3 етап – аналіз стану та ефективності управління обіговими активами, метою якого є визначення основних тенденцій, притаманних процесу формування та кругообороту обігових активів, виявлення факторів, що позитивно та негативно впливають на них, визначення ступеня ефективності прийнятої системи управління обіговими активами.

4 етап – розробка плану-прогнозу потреби в обігових активах на наступний період та визначення джерел фінансування цієї потреби.

5 етап – розробка політики управління окремими групами активів для досягнення стратегічних цілей управління, визначення та впровадження в практику діяльності підприємства фінансових інструментів управління окремими видами активів.

6 етап – експертиза розробленого плану формування та політики управління активами з точки зору досягнення стратегічних цілей управління.

7 етап – оперативне управління процесом формування та кругообороту обігових активів.

Отже, під стратегією управління обіговими активами торговельного підприємства прийнято розуміти цілеспрямований процес формування обсягу та складу обігових активів, який дозволяє забезпечити досягнення стратегічних цілей та завдань управління.

Управління обіговими активами торговельного підприємства здійснюється з метою досягнення певної системи.

Сутність кожної мети управління полягає у наступному:

1. Оптимізація розміру обігових активів, що обслуговують господарські потреби підприємства.

Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, кожне підприємство зацікавлене в скороченні своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Це може бути досягнуто шляхом планування потреби підприємства в формуванні обігових активів, нормуванні обсягів окремих груп обігових активів, контролю за ступенем виконання розроблених планів і нормативів та організації роботи з виявлення можливостей скорочення потреби в обігових активах.

2. Прискорення швидкості кругообороту (або скорочення тривалості обороту) обігових активів.

Потреба підприємства в формуванні обігових активів (ОбАнеоб) зaлежить від обсягів товарообороту (Т), тривалості кругообороту (ПООбА) та тривалості періоду (Д). Кількісно ця залежність може бути описана так [3, С. 544]:

ОбАнеоб = Т · ПООбА / Д

Зростання обсягів діяльності потребує адекватного зростання потреби в обігових активах, і відповідно – витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в обігових активах.

Можливе скорочення потреби підприємства за рахунок прискорення швидкості кругообороту може бути обчислене так [3, С. 555]:

ЕОбА = ( ПООбАф – ПООбАнорм ) · Т / Д,

де ПООбАф – фактичне значення періоду кругообороту активів, в днях;

ПООбАнорм, – оптимальна (нормативна) тривалість кругообороту, в днях.

3. Забезпечення поточної платоспроможності та ліквідності активів підприємства.

4. Підвищення прибутковості використання обігових активів.

5. Забезпечення інфляційної захищеності обігових активів.

6. Зниження вартості формування обігових активів.

Прискорення оборотності забезпечує вивільнення ресурсів і їх напрям на подальше розширення торгової діяльності. Сповільнення приводить до заморожування засобів, звідси невиконання планів товарообороту і прибутку, утворення наднормативних запасів товарів. Прискорення оборотності сприяє абсолютному і відносному вивільненню оборотних засобів. Під абсолютним вивільненням розуміється зниження об'єму оборотних засобів в поточному році в порівнянні з минулим роком при виконанні і перевиконанні плану товарообороту. Відносне вивільнення відбувається, коли темпи зростання товарообороту випереджають темпи зростання оборотних засобів. У цьому випадку меншим об'ємом оборотних засобів забезпечується більший об'єм реалізації.

2. Комплексне практичне завдання

2.1. Зміст господарської ситуації

Відомі нижченаведені дані про діяльність торгівельного підприємства в 1999 р. Здійснюється торгівля трьома видами товарів: К, Л і М. Купівельна вартість товарів складала: по товарах виду К – 332 гривень за штуку, по товарах виду Л – 52 гривні за квадратний метр, по товарах виду М – 1032 гривень за штуку. Протягом року вказані товари реалізувались торгівельним підприємством за стабільними цінами при такому рівні торгівельної націнки: товари виду К – 32 %, товари виду Л – 42 % , товари виду М – 12 %. В 1999 р. торгівельне підприємство реалізувало покупцям 532 штуки товарів виду К, 632 квадратних метрів товару виду Л і 432 штуки товарів виду М.

Облікова чисельність персоналу торгівельного підприємства складала: з 1 січня 1999 р. по 26 жовтня 1999 р. – 5 чоловік, а з 27 жовтня 1999 р. до кінця 199 р. – 5 чоловік. Рівень витрат обігу 5,32 %. Торгівельна площа 152 квадратних метри. Вартість основних фондів торгівельного призначення станом на початок року 33200 грн., станом на кінець року 32320 грн. Залишки оборотних засобів торгівельного підприємства в 1999 р. складали станом: на початок року 13200 грн., на початок другого кварталу 13320 грн., на початок третього кварталу 14232 грн., на початок четвертого кварталу 15320 грн., на кінець року 12332 грн. Питома вага товарних запасів у вартості оборотних засобів 40 %.

В 2000 році підприємство планувало прискорити оборотність оборотних активів, зменшивши тривалість одного обороту активів на 0,5 дня. Плановий товарооборот 2000 р. співпадає з фактичним за 1999 р. Планова питома вага товарних запасів в 2000 р. складає 43 %.

2.2. Завдання

Визначити:

2.3. Виконання завдання

1. Товарооборот