продукція визнається відповідної рівню якості, обумовленому даною групою аналогів, якщо
Кмин Кіп Кмакс, де Кіп – комплексний показник якості оцінюваної продукції; Кмин, Кмакс – мінімальне і максимальне значення комплексного показника якості аналогів.
Якщо Кіп Кмин, то оцінювана продукція уступає рівню якості продукції даної групи аналогів, якщо Кіп Кмакс, те перевершує його.
4. Застосування техніко-вартісного показника якості продукції
При техніко-вартісному методі як показник застосовується індекс питомих витрат на створення, застосування енергоємності і матеріалоємності. Кожна група витрат являє собою добуток розцінок на його одиницю продукції в натуральному вираженні. Індекс питомих витрат може бути записаний у виді формули:
Iе=(ао*Мс*Ен*Кр*Км+ат* +ае*Е*Кс+ам*Мп)*Кпрз
де ао, ат, ае, ам - розцінки використання ресурсів на створення, застосування, енергію й основні матеріали, Мп – питомий показник ресурсоемкости, Мп= , де М – маса виробу, П – продуктивність, Т – тривалість роботи до списання, Ен = 0,15 для ОПК – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, Кр – коефіцієнт обліку витрат на технічне обслуговування і ремонт, Туд – питома трудомісткість обслуговування виробу при виготовленні однієї деталі, Кз – коефіцієнт обліку додаткових заробітних плат і нарахувань на соцстрах, Куд – коефіцієнт обліку умов праці, що впливає на продуктивність виробу, Мп – питомий показник матеріалоємності, приведеної до однієї деталі, Кс – коефіцієнт обліку витрат мастильних матеріалів, Кпрз – коефіцієнт інших витрат, загальнозаводських і допоміжних, Км – коефіцієнт обліку витрат на доставку.
Е= ,
де W – потужність, Q– питома витрата палива на одиницю потужності, Кти – коефіцієнт технічного використання, Квр – коефіцієнт приведення параметрів потужності до однієї одиниці часу, Р – експлуатаційна продуктивність, КПД – коефіцієнт корисної дії.
питомі витрати на проектування і створення технічного об'єкта.
питомі витрати, створені з застосуванням і експлуатацією цього об'єкта.
питомі витрати на енергоємність.
питомі витрати на застосування матеріалів.
Приклад.
За допомогою індексів питомих показників порівняти якість поперечних стругальних верстатів нового зразка і базового зразка.
№ п/п | Показники | Усл. позначення | Новий зразок | Базовий зразок
1 | Продуктивність верстатів, шт/година | Р | 13 | 10
2 | Маса верстата, кг. | М | 3400 | 3180
3 | Оптова ціна, руб. | Т | 5320 | 5320
4 | Номінальна потужність двигуна, квт | W | 7.6 | 7.36
5 | Трудомісткість обслуговування верстатів, що приходиться на одну деталь, чіл.*година/деталь | Тв | 0,077 | 0,10
6 | Собівартість обробки однієї деталі, руб./шт. | З | 0,089 | 0,115
7 | Енергоємність на одну деталь, квт/шт. | Е | 0,115 | 0,147
8 | Середній термін служби верстата, років | Те | 9 | 10
9 | Питома матеріалоємність деталі, кг/шт. | Мп | 0,027 | 0,033
Рішення:
Визначаємо розцінку питомих витрат на одиницю маси верстата:
Аон= = =1,57
Аоб= =1,67.
2. Визначаємо розцінки трудозатрат на одиницю продукції:
Атн=0,077*13=1,005
Атб=0,10*10=1.
3. Визначаємо розцінки енерговитрат:
Аен=0,115*13=1,485
Аеб=0,147*10=1,47.
4. Визначаємо витрата матеріалів деталі:
Амн=0,89*0,027=0,0027 руб./кг
Амб=0,115*0,033=0,0038.
5. Визначаємо питому матеріалоємність верстатів:
Мудн= *2160=0,0135 кг/дет
Мудб= *2160=0,0147 кг/дет.
Приймаємо значення коефіцієнтів Км=1,2, Е=0,15, Кр=2,04, Кз=0,2 Куд=0,1, Кс=1,18, Кр=1.
6. Визначаємо техніко-економічний рівень якості верстатів:
Iкн=(1,57*0,0135*1,2*0,19*2,04+1,005*0,07*0,2/0,1+1,49*0,115*1,18+0,0024*0,0135)*1=1,15 руб./кг.
Iкб=(1,67*0,0147*1,2*0,15*2,04+1*0,1*0,2/0,1+1,47*0,147*1,18+0,0038*0,0147)*1=1,45 руб/кг.
gу=Iкб/I кнов=1,45/1,15=1,26
Висновок:
Оцінюваний новий верстат ефективніших від базового на 26%, тому може бути рекомендований до масового виробництва.
Список використаної літератури
Варакута С. А. Керування якістю продукції: Навчальний посібник. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 207 с. – (Серія «Питання – відповідь»).
Фомін В. Н. Кваліметрія. Управління якістю. Сертифікація: Навчальний посібник. – М.: Вісь – 89, 2002. – 384 с.