кругообіг за формулою Г – Т – Г'. Кругооборот включає дві фази: Т – Т і Т – Г'. Ці фази розірвані у часі і протікають самостійно один від одного. Чим коротше розрив між двома фазами, тим швидше протікає процес обігу товарів. Тимчасової аспект грає вирішальну роль в ефективному використанні фінансових ресурсів.
Під циклом кругообороту обігових активів торговельного підприємства прийнято розуміти процес зміни їх матеріально-речової форми, що систематично повторюється. Кругооборот обігових активів обумовлений зміною матеріально-речової форми активів в процесі обслуговування потреб торговельного підприємства та проведення торгово-технологічних операцій.
Отже, інформаційною базою проведення цієї роботи є інформація, наведена у формах бухгалтерської звітності, №1 "Баланс", №2 "Звіт про фінансові результати та їх використання", статистичної звітності № 3 – торг. "Звіт про товарооборот". Попри те використовується оперативна інформація про склад товарообороту за формами розрахунку, склад дебіторів, обсяги, термін та причини виникнення дебіторської заборгованості, достатність формування товарних запасів, рух грошових коштів тощо.
Основними показниками ефективності використання обігових активів є:
Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності)
Проміжний коефіцієнт покриття
Коефіцієнт швидкої (абсолютної) ліквідності
Коефіцієнт участі матеріальних запасів в покритті короткострокових зобов'язань
Питома вага матеріальних обігових коштів у загальній сумі
Коефіцієнт інфляційної захищеності обігових коштів
Коефіцієнт маневреності
Коефіцієнт співвідношення власних обігових коштів і загального розміру обігових коштів
Оборотність обігових коштів (разів)
Оборотність товарно-матеріальних запасів (разів)
Оборотність дебіторської заборгованості (разів)
Оборотність грошових коштів
Період обороту оборотних коштів (або їх групи) в днях
Довжина операційного циклу, дні
Середній період погашення кредиторської заборгованості
Цикл обороту грошових коштів підприємства, дні
Середній індекс ліквідності обігових коштів
Під стратегією управління обіговими активами торговельного підприємства прийнято розуміти цілеспрямований процес формування обсягу та складу обігових активів, який дозволяє забезпечити досягнення стратегічних цілей та завдань управління.
Управління обіговими активами торговельного підприємства здійснюється з метою досягнення певної системи.
Сутність кожної мети управління полягає у наступному:
1. Оптимізація розміру обігових активів, що обслуговують господарські потреби підприємства.
Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, кожне підприємство зацікавлене в скороченні своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Це може бути досягнуто шляхом планування потреби підприємства в формуванні обігових активів, нормуванні обсягів окремих груп обігових активів, контролю за ступенем виконання розроблених планів і нормативів та організації роботи з виявлення можливостей скорочення потреби в обігових активах.
2. Прискорення швидкості кругообороту (або скорочення тривалості обороту) обігових активів.
Потреба підприємства в формуванні обігових активів (ОбАнеоб) зaлежить від обсягів товарообороту (Т), тривалості кругообороту (ПООбА) та тривалості періоду (Д). Кількісно ця залежність може бути описана так [3, С. 544]:
ОбАнеоб = Т · ПООбА / Д
Зростання обсягів діяльності потребує адекватного зростання потреби в обігових активах, і відповідно – витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в обігових активах.
Можливе скорочення потреби підприємства за рахунок прискорення швидкості кругообороту може бути обчислене так [3, С. 555]:
ЕОбА = ( ПООбАф – ПООбАнорм ) · Т / Д,
де ПООбАф – фактичне значення періоду кругообороту активів, в днях;
ПООбАнорм, – оптимальна (нормативна) тривалість кругообороту, в днях.
3. Забезпечення поточної платоспроможності та ліквідності активів підприємства.
4. Підвищення прибутковості використання обігових активів.
5. Забезпечення інфляційної захищеності обігових активів.
6. Зниження вартості формування обігових активів.
Прискорення оборотності забезпечує вивільнення ресурсів і їх напрям на подальше розширення торгової діяльності. Сповільнення приводить до заморожування засобів, звідси невиконання планів товарообороту і прибутку, утворення наднормативних запасів товарів. Прискорення оборотності сприяє абсолютному і відносному вивільненню оборотних засобів. Під абсолютним вивільненням розуміється зниження об'єму оборотних засобів в поточному році в порівнянні з минулим роком при виконанні і перевиконанні плану товарообороту. Відносне вивільнення відбувається, коли темпи зростання товарообороту випереджають темпи зростання оборотних засобів. У цьому випадку меншим об'ємом оборотних засобів забезпечується більший об'єм реалізації.
Література
Казарская Н.И. и др. Экономика торгового предприятия: Учебник / Н.И. Казарская, Ю.В. Лобовиков, Г.Я. Чичтов. – М.: Экономика, 1983. – 239 с.
Лобовиков Ю.В., Пятыгина Н.И. Экономика торгового предприятия: Учебник. – М.: Экономика, 1987. – 286 с.
Мазаракі А.А. Економіка торгівельного підприємства: Підручник для вузів / за ред. Н.М. Ушакової. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.
Основы предпринимательской деятельности / Под ред. Ю.Осипова.– М:Прогресс 1992. – 432 с.
Покропивний С.Ф.,Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.: КНЕУ, 1998. – 352 с.
Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. – М.: Прогрес, 1998. – 468 с.
Финансы торговли: Учеб. для вузов / А.М. Бирман, С.Н. Белоусович, П.Г. Васильев. – М.: Экономика, 1985. – 248 с.
Экономика и организация деятельности торгового предприятия. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 234 с.
Экономическая стратегия деятельности торгового предприятия в условиях рыночной экономики. – К.: Вища школа, 1993. – 272 с.