Склад обігових активів торговельного підприємства наведено на рис. 1.

Рис. . Склад обігових активів

1.2. Кругооборот оборотних активів торговельного підприємства

Процес реалізації товарів супроводжується рухом фінансових ресурсів. Грошові кошти, які має в своєму розпорядженні торгове підприємство, здійснюють безперервний кругообіг за формулою Г – Т – Г'. Кругооборот включає дві фази: Т – Т і Т – Г'. Ці фази розірвані у часі і протікають самостійно один від одного. Чим коротше розрив між двома фазами, тим швидше протікає процес обігу товарів. Тимчасової аспект грає вирішальну роль в ефективному використанні фінансових ресурсів. [7, С. 190]

У першій фазі здійснюється купівля-продаж між роздрібними торговими підприємствами і оптовими або виробниками безпосередньо; товар переходить з сфери виробництва в сферу обігу при купівлі товарів у виробників або переміщається всередині сфери обігу при надходженні товарів зі складів оптових баз. Результатом цієї фази є створення запасів товарів, тари, палива, матеріалів і ін. Для цього торгове підприємство повинне одноразово мати в своєму розпорядженні достатню суму грошових коштів.

Друга фаза означає реалізацію товарів покупцям Ця фаза є заключною не тільки для торгівлі, але і для суспільного відтворювання загалом. У цій фазі товар отримує суспільне визнання, або бракується споживачем. У першому випадку з виручки, що отримується відшкодовуються витрати на виробництво і реалізацію продукції, у другому – суспільство несе прямий збиток.

Після отримання виручки підприємство знову затрачує грошові ресурси на купівлю товарів у постачальників – повторюється перша фаза.

Період від надходження товарів на торгове підприємство до здачі виручки в банк утворить час обігу. Частина цього часу доводиться на оптову ланку (при складській формі товароруху), інша на роздрібне. Ця друга частина і розглядається в даному розділі.

Критерієм оцінки ефективного використання оборотних засобів служить чинник часу. Чим довше оборотні засоби перебувають в одній і тій же формі (грошової або товарної), тим при інших рівних умовах нижче ефективність їх використання, і навпаки. Показником, що характеризує міру інтенсивності використання оборотних засобів в торгівлі, виступає оборотність. Оборотність є відносним показником. Для її розрахунку використовують середню суму оборотних коштів, якими має в своєму розпорядженні торгове підприємство або організацію, і розмір товарообороту або прибутку. Оборотність може виражатися тривалістю одного обороту і числом оборотів засобів за рік або квартал. Ефективність вироблених витрат можна обчислити за допомогою показника завантаження оборотних засобів і рентабельності, розрахованою як відношення прибутку до оборотних засобів.

Оборотність розраховується:

Розглянемо ці показники детальніше.

Передусім зазначимо, що середня сума оборотних коштів розраховується по середній арифметичній або по середній хронологічній. Якщо оборотність розраховується за рік, то береться наявність оборотних засобів на початок кожного місяця. Сума оборотних коштів за рік, розрахована по середній арифметичній, визначається так [7, С. 187]:

С = (C1 + C2 +... +C12+ +С13 ) / 13,

де C1, C2,... , C12 – сума оборотних коштів на початок місяця (з січня по грудень);

C13 – сума оборотних коштів на початок наступного року.

По середній хронологічній розрахунок середньої величини оборотних засобів виглядає таким чином [7, С. 187]:

Одним з основних показників оборотності є тривалість одного обороту оборотних засобів, розрахована в днях [7, С. 187]:

де Од – оборотність оборотних засобів, днів; –

середня сума оборотних коштів в періоді, що досліджується, тис. грн.;

П – період часу, за який обчислюється оборотність, днів;

Т – товарооборот за період часу, що досліджується, тис. грн.

Оборотність в днях дозволяє судити про те, протягом якого відрізка часу оборотні засоби проходять обидві фази обороту Г – Т і Т – Г'. Цей показник має ве-лике значення. Чим вище оборотність в днях, тим менше оборотних засобів необ-хідно підприємству, тим ощадливіше використовуються фінансові ресурси. Прискорення оборотності оборотних засобів, авансованих в господарський інвентар, малоцінні і швидкозношувані предмети, приводить до скорочення терміну їх служби. Таке прискорення не свідчить про підвищення ефективності використання оборотних засобів.

Наступним показником, що характеризує оборотність, є число оборотів, що здійснюються за певний період. Цей показник називається коефіцієнтом оборотності і розраховується, як правило, за рік, рідше за квартал і місяць. Визначається коефіцієнт оборотності (Ко) по формулі [7, С. 189]

Ко = Тп – Сс,

де Тп – товарооборот за п-й відрізок часу, тис. грн.;

Сс – середня сума оборотних коштів за п-й відрізок часу, тис. грн.

Коефіцієнт оборотності доповнює показник оборотності в днях. Якщо останній визначає тимчасову протяжність одного обороту, то перший загальна кількість оборотів, яка може здійснити, наприклад, за рік певна величина оборотних засобів. Чим коротше період оборотності в днях, тим більше кругообігу проходять оборотні засоби і тим менше потреба в цих коштах. Коефіцієнт оборотності характеризує також розмір товарообороту на один рубель оборотних засобів.

Показник участі оборотних засобів в кожній гривні обороту показує, який розмір оборотних засобів бере участь в одній гривні обороту. Цей показник є зворотним по відношенню до коефіцієнта оборотності [7, С. 189]:

Ку = Сс / Тп, або Ку = 1 / До.

Чим менше показник завантаження оборотних засобів, тим ефективніше вони використовуються.

З використанням показника прибутку розраховують рентабельність (Ро) в відсотках до середньої суми оборотних коштів [7, С. 189]:

Ро = П / Сс Ч100,

де П – прибуток, тис. грн.;

Сс – середня сума оборотних коштів, тис. грн.

Розрахований таким