до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства.
Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюється кілька коефіцієнтів ліквідності – загальної, термінової та абсолютної.
Коефіцієнт загальної ліквідності kзл – це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу за його старою формою) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву):
kзл = Коа / Кзк
де Коа – оборотні активи підприємства; Кзк – короткострокова заборгованість підприємства.
За даними балансу підприємства
kзл = 12200 / 4920 = 2,48.
Це означає, що оборотний капітал підприємства перевищує короткострокову заборгованість приблизно у 2,5 рази.
Якщо kзл < 2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (kзл > 3–4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину kзл помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов'язаннями є прийнятним нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (kзл < 2 ), і навпаки, на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка належить товарно-матеріальним запасам, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.
Коефіцієнт термінової ліквідності (kлт) обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто
kлт = Ктл / Кзк
де Ктл – оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат). У нашому прикладі
kлт = 5100 / 4920 = 1,04
Така величина kлт є нормальною і свідчить про можливість своєчасної оплати боргів. Коли kлт < 1, то платоспроможність підприємства невисока.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kла) – це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:
kла = Кал / Кзк
де Кал – абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші та короткострокові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери).
За даними табл. 1
kла = 3000 / 4920 = 0,61
Нормальною можна вважати ситуацію, коли kла > 0,5. Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутковості, але однозначний зв’язок між цими показниками простежується тільки в перспективному періоді. У перспективі висока прибутковість є передумовою належної ліквідності. У короткостроковому періоді такого прямого зв'язку немає. Підприємство з непоганою прибутковістю може мати низьку ліквідність унаслідок великих виплат власникам, ненадійності дебіторів тощо. Отже, забезпечення задовільної ліквідності потребує певних управлінських зусиль та оптимізації фінансово-економічних рішень.
Розділ 3. Розрахункова частина
3.1. Обчислення виробничої собівартості готової (реалізованої) продукції
Виробнича собівартість готової реалізованої продукції відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» включає:
1. Прямі матеріальні витрати.
2. Прямі витрати на оплату праці.
3. Інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амортизація).
4 Витрати на управління і обслуговування виробництва (загальновироб-ничі витрати).
Прямі матеріальні витрати обчислюються виходячи з норм їх витрат і цін придбання за мінусом ПДВ.
Витрати на оплату праці обчислюються згідно з розцінками на виготовлення виробів і кількості виготовленої продукції за звітний період.
Відрахування на соціальні потреби визначаються у відсотках від суми основної і додаткової зарплати. Відрахування на травматизм для підприємств легкої промисловості становить 1,26%. Всі інші відрахування згідно чинного законодавства.
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості верстатів, що амортизуються (без ПДВ) на норму амортизації.
У витрати на управління і обслуговування виробництва входять витрати на оплату праці апарату управління цехами, дільницями, відрахування на неї на соціальні заходи, амортизація основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на опалення, освітлення, водопостачання цехів та інші витрати виробництва.
Загальновиробничі витрати розподіляються на кожний виріб пропорційно до основної заробітної плати робітників, які виготовляють продукцію.
Результати розрахунків наведені в таблиці 3.
Таблиця
Виробнича собівартість готової (реалізованої) продукції
№
п/п | Елементи витрат | Сума, грн.
1 | Прямі матеріальні витрати | 447744
2 | Прямі витрати на оплату праці | 77296
3 | Амортизація | 21600
4 | Відрахування на соціальні заходи | 29573
5 | Загальновиробничі витрати | 38798
6 | Собівартість | 615011
3.2. Обчислення витрат підприємства за елементами витрат і за статтями калькуляції
Класифікація витрат підприємства за елементами витрат (рахунки класу 8) використовується для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду. Елементів витрат є п'ять і це:
матеріальні виграні;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи:
амортизація;
інші операційні витрати.
В елементи витрат входять всі витрати підприємства незалежно від місця їх виникнення.
Результати розрахунків наведені в таблиці 4.
Таблиця
Економічні елементи операційної діяльності підприємства
№
п/п. | Елементи витрат | Сума, грн.
1 | Матеріальні витрати | 447744
2 | Витрати на оплату праці | 77296
3 | Відрахування на соціальні заходи | 29573
4 | Амортизація | 21600
5 | Інші витрати | 2800
6 | Витрати операційної діяльності | 656321
Підприємства, які використовують рахунки класу 9, здійснюють докладніший облік витрат за статтями калькуляції, а саме:
1. Сировина і матеріали.
2. Витрати на оплату праці.
3. Нарахування на зарплату.
4. Витрати на збут.
5. Адміністративні витрати.
6. Загальновиробничі витрати.
7. Інші операційні витрати.
До адміністративних витрат відносять витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, витрати на утримання основних засобів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, обов'язкові платежі.
До витрат на збут відносяться витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, витрати на маркетинг і рекламу, витрати на оплату праці працівникам відділу збуту, торговим агентам, амортизація, ремонт основних засобів, які використовуються для забезпечення збуту продукції.
Витрати від операційної діяльності – це сума всіх витрат виробництва продукції включаючи адміністративні витрати і витрати