Продовження таблиці 4 |

Активи, що не захищені від інфляції | Грошові кошти в національній валюті (в період економічної кризи), незахищена дебіторська заборгованість, неефективні фінансові вклади.

5. Вартість формування | Активи, що формуються за рахунок власних обігових коштів | Грошові кошти, фінансові вклади, запаси матеріальних активів та дебіторська заборгованість (частково).

Активи, що формуються за рахунок позик та комерційного кредиту | Запаси матеріальних активів та дебіторська заборгованість (частково).

Визначення мети та завдань управління є першим етапом розробки стратегії управління обіговими активами, загальна схема проведення якої наведена на рис. 12.

Рис. . Послідовність розробки стратеги управління обіговими активами торговельного підприємства

Наступними етапами роботи є:

2 етап – формування інформаційної бази управлінських рішень, тобто збір та систематизація матеріалів стосовно наявності обігових активів та умов їх кругообороту;

3 етап – аналіз стану та ефективності управління обіговими активами, метою якого є визначення основних тенденцій, притаманних процесу формування та кругообороту обігових активів, виявлення факторів, що позитивно та негативно впливають на них, визначення ступеня ефективності прийнятої системи управління обіговими активами.

4 етап – розробка плану-прогнозу потреби в обігових активах на наступний період та визначення джерел фінансування цієї потреби.

5 етап – розробка політики управління окремими групами активів для досягнення стратегічних цілей управління, визначення та впровадження в практику діяльності підприємства фінансових інструментів управління окремими видами активів.

6 етап – експертиза розробленого плану формування та політики управління активами з точки зору досягнення стратегічних цілей управління.

7 етап – оперативне управління процесом формування та кругообороту обігових активів.

Отже, стратегічною метою управління основними фондами підпри-ємства є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримування та обслуговування.

Під стратегією управління обіговими активами торговельного підприємства прийнято розуміти цілеспрямований процес формування обсягу та складу обігових активів, який дозволяє забезпечити досягнення стратегічних цілей та завдань управління.

1.4. Вплив управління активами торгового підприємства на рентабельність його діяльності

Оскільки рентабельність підприємства прямо залежить від прибутку, то слід з’ясувати, як управління активами впливає на прибуток.

Прибуток торговельного підприємства як результативний показник його діяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності.

Залежність прибутку від величини доходів і витрат може бути подана так [3, С. 531]:

П = Д – ПВ = (ВД ± Дінш) – (ВО ± Зінш) = (Цреал – Цзак) Ч К – ВО ± Пінш

де Д – доход від усіх видів діяльності;

ПВ – поточні витрати для здійснення усіх напрямків діяльності;

ВД – валовий доход від реалізації товарів;

Дінш – доход від інших видів діяльності;

BO – витрати обігу;

Зінш – витрати, пов'язані зі здійсненням інших видів діяльності;

Цреал , Цзак. – відповідно, ціна реалізації і закупівлі товарів;

К – кількість товарів, що реалізується;

Пінш – прибуток від іншої діяльності (як різниця між доходами, витратами і втратами від іншої діяльності).

Таким чином, розмір одержаного прибутку залежить від ціни реалізації і заку-півлі товарів, кількості проданих товарів, різниці між доходами, витратами обігу і витратами від іншої (позареалізаційної) діяльності. Управління даними фа-кторами та їх прогнозування дозволяє забезпечити отримання необхідного прибутку.

Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійсненні комерційних угод мусить намагатися закупити товар за якомога нижчою ціною. Це може бути досягнуто шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупки партій товарів в період їх сезонного розпродажу. Якщо підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю, то зниженню ціни закупівлі товарів може сприяти придбання товарів у іноземних партнерів (при сприятливому співвідношенні курсів націо-нальної та іноземної валют) або здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій (при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінювані товари).

Зростання розмірів одержання прибутку пов'язане також із збільшенням рі-в-ня цін продажу товарів. Управління цінами реалізації залежить від обґру-н-то--ваності вибору цінової політики підприємства на ринку, вико-ри-с-тання сприятливої торговельної кон'юнктури в окремі періоди року (днів тижня).

Збільшенню ціни реалізації товарів сприяє розширення продажу сезонних товарів перед початком сезону (коли ціни найвищі), реалізація окремих груп товарів на аукціонах і товарних біржах, експорт конкурентноздатних товарів при сприятливому співвідношенні курсів національної і іноземної валют.

Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, пов'язаних із реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів. Для оптової торгівлі важливе значення в розширенні продажу має регіональна диверсифікація збуту.

Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і на прибуток підприємства.

При тій же величині доходів підприємство може мати різний розмір прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Розмір витрат обігу формується під впливом таких факторів, як: обсяг товарообороту, його склад та асортиментна структура, джерела надходження товарів, місцезнаходження контрагентів комерційних угод, умови страхування угод, рівень продуктивності праці на підприємстві, ступінь використання ресурсів, структура капіталу, розміри матеріально-технічної бази тощо. Вищерозглянуті фактори впливають на прибуток від реалізації товарів.

Джерелом зростання прибутку підприємства можуть бути також доходи від позареалізаційних операцій за мінусом витрат на ці операції.

Зростання доходів від позареалізаційних операцій підприємства може бути забезпечено за рахунок вкладення вільних грошових коштів у різноманітні цінні папери; продажу їх на фінансовому ринку; придбання депозитних сертифікатів банків