урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва, передових методів праці тощо;*
підвищення не тільки технічної, а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне обґрунтування полягає у виявленні виробничих можливостей робочих місць, то економічне — у виборі найдоцільнішого варіанта виконання роботи, а фізіологічне — у виборі раціональних форм поділу і кооперації праці, визначенні правильного чергування робочого навантаження і відпочинку тощо;*
поліпшення якості нормування на основі науково-технічних рекомендацій;*
широке застосування методів прямого нормування, що дає змогу визначати трудомісткість робіт і нормованих завдань, установлювати оптимальне завантаження працівників, ширше використовувати прогресивні форми матеріального стимулювання;*
формування єдиної системи нормування праці, в основі якої мають бути норми й нормативи, що охоплюють весь комплекс технологічних процесів;*
створення автоматизованих робочих місць для нормувальників;*
комп'ютеризація проектування технологічної та організаційної документації, а також норм затрат часу;*
підвищення кваліфікаційного рівня нормувальників.
Мета нормування праці в нових умовах господарювання полягає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удосконалення організації виробництва і праці, поліпшення її умов скоротити затрати на випуск продукції, підвищити продуктивність, що, у свою чергу, сприятиме розширенню виробництва і зростанню реальних доходів працівників.
ЛІТЕРАТУРА
Абрамов В. М., Данюк В. М, Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В. L Нормування праці. — К., 1995.
Абрамов В. М., Данюк В. М.,., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. — Одеса, 1995.
Акимова Н. В. Производительность труда в промышленности.—К., 1991.
Бандур С. И. Резервы трудоснабжения: территориально-трудовой аспект. — К.: Наукова думка, 1990.
Богатыренко 3. С. Выявление и оценка резервов роста производительности труда на промышленных предприятиях (объединениях). — М.: Экономика, 1990.
Бондарь И. К. Производительность труда. — К.: Наукова думка, 1991.
Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. — К., 1996.
Волгин Н. А., Плаксин В. И. Доходы и занятость: мотиваци-онный аспект. — М.: Луч, 1994.
Гангслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. — К.: Основа, 1995.
Данюк В. М. Управление трудом в условиях рыночной экономики — К.: Знание, 1991.
Долишний М. И. Трудовые ресурсы производственных систем. — К.: Наукова думка, 1990.
Жуков Л. И., Горшков В. В. Справочное пособие по труду и заработной плате. М.: Финансы и статистика, 1990.
Жуков Л. И., Погосян Г. Р. Экономика труда. — М.: Экономика, 1991.
Завиновская Г. Т. Организация заработной платы в промышленности. — К.: Вища школа, 1985.