КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни “Економіка підприємств”

Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій

Зміст.

1. Вступ.

Докорінні зміни в економіці України, зумовлені переходом її до ринку, визначили необхідність створення такого господарського механізму, який дасть змогу підприємствам реалізувати принципи ринкових відносин, сприятиме підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечить динамічний розвиток.

В умовах ринку кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Водночас підприємство у своїй діяльності зазнає впливу макроекономічних чинників, зовнішнього середовища, воно відповідальне за свої дії перед державою, діловими партнерами, перед кінцевим споживачем своєї продукції.

Задоволення потреб споживача – основна мета ринкової економіки. Але фірми, які виробляють певні товари чи надають послуги, у своїх бажаннях далекі від альтруїстичних мотивів. Кожне підприємство прагне мати прибуток, одержання якого потребує знань та досвіду з економіки підприємства.

Підприємство як суб’єкт господарювання водночас є основною ланкою народного господарства, отже, від результатів його діяльності залежить і загальний стан економіки країни, добробут її населення. Вивчення економіки підприємства дає можливість з’ясувати основні принципи формування і використання його виробничого потенціалу, опанувати форми і методи господарювання і на цьому ґрунті розробити конкретні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності підприємства в сучасних ринкових умовах. Досягти позитивних результатів господарської діяльності можна за допомогою правильної організації виробничих відносин на підприємстві, а також оптимального розподілу матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

В умовах ринкової системи господарювання підприємство стає основним ланцюгом усієї економіки. Справа у тому, що воно не тільки виробляє продукцію, яка користується попитом на ринку, але і створює робочі місця, забезпечує зайнятість населення, нараховує заробітну плату та ін. Сплачуючи податки, воно бере участь в утриманні державних органів та підтримці соціальних програм (освіта, культура та ін.).

Кожне підприємство самостійно приймає рішення щодо того, скільки і як виробляти товарів (надавати послуг), де і як їх реалізувати та як розподіляти доход. По усіх цих питаннях вони приймають рішення у відповідності зі своїми інтересами, відповідаючи своїм майном за помилки або неправильно вибрані дії.

Інтересами підприємства є забезпечення достатнього рівня життя (у формі заробітної плати та задоволення соціальних потреб) для своїх робітників, а також динамічний стабільний розвиток виробничої бази підприємства та виплати відповідних податків.

2. Цілі та завдання створення та розвитку підприємства.

2.1. Ціль функціонування підприємства.

На усіх етапах розвитку економіки основним ланцюгом є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв’язок робітника з засобами виробництва. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускає, отриманим прибутком, який залишився у його розпорядження після уплати податків та інших обов’язкових платежів.

В умовах ринкових відносин ключовою фігурою виступає підприємець. Статус підприємця здобувається через державну реєстрацію підприємства. При цьому суб’єктом підприємницької діяльності може бути як окремий громадянин, так і об’єднання громадян.

Таким чином, підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, створений підприємцем або об’єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг в цілях задоволення суспільних потреб та отримання прибутку.

З цього визначення зрозуміло, що ціль діяльності підприємства – задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Основна ціль підприємництва – отримання прибутку, але не будь-якою ціною. Цивілізовані ринкові відносини потребують розумного поєднання обох цілей. Звичайно, бізнес – це економічна діяльність підприємців, їх мистецтво та здатність отримувати усе більший прибуток, забезпечувати високий рівень рентабельності. Разом з тим розвиток бізнесу в умовах відкритої економіки сприяє насиченню споживацького ринку товарами та послугами, активізує структурну перебудову економіки, стимулює упровадження науково-технічних досягнень, сприяє всесвітньому підвищенню ефективності виробництва – все це і складає задоволення суспільних потреб.

Приступаючи до створення підприємства, підприємець, або група підприємців повинні мати перед собою чітку і ясну ціль. Ця ціль повинна бути підкріплена системою постійного отримання замовлень на їх продукцію та послуги. Намічений випуск продукції або надання послуг повинні бути забезпечені усіма необхідними матеріальними ресурсами. Врешті, починаючи нову справу, треба обміркувати можливості постійного поповнення капіталу. Усі ці питання необхідно достатньо докладно відобразити в основному документі – підприємницькому бізнес-плані.

Сучасне підприємство – складна організаційна структура. В умовах ринкової економіки збільшується значення трьох основних напрямів організації промислового підприємства:

наукової організації виробництва;

наукової організації праці;

наукової організації управління.

Ціль наукової організації виробництва – створення оптимальної техніко-технологічної системи на підприємстві. Це надійно та ефективно функціонуюче виробниче обладнання та технологія, упорядковані техніко-організаційні взаємозв’язки робітників.

Завдання наукової організації праці – створення здорових нормальних відносин у колективі. Наукова організація праці включає систему мір по створенню умов для високовиробничого, ефективної творчої праці. Але можливості наукової організації праці обмежені техніко-технологічним станом підприємства, його фінансовими та економічними активами.

Науково організація управління – це система технічних, економічних та гуманітарних засобів, які забезпечують цілеспрямованість впливу на матеріальну та людську систему підприємства. Вона сприяє їх взаємодії у цілях досягнення найкращого морально-технологічного та економічного ефекту.

Будь-яка підприємницька акція – це організація взаємозв’язків між людьми. Та чим краще вона створена та вміло урегульована, тим більше надій на отримання економічної вигоди, на прибуткове розміщення понесених витрат.

2.2. Конкуренція та підприємство.

Найважливішим фактором ринкової економіки є дух суперництва. Найбільш яскраве виявлення суперництва – конкуренція.

Конкуренція – економічне змагання виробників однакових товарів на ринку за прилучення як можна більшого числа покупців та отримання дякуючи цьому максимальної вигоди.

Конкуренція – важливий засіб контролю у ринковій системі. Ринковий механізм пропозиції та попиту доводить бажання споживачів до підприємств – виробників продукції, а через них – і до постачальників ресурсів. Однак, саме конкуренція