10. Позавиробничі витрати.

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховуються тільки витрати на даний виріб, а в другому – всі витрати підприємства, незалежно від того де і на які потреби вони були здійснені.

Джерелами зниження собівартості продукції є ті затрати, за рахунок економії яких знижується собівартість продукції, а саме:

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Факторами зниження собівартості є підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, зміна структури та обсягу продукції, галузеві та інші фактори.

План по собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:

Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.

Розрахунок зниження собівартості продукції за факторами виконують в такій послідовності [7, 168]:

1. Визначають затрати на 1 грн. ТП в базовому році [7, 168]:

В1 грн. т п.б · Ст п.б / Qт п.б, коп / грн.

2. Визначають вихідну собівартість ТП в плановому році (Свих.пл):

Свих.пл = Вгрн. т п.б · Qт п.пл, грн.

де Qт п.пл – плановий обсяг товарної продукції підприємства, грн.

3. Визначають економію затрат за техніко-економічними факторами методом прямого розрахунку:

Ем = (Н0 · Ц – Nі · Ц) · Nі

де Н0, Н1 – норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, в натур. один.;

Ц – ціна одиниці матеріального ресурсу, грн.;

Ni – обсяг випуску продукції після здійснення заходу, натур. один;

Ет = ((t0 · Cг0 – t1 · Cг1) · (1 + % дод. / 100) · (1 + % соц. зах. / 100)) · N1, грн.

де t0 , t1 – трудомісткість одиниці продукції до і після здійснення заходу, н-год.;

Сг0, Сг1 – середньогодинна тарифна ставка робітників до і після здійснення заходу, грн/год;

% дод. – середній процент додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

% соц.зах. – встановлений процент відрахувань на соціальні заходи;

Еск = (С – (Цс + Тр)) · Nk, грн.

де С – собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн./од.;

Цс – гуртова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізованому підприємстві, грн./од.;

Тр – транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу, грн./од;

Nk – кількість виробів, що отримують по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, натур. один.;

Еу–п = (ДQпл · Пу–п), грн.

де Qпл – приріст обсягу випуску продукції в плановому році, %;

Пу–п – сума умовно-постійних витрат в базовому році, грн.

4. Визначають планову собівартість продукції (Стп.пл)

Стп.пл = Свих.пл. ± Есум, грн.,

де Есум – сума економії витрат по всіх техніко-економічних факторах, грн.

5. Визначають рівень затрат на 1 грн. ТП в плановому році (В1грн.тп.пл):

В1грн.тп.пл = Стп.пл / Qтп.пл, коп./грн.

6. Розраховують процент зниження затрат на 1 грн. ТП в плановому році в порівнянні з базовим ("г") [7, 169]:

г = [(В1грн.тп.б – В1грн.тп.пл) / В1грн.тп.б] · 100 %

Індексний метод дає можливість врахувати вплив усіх факторів укрупненим способом.

ДСм = (1 – Ін / Іц) · Пмз, %,

де Ін – індекс зміни норм витрат матеріалів на один виріб;

Іц – індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу;

Пмз – питома вага матеріальних затрат в собівартості продукції, %.

ДСпп = (1 – Ізп / Іпп) · Пзп, %,

де Ізп – індекс росту середньої заробітної плати;

Іпп – індекс росту продуктивності праці;

Пзп – питома вага заробітної плати в собівартості продукції, %.

ДСу–п = (1 – Іу–п / Іq) · Пу–п, %

де Іу–п – індекс росту умовно-постійних витрат;

Іq – індекс росту обсягу виробництва продукції;

Іq – питома вага умовно-постійних затрат в собівартості продукції, %.

Мета складання кошторису витрат на виробництво – встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році, Сюди входять всі затрати на виробництво товарної продукції, а також витрати, пов'язані із зміною залишків незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів та інші.

Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції. Є такі методи калькулювання:

Висновки

Сукупні витрати підприємства залежно від їхнього призначення виражаються кількома показниками. Згідно з чинним законодавством та інструктивними матеріалами виокремлюють: валові витрати; кошторис виробництва; собівартість валової, товарної і реалізованої (проданої) продукції.

Показник валових витрат уведено