нововведень і всіх витрат на їхню розробку, виробництво і споживання; він відбиває ефективність тієї чи тієї групи технічних нововведень з погляду їхнього впливу на кінцеві показники розвитку економіки країни [5, 109].
Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект, що обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу "наука-виробництво-експлуатація (споживання)", дає змогу оцінювати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові економічні інтереси окремих науково-дослідних (проектно-конструкторських) організацій, підприємств-продуцентів і підприємств-споживачів. Перша форма економічного ефекту як оцінний показник використовується на стадіях обґрунтування доцільності розробки та наступної реалізації нових технічних рішень і вибору найліпшого варіанта таких, а друга – у процесі реалізації новин (нововведень), коли вже відомі ціни на нову науково-технічну продукцію та обсяги її виробництва. Незважаючи на відмінності між двома формами виразу економічного ефекту (народногосподарського – індекс нг, внутрішньогосподарського – індекс вг), способи їхнього обчислення є ідентичними; вони визначаються як різниця між результатами (продукцією, роботою, послугами у вартісній оцінці) і витратами на досягнення таких за певний розрахунковий період Т, тобто
Алгоритм обчислення народногосподарської економічної ефективності технічних нововведень зображено на рис. 5.
Рис. . Алгоритм обчислення народногосподарської ефективності технічних нововведень [11, 487]
Оскільки розрахунковий період має значну тривалість, то результати й витрати за кожний його рік треба визначати з урахуванням чинника часу, тобто приводити до одного моменту часу – розрахункового року за допомогою спеці-аль-ного коефіцієнта приведення бt що обчислюється за формулою [11, 486]:
де Ен – норматив приведення різночасних витрат і результатів (Ен = 0,1);
tp – розрахунковий рік;
t – рік, за який витрати і результати приводяться до розрахункового року.
Абсолютні значення розрахованих за цією формулою коефіцієнтів бt наведено в табл. 1.
Таблиця
Абсолютні значення коефіцієнтів приведення б для відповідних років t розрахункового періоду [11, 486]
Кількість років, що передують розрахунковому | бt | Кількість років, що йдуть за розрахунковим | б
10 | 2,5937 | 1 | 0,9091
9 | 2,3579 | 2 | 0,8264
8 | 2,1436 | 3 | 0,7513
7 | 1,9487 | 4 | 0,6830
6 | 1,7716 | 5 | 0,6209
5 | 1,6105 | 6 | 0,5645
4 | 1,4641 | 7 | 0,5132
3 | 1,3310 | 8 | 0,4665
2 | 1,2100 | 9 | 0,4241
1 | 1,1000 | 10 | 0,3855
0 | 1,0000 | 15 | 0,2394
З урахуванням чинника часу народногосподарський економічний ефект від технічних нововведень дорівнює:
де Рt – Вt – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у t-му році розрахункового періоду;
t – відповідно початковий і кінцевий роки розрахункового періоду.
Початковий рік розрахункового періоду – це рік початку фінансування розробки технічних новин, включаючи проведення наукових досліджень. Кінцевим роком розрахункового періоду заведено вважати момент завершення всього життєвого циклу технічного нововведення, що охоплює розробку, освоєння виробництвом і використання в народному господарстві. Він може визначатись нормативними (очікуваними) строками оновлення продукції або засобів праці з урахуванням їхнього техніко-економічного старіння.
Загальні результати технічних нововведень визначаються як сума основних() і супровідних () результатів:
Основні результати обчислюються за формулами:*
для засобів тривалого користування –*
для нових предметів праці –
де Цt – ціна одиниці продукції (з урахуванням ефективності її застосування), що її виробляють за допомогою нових засобів праці або предметів праці в році t;
Vt – обсяг застосування нових засобів праці або предметів праці в році t;
W – продуктивність засобів праці в році t;
Dt – витрата предметів праці на одиницю продукції, що виготовляється з використанням цих предметів у році t.
До супровідних результатів належать додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства (наприклад, запровадження нових видів транспортних засобів може зумовити додаткову економію на складах та перевалочних базах завдяки скороченню запасів вантажів, а використання нових засобів автоматизації – зменшення обсягу незавершеного виробництва тощо), а також економічна оцінка соціальних і екологічних наслідків реалізації технічних нововведень. Вартісну оцінку останніх можна знайти, користуючись формулою
де – вартісна оцінка соціальних і екологічних результатів використання технічних нововведень у році t;
Rjt – величина окремого результату (в натуральних вимірниках) з урахуванням масштабу його впровадження в році t;
бjt – вартісна оцінка одиниці окремого результату в році t;
п – кількість показників, що враховуються за визначення впливу технічного нововведення на соціальну сферу й навколишнє середовище.
Сумарні витрати на реалізацію технічного нововведення за розрахунковий період включають витрати на виробництво та використання продукції, тобто
При цьому витрати як на виробництво, так і на використання продукції (без урахування витрат на придбання самої продукції), обчислюються однаково:
де Сt – поточні витрати на виробництво (використання) продукції в році t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;
Кt – одночасні витрати на виробництво (використання) продукції у році t;
Лt – залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають у році t.
До складу поточних включаються витрати, що враховуються згідно з чинним на підприємствах порядком калькулювання собівартості продукції, а до одночасних – капітальні вкладення та інші витрати одномоментного характеру. Зокрема, до них відносять витрати на: науково-дослідні, конструкторсько-технологічні і проектні роботи; освоєння виробництва і доробку дослідних зразків продукції; придбання устаткування, його транспортування, монтаж і налагодження; спорудження нових або реконструкцію діючих будівель та інших елементів нерухомих основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури; поповнення оборотних коштів, котре зв'язане з реалізацією технічного нововведення; кошти, потрібні для запобігання негативним соціальним, екологічним та іншим наслідкам.
Наявність народногосподарського економічного ефекту від того чи того технічного нововведення не завжди свідчить про доцільність його використання. Таке може трапитись у разі, коли економічно вигідне для народного