(розрахунком нормативів).
Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і прямого рахунку. Аналітичний (дослідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових. Коефіцієнтний метод полягає в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів. Метод прямого рахунку – це науково обґрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутніх періодів, залишкам готової продукції). У практиці господарювання він є основним, інші методи розрахунків використовуються здебільшого як допоміжні.
1.2. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах
За своїм економічним змістом виробничі запаси розподіляються на елементи, що їх відносять до оборотних фондів (сировина, матеріали, паливо), і ті, що тяжіють до основних фондів (запасні частини для ремонту; інструменти, інвентар та інші малоцінні предмети). Методика визначення нормативу оборотних коштів у названих двох видах виробничих запасів неоднакова.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях. [18, с. 240]
Точність розрахунку залежить від правильного визначення запасів матеріальних ресурсів. На підприємствах існує кілька видів запасів: транспортний, підготовчий (технологічний), поточний, резервний (страховий).
У транспортний запас, що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства. Підготовчий запас створюється на період часу, необхідного для приймання, складування та підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів. Найбільшим за розміром є поточний запас сировини (матеріалів) та інших елементів оборотних фондів (предметів праці); його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів (наприклад, якщо умовами договору між постачальником і споживачем передбачене надходження матеріалів один раз на місяць, то їхній поточний запас має забезпечувати 15 днів роботи). Визначення резервного (страхового) запасу може здійснюватись двома способами: за середнім відхиленням фактичних строків поставки від передбачених договором або за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставки матеріалів від виробника до споживача.
У цілому норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається за такою схемою (дані умовні):
1. Квартальна потреба в матеріалах 2700 т
2. Середньодобова витрата матеріалів 30т
З Ціна однієї тонни матеріалу 12000 грн.
4. Вартість добової витрати матеріалів (п. 3 Ч п.2) 360000 грн.
5. Норма запасу:
а) транспортного 2 дні
б) підготовчого (технологічного) 3 дні
в) поточного 15 днів
г) резервного (страхового) 5 днів
д) усього 25 днів
6. Норматив оборотних коштів
у виробничих запасах (п. 4 Ч п. 5, д) 9000000 грн.
Методика нормування оборотних коштів у елементах виробничих запасів, що тяжіють до основних фондів, але за чинною системою обліку відносяться до оборотних фондів, істотно відрізняється від викладеної. Зокрема, основою розрахунку оборотних коштів у запасних частинах для ремонту служать норми запасу деталей на одиницю ремонтної складності відповідних видів машин та устаткування. Загальними принципами нормування оборотних коштів у малоцінних і швидкозношуваних предметах є такі: [18, с. 241]
нарізне визначення норм для матеріальних цінностей, що зберігаються на складі підприємства й тих, що використовуються у виробництві;
грошова оцінка складських запасів за повною заготівельною їхньою вартістю (собівартістю), а предметів, що використовуються, – у розмірі 50% первісної їхньої вартості;
відмова від нормування у днях споживання предметів, які експлуатуються, і розрахунок норм для окремих їхніх груп на підставі коефіцієнтів, що характеризують залежність розміру запасу від чисельності персоналу, кількості робочих місць, вартості окремих видів устаткування тощо.
1.3. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві
Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов оборотні кошти в цій функціональній формі змінюються прямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховане також співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке заведено називати коефіцієнтом наростання витрат. [18, с. 245]
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві () можна визначити, користуючись формулою
(1)
де Vд – середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;
Тц – середня тривалість виробничого циклу у днях;
Кнв – коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).
Таблиця
Розподіл витрат на виготовлення виробу за днями виробничого циклу, грн.
Дні виробничого циклу | Щоденні витрати | Сума витрат за наростаючим підсумком
Перший | 30000 | 30000
Другий | 3000 | 33000
Третій | 3500 | 36500
Четвертий | 4000 | 40500
П'ятий | 4000 | 44500
Шостий | 5600 | 50100
Усього | 50100 | 234 600
Визначення середніх показників добового випуску продукції за її собівартістю й тривалістю виробничого циклу не спричиняє труднощів. Перший із них обчислюється діленням запланованого (очікуваного) випуску продукції на кількість днів розрахункового періоду, а другий – як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів (їхніх груп) у собівартості товарної продукції.
Ко-е-фі-ці-єнт на-ро-с-тан-ня ви-трат по-тре-бує спе-ці-а-ль-них по-пе-ре-дніх роз-ра-ху-н-ків. Най-то-ч-ні-ше йо-го мо-ж-на ви-зна-чи-ти че-рез роз-по-діл ви-трат за дня-ми ви-ро-б-ни-чо-го ци-к-лу. З ці-єю ме-тою за да-ни-ми ко-ш-то-ри-су ви-трат на ви-ро-б-ни-ц-т-во всі ви-тра-ти роз-по-ді-ля-ють на од-но-ра-зо-ві (ва-р-тість си-ро-ви-ни та ос-но-в-них ма-те-рі-а-лів, що вклю-ча-ють-ся в про-цес ви-ро-б-ни-ц-т-ва із са-мо-го йо-го по-ча-т-ку) і та-кі, що по-сту-по-во зро-с-та-ють (ре-ш-та ви-трат). Як-що ви-тра-ти на за-ро-бі-т-ну пла-ту та об-слу-го-ву-ван-ня ви-ро-б-ни-ц-т-ва важ-ко роз-ра-ху-ва-ти в роз-рі-зі днів ви-ро-б-ни-чо-го ци-к-лу, то їх умо-в-но роз-по-ді-ля-ють од-на-ко-ви-ми ча-с-ти-на-ми на ко-ж-ний