гривні;
впровадження комплексу заходів, спрямованих на проведення процесу дедоларизації вітчизняної економіки шляхом підвищення привабливості гривневих активів порівняно із вкладеннями в іноземній валюті;
сприяння ефективному функціонуванню національного грошового ринку завдяки збалансованості платіжного балансу шляхом гармонізації інтересів експортерів та імпортерів;
вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку з урахуванням міжнародної практики та запровадження нових видів розрахунків;
сприяння погашенню урядом платежів за зовнішніми зобов'язаннями;
сприяння у відновленні розвитку ринку державних цінних паперів як одного з найважливіших інструментів національного ринку позичкових капіталів і регулювання грошово-кредитних відносин;
створення сприятливих умов для вкладення коштів резидентами й нерезидентами України в національну економіку;
стимулювання процесів (через економічні інтереси) збільшення обсягів вкладів населення в банківську систему на основі забезпечення гарантій повернення їх, введення гарантованих механізмів страхування депозитів та орієнтації комерційних банків на встановлення відсоткових ставок за депозитами на реально позитивному рівні щодо інфляції;
стимулювання інвестиційного спрямування діяльності комерційних банків, зокрема, збільшення обсягів довгострокового кредитування завдяки забезпеченню фінансової стабілізації і на цьому ґрунті збільшення депозитних вкладів, залучених на довгостроковій основі;
підвищення кредитної підтримки вітчизняних суб'єктів економіки шляхом інтенсифікації кредитної активності комерційних банків;
забезпечення позитивного рівня облікової ставки Національного банку України щодо рівня інфляції шляхом її оперативного регулювання залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку і на цій основі зниження відсоткових ставок за кредитами комерційних банків;
повне і вчасне забезпечення потреб економіки в готівці та ефективне її використання в економічних процесах;
сприяння прискоренню процесу впровадження національної системи масових електронних платежів за допомогою пластикових карток [21].
Основні завдання грошово-кредитної політики у 2006 р. спрямовані на забезпечення більш надійної стабільності грошової одиниці, подальше зниження рівня інфляції, поліпшення структури грошової маси, розширення сфери застосування безготівкової форми розрахунків, зростання обсягів валютних резервів Національного банку України, забезпечення економічно обґрунтованого рівня обмінного курсу гривні, підвищення ефективності грошово-кредитної політики.
Національний банк поступово створюватиме умови, необхідні для переходу в перспективі до визначення інфляції пріоритетним цільовим орієнтиром грошово-кредитної політики, тобто до прямого таргетування інфляції; а також до політики, спрямованої на підтримання стабільності реального ефективного обмінного курсу, який враховуватиме динаміку співвідношення купівельної спроможності національної грошової одиниці з купівельною спроможністю валют основних торговельних партнерів.
Виходячи із стану виконання основних макропоказників економічного і соціального роз-витку України у поточному році, їх прогнозу на наступний рік та потреби забезпечення фіна-нсової стабільності й обсягу пропозиції грошей на ринку, адекватному потребам еко-номіки, розраховано основні показники грошово-кредитної політики на 2006 р. (табл. 3.1).
Враховуючи дані платіжного балансу, графіка виплат за внутрішніми боргами, можливості зовнішнього і внутрішнього фінансування державного бюджету та динаміку монетарних показників у минулому та поточному роках, прогнозне зростання монетарної бази у 2006 р. визначено в розмірі 11-13 %, а грошової маси – 18-20 %.
Емісія платіжних засобів у 2006 р. через валютний ринок вимагатиме застосування стерилізаційних інструментів. З цією метою Національний банк використовуватиме депозитні сертифікати Національного банку України, операції "зворотного" репо та купівлі-продажу процентних облігацій внутрішньої державної позики (ПОВДП) зі свого портфеля за допомогою механізму двостороннього котирування, інші інструменти.
Таблиця 3.
Основні показники грошово-кредитної політики на 2006 р. [21]
Показник | 2005 рік | 2006 рік
Усього | У тому числі за кварталами
І | II | III | IV
Індекс споживчих цін (до попереднього року), % | 106,1 | 109,8 | 102,1 | 104,0 | 105,4 | 109,8
Монетарна база, млн. грн. | 23 055 | 21 980-22 600 | 19450 | 22 010 | 21 170 | 21 980-22 660
темпи зростання (до попереднього року), % | 137,4 | 111-113 | 97-98 | 110- 111 | 106-107 | 111-113
Грошова маса, млн. грн. | 45 555 | 46 490-47 640 | 41 560 | 43 200 | 44 900 | 46 490-47 640
темпи зростання (до попереднього року), % | 142,0 | 118-120 | 105-105,5 | 109-110 | 113-114 | 118-120
Обмінний курс
гривні до долара США, середній
за період, грн. за 100 дол. США | 535,8 | 560,0 | 547,5 | 555,8 | 564,7 | 572,7
Важливе значення для елімінування надмірного зростання емісії грошей через канал валютного ринку має динаміка коштів уряду в Національному банку. В цьому плані Національний банк України прагнутиме до більш тісної координації дій з урядом і створення нормативних і організаційних механізмів більш глибокої координації грошово-кредитної і фіскальної політики.
З метою підвищення рівня монетизації економіки Національний банк стимулюватиме процес збільшення обсягів депозитних вкладів фізичних та юридичних осіб, використовуючи для цього подальшу лібералізацію вимог щодо обов'язкового резервування, політику стимулювання населення та інших економічних суб'єктів до збільшення вкладень у банківську систему. На це спрямовуватимуться заходи щодо зменшення рівня доларизації економіки. Водночас підвищуватимуться прозорість банківських процедур, дієвість системи гарантування вкладів фізичних осіб, стабільність грошово-кредитного ринку.
Важливим напрямком грошово-кредитної політики стане здійснення заходів щодо підвищення стабільності ресурсної бази банків. На 1 вересня 2005 р. частка довгострокових зобов'язань банків у сукупних кредитних вкладеннях становила 18 %. Це свідчить про обмежені можливості банків з надання довгострокових кредитів реальному сектору економіки та стримує якісне економічне зростання за інноваційною моделлю.
З метою підвищення ефективності перерозподілу тимчасово вільних коштів та їх пріоритетного спрямування на фінансування реального сектору економіки удосконалюватимуться механізми короткострокового та середньострокового рефінансування комерційних банків, що розширить їхні можливості маневрування своєю ресурсною базою при здійсненні активних операцій. Цьому сприятиме і процентна політика, спрямована на зниження ціни кредитних ресурсів. Створення умов для здешевлення кредитів і суттєвого збільшення обсягів довгострокового кредитування Національний банк розглядатиме як одне з
