Продуктивність праці аптечних працівників виміряється і планується в двох показниках: в абсолютній сумі товарообігу в роздрібних цінах на один працівника; у % темп росту в порівнянні з базисним роком.

При аналізі продуктивності праці виробничого персоналу аптеки варто обчислювати також натуральний вимірник продуктивності праці (наприклад, число виготовлених лікарських засобів в одиницю часу). Діяльність фармацевтичних працівників надзвичайно відповідальна, зв'язана з відпусткою лікарських засобів хворій людині, тому вимагає максимальній точності і високій кваліфікації. Усе це необхідно враховувати при проведенні аналізу продуктивності праці.

Важливим фактором зростання продуктивності праці є підвищення технічного рівня виробництва, що досягається за рахунок комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів, упровадження передової технології, модернізації діючого устаткування, зміни конструкції і технічних характеристик виробів, підвищення якості продукції, поліпшення використання матеріалів, палива та інших енергоресурсів, упровадження нових, ефективніших видів сировини, матеріалів та енергоресурсів.

Розраховуючи місячну і річну продуктивність праці, слід урахувати середню кількість відпрацьованих годин за зміну середньо-обліковим працівником, а також середню кількість явочних днів одного середньооблікового працівника в плановому і базисному періодах.

Індекс зростання річної (місячної) продуктивності праці визначається за формулою:

Іпр = Ірг · Ізмф · Іяв дн,

де Іпг — індекс годинної продуктивності праці;

Ізмф — індекс використання змінного фонду робочого часу;

Іяв дн — індекс зміни кількості явочних днів за рік у середньооблікового працівника.

При цьому:

де Фпл і Фб –– відповідно середня кількість відпрацьованих годин за зміну

середньообліковим працівником у плановому і базовому періодах, год.;

Дяв пл і Дяв баз — відповідно середня кількість явочних днів середньооблікового

працівника в плановому і базисному періодах, днів.

Щоб розрахувати денну або річну (місячну) продуктивність праці на основі повної трудомісткості, необхідно індекс годинної продуктивності праці скоригувати на індекс використання змінного і річного фонду робочого часу працюючих. Визначаючи підвищення продуктивності праці працівників за годинною продуктивністю, яка розрахована на основі виробничої, або технологічної, трудомісткості, необхідно врахувати вплив зміни структури кадрів виробничих або основних робітників.

Список використаної літератури

Абрамов В. М., Данюк В. М, Гриненко А. М., Колот А. М., Чернов В.І. Нормування праці. — К., 1995.

Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К., 1997. 18. 28. Погосян Г. Р., Жуков Л. И., Горшков В. В. Практикум по экономике, огранизации, нормированию труда. —М.: Экономика, 1991.

Прокопенко И. И. Управление производительностью. — К.: Техніка, 1990.