не забезпечує достатнього завантаження виробничих потужностей, необхідно шукати додаткові можливості збільшення обсягу продажів та довантаження виробничих потужностей за рахунок додаткових замовлень. Якщо план продажу перевищує виробничу потужність, то з метою збереження покупців необхідно провести комплекс заходів щодо ліквідації "вузьких місць" та збільшення виробничої потужності.
Планується коефіцієнт використання виробничої потужності в плановому періоді.
Визначається можливий випуск продукції на основі діючих виробничих потужностей. Виробнича потужність повинна розраховуватися в розрізі виробів-представників у натуральному і вартісному виразі. При розрахунку виробничої потужності за звітний рік потужність на початок звітного року приймається за номенклатурою і асортиментом продукції попереднього року, а потужність на кінець звітного року на початок планового періоду – за номенклатурою і асортиментом продукції звітного року.
Проект виробничої програми порівнюється з виробничою потужністю по кожному виробу-представнику, після досягнення балансу між виробничою потужністю та проектом програми дається економічна оцінка проекту плану виробництва.
Із метою більш повної ув'язки проекту виробничої програми і виробничої потужності підприємства розробляють баланс виробничих потужностей. У ньому відображають вхідну, вихідну і середньорічну потужність, а також введення і вибуття потужностей. На основі балансу виробничих потужностей та в ході його розробки здійснюється:
уточнення можливостей виробничої потужності;
визначення рівня забезпеченості виробничою потужністю програми робіт по підготовці виробництва нових виробів;
визначення коефіцієнта використання виробничих потужностей;
виявлення внутрішньовиробничих диспропорцій та можливостей їх усунення;
визначення необхідності в інвестиціях для нарощування потужностей та ліквідації "вузьких місць";
визначення потреби в обладнанні або виявлення надлишків обладнання;
пошук найбільш ефективних варіантів спеціалізації та кооперування.
Баланс виробничої потужності за видами продукції на кінець планового року розраховується як сума потужності на початок року та її приросту за мінусом вибуття.
Розрахунок балансу виробничої потужності може здійснюватися для кожного виду профілюючої продукції за наступною структурою:
Розділ 1. Потужність на початок планового періоду:
найменування продукції;
одиниця виміру;
код продукції;
потужність по проекту або розрахунку;
потужність на кінець базового періоду.
Розділ 2. Збільшення потужності в плановому періоді:
приріст потужності, всього;
у тому числі за рахунок:
а) введення в дію нових та розширення діючих;
б) реконструкції;
в) переозброєння і організаційно-технічних заходів, із них:
за рахунок зміни режиму роботи, збільшення змінності годин роботи;
за рахунок зміни номенклатури продукції і зменшення трудомісткості;
г) отримання в лізинг, оренду від інших господарюючих суб'єктів.
Розділ 3. Зменшення потужності в плановому періоді.
вибуття потужності, всього;
у тому числі за рахунок:
а) зміни номенклатури продукції або збільшення трудомісткості;
б) зміни режиму роботи, зменшення змінності, годин роботи;
в) вибуття в результаті старіння, вичерпання запасів;
г) передачі в лізинг, оренду іншими господарюючим суб'єктам.
Розділ 4. Потужність на кінець планового періоду:
потужність на кінець року;
середньорічна потужність в плановому році;
випуск продукції або кількість переробної сировини в плановому році;
коефіцієнт використання середньорічної потужності в плановому році.
Розрахунки виробничої потужності використовуються для обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства, а також для складання балансу, який відбиває зміни величини потужності протягом планового періоду і характеризує вихідну потужність (Впвих) [16, 120]:
Впвих = Впвх + Впот + Впр ± Впн – Впвв,
де Впвх – вхідна потужність підприємства, тобто потужність на початок планового періоду;
Впот – збільшення потужності впродовж планового періоду внаслідок здійснення організаційно-технічних заходів;
Впр – нарощування виробничої потужності шляхом реконструкції або розширення підприємства;
Впн – збільшення "+" або зменшення "–" виробничої потужності у зв'язку зі змінами у номенклатурі та асортименті виготовлюваної продукції;
Впвв – зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття, тобто виведення з експлуатації технічно застарілого та фізично спрацьованого устаткування.
Отже, встановлене у виробничій програмі завдання щодо обсягу виробництва продукції може бути досягнуте за умови забезпеченості необхідною кількістю ресурсів.
1.5. Система показників виробничої потужності підприємства
При обґрунтуванні виробничої програми виробничою потужністю важливо мати інформацію про рівень її використання на підприємстві. Тому для оцінки реального стану її використання потрібна система показників.
Як система показників в цілому, так і окремі з них повинні відповідати певним вимогам. У першу чергу кожний із показників, який входить до тієї чи іншої групи, має чітко визначене призначення в системі аналізу та використовується для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей. Розглянемо методи розрахунку і призначення кожного із показників, які входять до тієї чи іншої групи та системи в цілому.
Серед показників першої групи слід виділити коефіцієнт використання проектної потужності (Кпп), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом, до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.
Зовсім інше значення має коефіцієнт використання діючої виробничої потужності (Кдп). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної. У свою чергу виробнича потужність поділяється на певні види, кожен з яких має різне значення при розв'язанні питань планування та організації виробництва. Рівень використання різних видів потужності необхідно розглядати окремо. Насамперед, потрібно оцінити рівень використання прийнятої середньорічної та фактичної виробничої потужності. Цей коефіцієнт можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної, реалізованої або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.
Важливе значення для характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділів. За результатами такого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність підприємства, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Рівень використання середньо-розрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом нормативної величини потужності (Кнп) [16, 121]:
Кнп = Вп / Впн,
де Впн – розрахункова нормативна величина виробничої потужності.
За коефіцієнтом використання того чи іншого виду потужності можна оцінити
