[5, С. 185]
Управління обіговими активами торговельного підприємства здійснюється з метою досягнення певної системи (рис. 11).
Сутність кожної мети управління полягає у наступному:
1. Оптимізація розміру обігових активів, що обслуговують господарські потреби підприємства.
Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, кожне підприємство зацікавлене в скороченні своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Це може бути досягнуто шляхом планування потреби підприємства в формуванні обігових активів, нормуванні обсягів окремих груп обігових активів, контролю за ступенем виконання розроблених планів і нормативів та організації роботи з виявлення можливостей скорочення потреби в обігових активах.
2. Прискорення швидкості кругообороту (або скорочення тривалості обороту) обігових активів.
Потреба підприємства в формуванні обігових активів (ОбАнеоб) зaлежить від обсягів товарообороту (Т), тривалості кругообороту (ПООбА) та тривалості періоду (Д). Кількісно ця залежність може бути описана так [3, С. 288]:
Рис. . Стратегічні цілі управління обіговими активами
Зростання обсягів діяльності потребує адекватного зростання потреби в обігових активах, і відповідно – витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в обігових активах.
Можливе скорочення потреби підприємства за рахунок прискорення швидкості кругообороту може бути обчислене так [3, С. 289]:
ЕОбА = ( ПООбАф – ПООбАнорм ).Т/Д,
де ПООбАф – фактичне значення періоду кругообороту активів, в днях;
ПООбАнорм, – оптимальна (нормативна) тривалість кругообороту, в днях.
3. Забезпечення поточної платоспроможності та ліквідності активів підприємства.
Одним із вагомих завдань управління обіговими активами є забезпечення умов для стабільної платоспроможності підприємства протягом усього періоду його життєдіяльності. Під платоспроможністю розуміється можливість підприємства забезпечувати виконання всіх своїх платіжних зобов'язань для безперервного фінансування господарської діяльності підприємства.
Стан поточної платоспроможності визначається обсягом грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства на будь-яку дату порівняно з розміром платіжних зобов'язань та платежів, які на цю дату необхідно здійснити.
Ліквідність торговельного підприємства визначається можливістю та тривалістю перетворення в грошову форму всіх обігових активів, що є у підприємства для виконання зовнішніх зобов'язань.
Стан ліквідності характеризує можливість виконання зобов'язань з повернення позикового капіталу за рахунок наявних обігових активів, та час, потрібний для цього.
Управління ліквідністю та платоспроможністю відбувається шляхом дотримання певних пропорцій між обсягом формування матеріальних обігових активів, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами підприємства.
4. Підвищення прибутковості використання обігових активів. Будь-яке підприємство зацікавлене в зростанні доходу (прибутку), який отримується, зокрема за рахунок ефективного використання обігового капіталу. Досягнення цього завдання потребує:
дослідження кожного етапу кругообороту активів для визначення понаднормативних активів, активів, що не використовуються в господарському обігові або проносять збитки;
розробку та реалізацію програми ліквідації виявлених активів та вивільнення грошових коштів, що в них вкладені;
включення "мертвого капіталу" до роботи.
5. Забезпечення інфляційної захищеності обігових активів. Вагомим недоліком обігових активів є їх інфляційна незахищеність, перш за все, монетарних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості покупців тощо). Гроші, авансовані в формування немонетарних обігових активів (товарних та інших матеріальних запасів, дебіторської заборгованості постачальників) також певною мірою страждають від інфляції, але рівень інфляційних втрат порівняно менший.
Забезпечення інфляційної захищеності обігових активів потребує, з одного боку, підтримання певних пропорцій між обсягом монетарних та немонетарних активів, з другого – розробки та впровадження спеціальних інструментів захисту обігових активів від інфляції.
6. Зниження вартості формування обігових активів.
Формування обігових активів проводиться за рахунок різних джерел фінансування, що є в розпорядженні підприємства. Оскільки кожне з них має свою вартість залучення, підприємство ставить за мету мінімізацію витрат за рахунок управління структурою фінансування обігових активів.
Це досягається за рахунок визначення джерел фінансування та підтримання певних пропорцій їх використання.
Особливе значення для фінансової стійкості та платоспроможності торговельного підприємства має наявність власних обігових активів, тобто обігових активів, що формуються за рахунок власних джерел фінансування.
Розмір власних обігових активів визначається так [3, С. 285]:
ВОБА = ВК + ДП – ПА,
де ВК – власний капітал (1 розділ пасиву балансу);
ДП – довгострокові пасиви (2 розділ пасиву балансу);
ПА – позаобігові активи (1 розділ активу балансу).
Застосування наведеної формули є коректним лише за умови, що довгострокові пасиви, які використані для здійснення капітальних вкладень в розвиток підприємства (що відображено у відповідній статті 1 розділу активу балансу), мають цільовий інвестиційний характер.
Для контролю за ступенем досягнення означеної системи цілей управління обіговими активами підприємства проводять групування обігових активів відповідно до мети управління ними, що наведено у табл. 4.
Таблиця
Класифікація обігових активів з точки зору їх відповідності стратегічним завданням управління
Ознака класифікації | Види активів | Приклад (типовий)
1. Швидкість обертання | Активи, що мають високу швидкість обертання | Запаси готової продукції підвищеного та сталого попиту, грошові кошти, що обслуговують господарський обіг.
Активи, що мають середню швидкість обертання | Запаси матеріальних активів в ме-жах нормативу, короткострокові фі-нансові вклади (крім безнадійних).
Активи, що мають низьку швидкість обертання | Понаднормативні матеріальні запаси, дебіторська заборгованість.
2. Ліквідність | Прямі засоби розрахунку | Грошові кошти в усіх видах.
Платіжні резерви в швидко-ліквідних активах | Короткострокові фінансові вклади з наступаючим терміном платежу або з передбаченою можливістю дострокової вимоги, надійна короткострокова дебіторська заборгованість, запаси товарів з високою швидкістю реалізації.
Слаболіквідні активи | Запаси товарів з низькою швидкістю реалізації, запаси інших матеріальних активів.
3. Прибутко-вість (від наявності) | Активи, що приносять прямий прибуток | Короткострокові фінансові вклади, депозити, валютні кошти (при зростанні курсу).
Активи, що не приносять прямого доходу, але обслуговують обіг підприємства | Запаси товарно-матеріальних ресурсів, грошові кошти в національній валюті.
Активи, що приносять збитки | Запаси товарів, якість та кількість яких в процесі зберігання зменшується, незахищена дебіторська заборгованість.
4.