організації виробництва, насамперед спеціалізація і кооперування.
В процесі діяльності підприємство використовує наявний комплекс технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання, будівлі і споруди, передавальні пристрої. Проте значна частина основних засобів підприємства не відповідає вимогам сьогодення і є, як морально так і фізично застарілою. Коломийське УЕГГ виділяє кошти на придбання нових сучасних технічних засобів, проте їх розміру не достатньо для повного відновлення основних засобів.
Дані про балансову вартість та коефіцієнт придатності основних засобів наведені в Додатку А.
Отже, як бачимо з наведених даних, технічний стан основних засобів на підприємстві є неоднаковим для кожного виду. Коефіцієнт придатності коливається в діапазоні 61-97%, тобто частина обладнання вже закінчує служити і потребує заміни новим, більш продуктивним обладнанням. Рух основних засобів тобто введення в дію нових і вибуття старих засобів характеризується коефіцієнтом оновлення та вибуття, які розраховуються відновленням вартості введених або вибутих ОЗ до початкової їх вартості відповідно на початок і кінець року. Наявність і рух ОЗ на 1.01.04р. представлено в Додатку Б.
Отже видно, що у 2003 році підприємство оновлює свої основні засоби. Вартість введених ОЗ склала 1185446 грн., а вибутих – 71708 грн.
Відповідно коефіцієнт оновлення та вибуття склали 18,2% і 13,2%. Найбільшу питому вагу у вартості введених ОЗ мала вартість споруд. Щодо вибутих ОЗ, то вони відносяться до двох груп: “транспортні засоби” та “машини і обладнання” оскільки ці ОЗ мають порівняно невеликий строк служби.
Доцільним є проведення аналізу технічного рівня підприємства, дані якого наведені в Додатку В. Технічний рівень виробництва – це рівень розвитку матеріальної бази, техніки і технології робіт та якості їх виконання. Дані свідчать про те, що середньорічна вартість ОЗ підприємства зросла з 5432040 грн. – 2002р. До 5980173 грн. – 2003р. Відповідно зросла і сума нарахованого зносу, а саме на 5,5%, що є негативним фактором. Слід відмітити зростання вибуття ОЗ та коефіцієнт оновлення. Зростання коефіцієнту оновлення відбулося за рахунок збільшення асигнувань на оновлення ОЗ.
2. Методичні основи виконання проекту
2.1 Загальна характеристика та умови використання різних видів транспорту
Транспортне обслуговування підприємств забезпечує, як доставку вантажів і працівників на виробничі об'єкти, так і виконання послуг виробничого характеру дорожно-будівельною і спецтехнікою, що бере безпосередню участь в різних технологічних операціях підприємств.
Різнотипність транспортних засобів і спецтехніки вимагає ретельного підходу до їх вибору в конкретних виробничих і природно-кліматичних умов. При цьому одним з найскладніших питань є правильний підбір техніки для вантажоперевезень.
Транспорт промислових підприємств підрозділяється на кілька видів по призначенню і місцеві дії, видам транспортних засобів, способу їхньої дії.
За призначенням і місцем дії транспорт підрозділяється на зовнішній, міжцеховий і внутріцеховий.
За видами транспортних засобів промисловий транспорт підрозділяється на: а) залізничний, б) безрейковий, в) механічний.
За способом дії — на перериваний (автомобілі, електрокари, автотягачі, бруківки крани, рольганги й ін.) і безупинний (конвеєри, транспортери усіх видів).
Для ефективної роботи транспорту велике значення має правильний вибір транспортних засобів. При виборі останніх необхідно враховувати потужність вантажопотоків, відстані між їх початковими і кінцевими крапками, характер матеріали-габарити, що транспортується, фізико-механічні та інші властивості й особливості.
Характер транспортних засобів повинний цілком відповідати технічним і організаційним особливостям виробництва, що обслуговується. От чому на підприємствах масового виробництва найбільш прийнятним видом внутріцехового транспорту звичайно є конвеєри, а на підприємствах серійного виробництва — електрокари й інші види транспорту. Зі зміною обсягу виробництва, автоматизацією і механізацією основних процесів, як правило, міняються і транспортні засоби.
Вирішуючи питання про вибір транспортних засобів, необхідно враховувати їхній вплив на продуктивність праці. Продуктивність праці на промислових підприємствах багато в чому залежить не тільки від механізації і автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт на ділянках залізничного, автомобільного і водяного транспорту. Вона залежить також від механізації й автоматизації доставки матеріалів і напівфабрикатів на робочі місця, застосування піднімальних засобів на робочих місцях основного виробництва для переміщення і підйому ваг.
2.2 Характеристика вантажопотоків і систем вантажоперевезень на підприємствах галузі
Вантажопотік — це кількість вантажів, що переміщується між окремими пунктами за прийняту одиницю часу. На промислових підприємствах розробляються схеми вантажо-потоків, які характеризують переміщення вантажів на під-приємстві та за його межами і є основою раціональної організації транспортного господарства.
Схема вантажо-потоків надзвичайно складна і її можна виділити в такі групи:
а) переважна більшість вантажів направляється на базу матеріально-технічного постачання відповідних підприємств і організацій, а також в організації матеріально-технічного постачання загального призначення (територіальні органи постачання);
б) другий вантажопотік — перевезення із центральних та територіальних баз на склади підприємств;
в) третій вантажопотік — перевезення із складів підприємств і організацій безпосередньо на робочі місця: в польові роз-відувальні партії, на бурові, на дільниці будівельних робіт;
г) четвертий вантажопотік — перевезення вантажів місцевого значення та постачання: лісоматеріалів, будівельних матеріалів, глини, палива і мастил з районних підприємств нафто-постачання тощо.
Перевезення вантажів першої групи здійснюється, пере-важно, транспортом загального користування; перевезення вантажів другого, третього та четвертого вантажопотоків найчастіше здійснюють транспортні під-приємства відомчого підпорядкування: управліннями техноло-гічного транспорту та спецтехніки, власним транспортом.
При доставці вантажів можуть використовуватись такі системи перевезень: маятникова, променева, кільцева.
Маятникова система перевезень використовується при перевезен-нях вантажів між двома постійними пунктами: постачальник-споживач. Ними можуть бути: два сусідні робочі місця, склад – робоче місце, підприємство виробник і підприємство споживач і т.п.
Вона може бути односторонньою, коли транспорт рухається в одну сторону з вантажем, а назад порожняком:
Потреби в транспорті при цій системі вираховуються за формулою:
, (2.2.1)
де – плановий обсяг вантажів;–
час навантаження постачальника;–
час розвантаження споживача; –
час транспортування;–
коефіцієнт нерівномірності