12.1. Питома металомісткість:

q =(0,00432-0,0043)/(0,00432-0,0043)=1.

12.2. Маса деталі, кг:

q= 8,7 тон.

Коефіцієнт прогресивності технологічних процесів виготовлення об’єкту обчислюється за формулою (2.9 ):

Кпр.т.п .= 2/12=6.

Коефіцієнт свідчить, що при виготовленні даного двигуна Д-049, було застосовано 2 нових технології з 12 використовуваних на підприємстві. Чим менше показник, тим дешевшою буде продукція, оскільки на її виготовлення було затрачено менше коштів для розробок технологій.

Питома металомісткість розраховується за формулою (2.11):

Ув-шмет.= 43/10000=0,0043.

Як видно з проведених розрахунків оцінки якості на прикладі двигуна Д-049 вся складність комплексної оцінки заключається в об’єктивному знаходженні узагальнених показників.

3.3. Напрями підвищення якості продукції аналізованого підприємства та їх економічна ефективність

Забезпечення високої якості продукції ВАТ КрТЗ «Констар» пов’язане з пошуком найбільш раціональних форм організацій і вдосконалення виробництва, висуненням на передній план підвищення рівня автоматизації технологічного процесу, зростанням значимості висококваліфікованої праці.

Для ефективного підвищення якості продукції на підприємстві необхідно втілити сім принципів якості:

відповідність організації роботи в кожному підрозділі вимогам і правилам систем якості;

чітке виконання процесів при організації та випуску продукції;

виконання вимог споживачів продукції;

постійна оцінка якості роботи всіх працівників;

запобігання помилок в роботі на кожному робочому місці;

ініціативна участь всіх підрозділів в удосконаленні всіх виробничих процесів;

постійне вдосконалення якості – віра в те, що вдосконаленню не має краю.

Керівництво підприємства повинно постійно приймати безпосередню участь у підвищенні якості продукції, реалізувати поліпшення в області якості, утворювати необхідні умови (організаційні, структурні) для забезпечення пріоритетності при рішенні проблем якості. Воно має організовувати постійний оперативний контроль за результативністю прийнятих рішень і діями посадових осіб, аналізувати ефективність і вдосконалювати діючу систему управління якістю.

Також для створення сприятливих умов для роботи підприємства потрібно враховувати показники оцінки загальноекономічного ефекту від покращення якості продукції:

1)Величину народногосподарського ефекту від впровадження більш якісної техніки, яку можна розрахувати за формулою (2.13):

Ен/г = 3500 +2100=5600 (тис. грн.).

Тобто, якщо підприємство буде застосовувати більш якісне обладнання, кращі технології, то є сума отриманого прибутку складе 5600 тис. грн., з яких 3500 прямий ефект, а 2100 тис. грн. - додатковий ефект в інших галузях від використання продукції, створеної за допомогою нововведень.

2) Ефект від виробництва нової техніки можна виразити за формулою (2.14):

Евир = 15000 – (2350+3200)=9450 (тис. грн.).

В даній ситуації підприємство отримає 9450 тис. грн.. прибутку, який обчислюється так: від ціни нової техніки потрібно відняти видатки підприємства, які складають 2350 тис. грн. на затрати праці при виготовленні нової техніки, 3200 тис. грн. – затрати на заробітню платню.

3) Ефективність виготовлення визначається як співставлення ефекту з затратами на виробництво нової техніки за формулою (2.15):

=1,7.

Розрахунок ефективності виготовлення нової техніки проводиться для того, щоб дізнатись чи є даний процес доцільним, і на скільки прибуток від виробництва нової техніки перевищує затрати на її введення. В даній ситуації ефект більше затрат на 0,7 або 70%, що є дуже високим, тобто виготовлення нової техніки було доцільним.

4) Загальний ефект від підвищення якості можна виразити через приріст прибутку за формулою (2.16):

Кзаг = 130/56,2 =2,31.

Загальний ефект – відношення зміни доходу (1300 тис. грн.) до капітальних затрат (56,2 тис. грн.). Чим він буде більшим за 1, тим краще для роботи підприємства. В цій ситуації капітальні затрати в 2,31 рази менші від зміни доходу, тому підвищенням якості виготовленої продукції буде економічно виправданим.

Виготовлена на ВАТ КрТЗ «Констар» продукція за своєю якістю не повністю відповідає вимогам нормативно-технічної документації, що діє на заводі, державним стандартам і контрактним вимогам замовників, тому існує незначний брак. Основні причини браку наступні:

відсутність кваліфікованого аналізу причин браку лиття і виявлення винних;

у зв’язку з високими вимогами до якості виготовленої продукції, більшість технологій їх не забезпечують;

продукція є досить специфічною і має високу ціну, а тому попит на неї незначний.

Профілактика браку охоплює перевірку виконання вимог технологічного процесу, правильність установки та застосування годної оснастки, ріжучого та вимірювального інструменту, стан обладнання, стан робочого місця з метою виявлення всіх факторів, які негативно впливають на процес виготовлення. Найбільш ґрунтовною є профілактика браку, яка проводиться у вигляді періодичного та планового контролю процесу виробництва. Для підвищення конкурентоспроможності продукції в порівнянні з іншими аналогічними виробами важливе значення займає ефективна організація контролю якості в процесі експлуатації.

На найближче майбутнє для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції ВАТ КрТЗ «Констар» можна запропонувати слідуючі шляхи підвищення, які умовно можна поділити на п’ять груп:

1) Проведення конструктивних змін, внаслідок яких підвищується продуктивність двигунів, збільшується КПД, а також поліпшується загальний строк служби. Для цього необхідно застосовувати високоякісні матеріали.

2) Удосконалення технологічних процесів та модернізація діючого обладнання. До цієї групи відносяться слідуючі напрямки:

- впровадження технології плазменого напилення матеріалів;

- заміна ручної шліфовки лопаток на гальванотермічну;

- засвоєння технології лиття лопаток через керамічний фільтр змінної конструкції;

- впровадження технології об’ємної термічної обробки деталей штампів та пресових форм;

- застосування систем контролю роботи виробів в експлуатації з вводом інформації в комп’ютер. Також варто розробити систему збору інформації та впровадити централізовані національні системи контролю якості, об’єднані в єдину комп’ютерну мережу. Це надасть можливість об’єктивно відслідковувати рівень якості продукції, вдосконалити організацію розрахунків між постачальниками і переробниками, сформувати єдиний банк даних щодо якості реалізованої продукції підприємства.

- впровадження статичних методів контролю якості деталей;

- проведення капітального ремонту обладнання.

3) Удосконалення організації виробництва та праці:

- провести атестацію робітників;

- звірити технічні процеси з діючою конструкторською документацією;

- впровадити ефективну систему матеріального стимулювання;

- проаналізувати відповідність складності виконаних робіт кваліфікації