собівартості продукції, %. *

Зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці (ДСпп) [7, – С. 170]:

ДСпп = (1 – Ізп / Іпп) · Пзп, %,

де Ізп – індекс росту середньої заробітної плати;

Іпп – індекс росту продуктивності праці;

Пзп – питома вага заробітної плати в собівартості продукції, %. *

Зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовно-постійних витрат (ДСу–п) [7, – С. 170]:

ДСу–п = (1 – Іу–п / Іq) · Пу–п, %

де Іу–п – індекс росту умовно-постійних витрат;

/,- індекс росту обсягу виробництва продукції;

Іq – питома вага умовно-постійних затрат в собівартості продукції, %.

Мета складання кошторису витрат на виробництво – встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році, Сюди входять всі затрати на виробництво товарної продукції, а також витрати, пов'язані із зміною залишків незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів та інші.

Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції. Є такі методи калькулювання:

нормативний – (витрати на одиницю продукції встановлюються по нормах); параметричний (затрати на проектований виріб встановлюються, виходячи із залежності рівня цих витрат від зміни техніко-економічних параметрів виробу); розрахунково-аналітичний (прямі витрати на виробництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а непрямі – пропорційно заробітній платі).

Висновок

Отже, в залежності від часу формування затрат розрізняють:

планову собівартість (визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану); фактичну собівартість (відображає фактичну собівартість і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку); нормативна собівартість (затрати на виробництво і реалізацію продукції розраховують на основі поточних норм витрат ресурсів); кошторисна собівартість (характеризує затрати на виріб або замовлення, які виконуються в разовому порядку).

Собівартість поділяють в залежності від місця формування затрат на:

цехову (сума витрат на виробництво продукції в межах цеху); виробничу (грошові витрати на виробництво продукції в межах всього підприємства); повну (сукупність виробничої собівартості і поза виробничих витрат).

За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість: місячну; квартальну; річну.

За складом продукції собівартість буває: собівартість товарної; валової; реалізованої продукції; незавершеного виробництва.

У промисловості розрізняють собівартість: індивідуальну; галузеву.

Індивідуальна собівартість характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції, а галузева (Ссг) – показує середні у галузі витрати на виробництво і реалізацію продукції, вона визначається за формулою [7, – С. 171]:

де Сі – собівартість певного виду продукції на і-ому підприємстві, грн.;

Nі – кількість виготовленої продукції певного виду на і-му підприємстві, натур. один.;

n – кількість підприємств у галузі, що виготовляють даний вид продукції.

Показниками собівартості продукції, що використовуються в господарській практиці, є:

1. Затрати на 1 грн. товарної продукції (В1грн.тп):

В1грн.тп = Стп / Qтп, коп./грн.,

де Стп собівартість всієї товарної продукції підприємства, грн.;

Qтп – обсяг товарної продукції підприємства, грн.

2. Собівартість окремих видів продукції (визначається на основі калькуляцій собівартості окремих видів продукції);

3. Зниження собівартості порівняльної товарної продукції (використо-ву-ється на підприємствах зі сталим асортиментом продукції).

В основі групування витрат, що формують собівартість продукції, лежать такі ознаки:

Спосіб віднесення на окремі види продукції. Витрати поділяються на:

прямі (безпосередньо пов'язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю); непрямі (пов'язані з виготовленням різних виробів не можуть прямо відноситись на той чи інший вид продукції; до них належить заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу , утримання і експлуатація основних фондів тощо).

Зв’язок з обсягом виробництва. Витрати поділяються на:

постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належать витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, управління). В складі постійних розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва: змінні – загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції; поділяються на; пропорційні – змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу виробництва – сировина, матеріали, комплектуючі, відрядна заробітна плата; непропорційні – поділяються на прогресуючі і дегресуючі.

Основною є класифікація витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями.

Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції. Є такі методи калькулювання:

нормативний – (витрати на одиницю продукції встановлюються по нормах); параметричний (затрати на проектований виріб встановлюються, виходячи із залежності рівня цих витрат від зміни техніко-економічних параметрів виробу); розрахунково-аналітичний (прямі витрати на виробництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7