виробничого при-значення; устаткування з охорони праці; ємності для зберігання рід-ких та сипучих товарів і таке інше.
7. Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.
8. Господарський інвентар – предмети конторського та господарсь-кого призначення.
9. Багаторічні насадження. [3, С. 278]
Залежно від участі у виробничому процесі в складі виробничих фондів розрізняють:
активну частину – машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці;
пасивну частину – будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але ство-рюють матеріально-речові умови для господарської діяльності підпри-ємства.
В галузях виробничої сфери вирішальну роль має стан та техніч-ний рівень активної частини основних фондів. Він визначає можливо-сті підприємства щодо збільшення виробничих потужностей та вироб-ничої програми, рівень продуктивності праці основного виробничого персоналу. Це вимагає першорядної уваги до збільшення питомої ва-ги активної частини основних фондів в їх загальному обсязі.
Для торговельних підприємств велике значення мають розміри, стан та місцезнаходження пасивної частини основних фондів – торгових та складських приміщень. Вони визначають імідж підприємст-ва, обсяги товарообігу та його товарного забезпечення (зберігання то-варних запасів), інтенсивність потоків покупців, й, відповідно, рівень продуктивності праці робітників торговельного підприємства.
Стан активної частини основних фондів визначає рівень продук-тивності праці тільки окремих категорій робітників, які виконують виробничі функції – фасувальників, вантажників, наладчиків та інше. Для інших категорій персоналу активна частина основних фондів за-безпечує необхідні умови праці, підвищує комфортність та якість об-слуговування покупців.
Залежно від прав власності основні фонди, що знаходяться у роз-порядженні підприємства, прийнято поділяти на:
власні основні фонди;
орендовані основні фонди, передані у використання підприємст-ву на основі договору оренди приміщень, споруд або лізингу машин, обладнання на визначений часовий термін за визначену плату з пра-вом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу.
Вартісна оцінка власних основних фондів, а також фондів, взятих у фінансову оренду, вартість цілісних майнових комплексів держав-них підприємств та їх структурних підрозділів, взятих в оренду, відо-бражаються в балансі підприємства.
Вартість окремих інвентарних об'єктів основних фондів, взятих в оперативну оренду (крім приміщень) обліковується на позабалансово-му рахунку "Орендовані основні фонди", виходячи з експертної оцін-ки їх вартості, відображеної в договорі оренди (лізингу).
Залежно від джерел фінансування в складі власних основних фондів виділяють:
основні фонди, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками (передані в порядку оплати акцій);
основні фонди, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;
основні фонди, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів;
безплатно отримані основні фонди ( в порядку спонсорської, безплатної фінансової допомоги та інше).
Наведена класифікація має суттєве значення для оцінки можли-востей впливу підприємства на склад основних фондів.
Залежно від стану фактичного використання основних фондів, їх поділяють на:
основні фонди, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства;
основні фонди, здані в оренду (оперативну чи фінансову);
основні фонди, що тимчасово використовуються у зв'язку з пе-реходом на нові види продукції, проведенням планового ремонту, се-зонними коливаннями в обсязі попиту та інше;
основні фонди, подальше використання яких в діяльності під-приємства не планується.
Характеристика основних фондів підприємства за станом їх викори-стання дозволяє визначити коло завдань, що потребують вирішення:
по відношенню до основних фондів, що використовуються в гос-подарській діяльності підприємства, основним завданням управління є підвищення ефективності їх використання;
по орендованих – вибір оптимальних умов оренди та підбір орендаторів;
по фондах, зданих в оренду – контроль за зберіганням та дотри-манням правил експлуатації, визначення оптимальних умов оренди, під-бір орендаря, контроль за своєчасністю сплати орендної платні;
по відношенню до фондів, що тимчасово не використовуються –скорочення періоду їх простою та якнайшвидше включення до вироб-ничого процесу (за рахунок скорочення термінів монтажу, наладки, ремонту).
Якщо підприємство має зайві основні фонди, що тимчасово не вико-ристовуються, то основним завданням є пошук можливостей їх альтер-нативного використання шляхом перепрофілювання, здачі в оренду або продажу, максимізації отриманих внаслідок цього доходів.
Розглянута класифікація основних фондів використовується для аналізу їх стану, планування відтворення, складання державної звіт-ності, проведення переоцінок та інвентаризацій.
Структура основних фондів підприємства характеризується пи-томою вагою їх різних груп в загальному обсязі основних фондів. Її аналіз дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних фон-дів, надати характеристику змінам в їх складі. [3, С. 280]
Усі основні фонди, що знаходяться у розпорядженні підприємства незалежно від порядку їх формування, а також сукупність його обігових фондів (сировини, палива, матеріалів та інших матеріальних ресурсів) прийнято іменувати матеріально-технічною базою підприємства.
Оцінка наявності та руху основних фондів торговельного підпри-ємства проводиться по окремих інвентарних об'єктах основних фондів в натуральному та вартісному вимірі.
Натуральні показники характеризують кількість одиниць, що входять у склад кожного виду основних фондів, їх параметри – потужність, продук-тивність, вантажність, рік введення в експлуатацію та інше.
Натуральні показники використовуються для оцінки технічного стану та морального зносу основних фондів, розробки балансу обладнання, оцінки продуктивної потужності та пропускної спроможності.
Кожна одиниця основних фондів має також визначену грошову вартість. Вартісні показники оцінки основних фондів дозволяють вести облік загального обсягу, відображати знос основних фондів та враховувати його при оподаткуванні, здійснювати фінансування відтворення основних фондів, оцінювати ефективність їх використання.
Для оцінки основних фондів використовується первісна, відновлювальна та залишкова вартість.
Первісна вартість відображає суму витрат підприємства на їх створення та введення в дію: витрати на зведення будівель, споруд; придбання машин та обладнання (включаючи витрати на доставку та монтаж, витрати на розробку проектно-кошторисної документації), страхування. За первісною вартістю основні фонди враховуються на балансі підприємства, тому її називають також балансовою вартістю.
Під відновлювальною вартістю основних фондів розуміють вартість їх відновлення за сучасних