По закінчені місяця від заробленого заробітку, за цей місяць (ФОП) віднімаємо суму гарантованої заробітної плати всіх працівників (ФГО=ЗП). Частина, яка залишається (ФС – Фонд стимулювання) підлягає розподілу між членами трудового колективу в залежності від тих показників, на досягнення яких націлювали їх умови оплати праці;

За результатами праці кожного працівника слід підрахувати суму балів, яку він набрав в минулому місяці (Бі). Потім підрахувати суму балів, набраних всіма працівниками підприємства за минулий місяць (УБі).

Фонд стимулювання поділити на суму балів, набраних працівниками і знайти “ціну” кожного балу в гривнях (V):

(10)

І нарешті розрахувати заробіток кожного працівника (Зі) за минулий місяць, як суму гарантованої та стимулюючої частини:

Зі=Згі+VВі. (11)

Отже, основна перевага безтарифної системи полягає в тому, що оптимально поєднані індивідуальна та колективна зацікавленість в покращенні результатів роботи.

Розробка безтарифних систем оплати праці є дуже клопітним і відповідальним завданням. Але за допомогою їх грамотного впровадження можна досягти значного підвищення трудової можливості працюючих, що сприятиме суттєвому зростанню продуктивності праці та ефективності роботи в цілому.

Література:

1. Бойчик І.Н. Хорив П.С. «Економіка піприємств» Львів 1998 р.;

2. Покропивний «Економіка піприємств» в 2-х томах Київ 1995 р.;

3. «Экономика предприятия» Грузиков В.Г. Москва 1998 г.;

4. Зайцев К.Л. «Экономика промышленного предприятия» Москва 1996г.;

5. «Экономика предприятия» под редакцией Волкова О.И. Москва 1997 г.;

6. Шмалян Г. «Основы и проблемы экономики предприятия» М. 1996 г.;

7. Шевченко Л. Ринок праці : аналіз економічних концепцій // Економіка України, 1994, №4

8. Піддірюгіна «Фінанси підприємств» Київ 1998 р.

9. Сова В. Продуктивність праці і кваліфікація працівників // Праця і зарплата,

1998, №9

10. Рожков С. Стимулювання працівників підприємства // Голос України, 1996, 9 жовтня

11. Чепурина І. “Економічна теорія” – Київ, 1998.