номінальна вантажопідйомність транспортного засобу;–

коефіцієнт використання вантажопідйомності;–

тривалість зміни.

Двохсторонньою, коли транспорт рухається туди і назад з вантажем:

При чому кількість транспортних засобів:

, (2.2.2)

Змішаною, коли транспорт рухається між пунктами без певної закономірності – з вантажем і без вантажу в ту чи іншу сторону:

При цій системі транспортні засоби використовуються по різному: найповніше використовується транспорт при двохсторонній системі, найгірше – при односторонній системі.

Променева система перевезень використовується в тих випадках, коли підприємство споживач одержує матеріальні ресурси з різних баз (складів), від кількох постачальників, або коли один постачальник (склад, база) забез-печує ресурсами кількох споживачів (цехів). Така система дуже характерна для доставки вантажів із складів підприємства до певних об’єктів.

В залежності від характеру руху транспортних засобів (з вантажем чи без вантажу) слід розрізняти променеву односторонню, променеву двохсторонню та променеву змішану системи.

В залежності від напрямку руху вантажів слід розрізняти променеву відцентрову систему, коли вантажі рухаються від одного постачальника до кількох споживачів, та променеву доцентрову, коли вантажі рухаються від кількох постачальників до одного споживача.

Променева відцентрова система перевезень

Променева доцентрова система перевезень

Розрахунок потреби в транспорті в променевій односторонній системі:

, (2.2.3)

де m – кількість постачальників чи споживачів.

Розрахунок потреби в транспорті в променевій двосторонній системі:

, (2.2.4)

В тих випадках, коли обслуговується кілька постійних пунктів, що зв’язані послідовною доставкою від одного до іншого та обов`язковим поверненням транспорту в вихідний пункт (склад) використовується кільцева система перевезень.

В залежності від напрямку руху вантажів розрізняють: кільцеву систему із згасаючим вантажопотоком та кільцеву систему із наростаючим вантажопотоком.

При кільцевій системі із згасаючим вантажопотоком доставка вантажів поступово зменшується, а на останньому перегоні транспорт рухається порожняком.

Кільцева система із згасаючим вантажопотоком:

Потреба в транспорті для даної системи обчислюється:

, (2.2.5)

де n – кількість споживачів.

При кільцевій системі з наростаючим вантажопотоком вантажі доставляються на центральний склад; перший перегон транспорт рухається порожняком, а дальше йде поступове наростання вантажу аж до моменту розвантаження на центральному складі.

Кільцева система із наростаючим вантажопотоком

Потреба в транспорті для даної системи обчислюється:

, (2.2.6)

Всі розглянуті системи можна об'єднати в одну групу – групу маршрутних перевезень, оскільки рух транспорту відбувається за заздалегідь встановленим твердим розкладом.

При виборі оптимальної системи перевезень за основний критерій можна прийняти коефіцієнт використання пробігу, що визначається за формулою:

Квп=Lв/(Lв+Lбв), де (2.2.7)

Lв – шлях пройдений транспортним засобом з вантажем, км.

Lбв – шлях пройдений транспортним засобом без вантажу, км.

Найбільше значення цей показник має при маятниковій або променевій двохсторонній системах (Квп=1), дещо знижується при кільцевій системі, а найнижче значення приймає при маятниковій і променевій односторонній системах (Квп = 0,5).

Крім маршрутних перевезень, на практиці можуть зустрічатись і разові перевезення, коли вони виконуються за окремими заявками і бувають випадковими як по напрямках, так і по кількості перевезених вантажів. Треба зазначити, що разові перевезення є до певної міри неминучими, зокрема в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва.

На підприємстві виділяють два основні вантажопотоки – "склад підприємства - робоче місце" (використовується променева відцентрова двохстороння система вантажоперевезень), "склад підприємства постачальник" (використовується променева доцентрова одностороння система вантажоперевезень).

В даному випадку транспортний цех обслуговує конкретне підприємство. При такій організаційній формі вся відповідальність за технічний стан транспортних засобів лежить на підприємстві. Рівень використання транспортних засобів набагато нижчий ніж в попередньому випадку (це зумовлене наявністю спеціальних транспортних засобів, які призначенні для сезонного використання). Розрахунок здійснюється як включення послуг в собівартість виконуваних робіт.

2.3 Методика оцінки рівня планування та ефективності управління транспортним обслуговуванням

При оцінках рівня організації та ефективності управління транспортним обслуговуванням всі показники розбивають на дві групи: загальні та спеціальні.

До загальних показників відносять показники ритмічності, безперервності, надійності, пропорційності, паралельності виробничих процесів. Для характеристики рівня організації праці також можна використати такі загальні показники, як коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією, коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт трудової дисципліни.

1. Коефіцієнт паралельності:

, (2.3.1)

де – тривалість виробничого циклу при паралельному виконанні робіт (при паралельній формі руху);

– фактична тривалість виробничого циклу за даних умов.

2. Коефіцієнт ритмічності:

, (2.3.2)

де – щоденне відхилення недоданої продукції в прийнятих одиницях;

t – тривалість аналізованого періоду;

– плановий випуск продукції.

В окремих випадках коефіцієнт ритмічності визначають так:

, (2.3.3)

де – фактичний випуск продукції за відповідні періоди, але не вищий планового показника.

3. Коефіцієнт безперервності:

, (2.3.4)

де – тривалість технологічної основної частини виробничого циклу.

4. Коефіцієнт прямоточності:

, (2.3.5)

де – тривалість транспортних операцій.

5. Рівень пропорційності можна оцінити за допомогою показника середньоквадратичного відхилення:

, (2.3.6)

де – пропускна здатність відповідного етапу, процесу, цеху чи операції;–

обсяг виробництва за планом;

m – кількість етапів робіт, операцій, процесів.

6. Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією характеризує відповідність рівня кваліфікацій виконуваних робіт і визначається за формулою:

, (2.3.7)

де – середній кваліфікаційний розряд робітників;–

середній розряд виконуваних робіт.

7. Коефіцієнт використання робочого часу характеризує рівень використання максимально можливого робочого часу і визначається за формулою:

, (2.3.8)

де – ефективний, фактично відпрацьований час одним робітником або групою робітників за даний період часу;–

максимально можливий фонд робочого часу за даний період часу, людино-днів чи людино-годин.

Цей показник можна визначати за формулою:

, (2.3.9)

де – втрати робочого часу в процесі виконання роботи.

8. Коефіцієнт трудової дисципліни характеризує втрати часу, що мають місце при порушенні трудової дисципліни і визначається за формулою:

, (2.3.10)

де – внутрішньозмінні втрати часу;–

цілоденні втрати робочого часу;–

тривалість зміни, год;–

плановий фонд робочого часу одного робітника в даному періоді, год;–

кількість робітників, що допустили порушення трудової дисципліни;–

загальна кількість робітників.

До спеціальних показників, що характеризують рівень організації транспортного обслуговування відносять:

1. Коефіцієнт