Отже, на кожній стадії формування якості продукції велику роль відіграють фактори, які певним чином впливають на якість продукції в залежності від загальних або часткових умов її створення. Фактори можуть діяти як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні [28, c.158].

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації, технічного обслуговування. Організаційним факторам, на жаль, ще не проділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці [17, c.350].

До факторів, що впливають на якість продукції, належать ті, які безпосередньо впливають на якість і ті, що стимулюють якість. До першої групи факторів належать фактори виготовлення: якість сировини, якість обладнання та інструментів, якість праці робітників, дотримання технологічних режимів праці. До другої групи, до стимулюючих, відносять економічну ефективність, матеріальну зацікавленість робітників, санкції за випуск продукції низької якості, підвищення рівня стандартизації продукції.

Наскільки важливі фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок [26, с.147].

1.3. Поняття системи управління якістю продукції

Оскільки якість товарів залежить від багатьох факторів, то виникає необхідність комплексного підходу до проблем її підвищення. Роботи по забезпеченню якості товарів відбуваються в рамках діючої системи якості.

Наявність системи якості, яка базується на прийомі міжнародних стандартів, - запорука забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу товару. Система якості представляє собою сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів, ресурсів, які забезпечують загальне управління якістю (Додаток А). Принцип „петлі якості” передбачає, що система якості повинна охоплювати усі стадії життєвого циклу товару. Це схематична модель взаємопов’язаних видів діяльності, які впливають на якість продукції або послуги на різноманітних стадіях життєвого циклу від визначення необхідностей до їх задоволення, що зображена на рис.1.1. [22, с.48].

Рис 1.1. Петля якості

Система управління якістю продукції – сукупність управляючих органів і об’єктів управління, вона передбачає сукупність взаємопов’язаних організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів по забезпеченню цілей управління якістю продукції. Управління якістю включає в себе наступні елементи управлінського циклу, загальні для всіх функцій: прогнозування і планування, організація праці, координацію і регулювання, активізацію і стимулювання, контроль, розрахунки і аналіз [31, с.82].

Суть будь-якого управління у створенні управлінських рішень і їх реалізації на певному об’єкті управління. Розробка управлінських рішень відбувається на основі співставлення інформації про фактичний стан управлінського процесу з характеристиками його результату.

Процеси управління в системі якості продукції в загальному вигляді діляться на дві групи:

ті, що переводять систему виробництва на високий рівень, забезпечують виробництво і засвоєння продукції більш високої якості;

ті, що підтримують систему виробництва у стійкому стані, забезпечують випуск основної продукції запланованого рівня якості.

В процесі управління якістю продукції розробляються і виконуються технічні, організаційні, економічні, соціальні і ідеологічні заходи [31, с.85].

В групу економічних заходів управління входять економічні методи стимулювання випуску продукції високої якості: ціноутворення, техніко-економічне обґрунтування вибору варіантів нової продукції, техніки і технології, преміювання за створення і запровадження нової техніки.

До групи соціально-психологічних методів управління відносять: планування соціального розвитку колективу, встановлення сприятливого психологічного клімату, використання різноманітних форм колективного і індивідуального морального заохочення за випуск продукції високої якості.

В групу адміністративних заходів управління входять: забезпечення впровадження державних, галузевих стандартів на продукцію, конструкцію і технологічну документацію, методи контролю; розробка і впровадження стандартів підприємства на організацію і управління якістю продукції; організація впровадження передового досвіду, винаходів і раціоналізаторських пропозицій, контроль за виконанням та ін. [24, с.234].

Широке застосування передової науки і техніки, чітка організація праці, висока виробнича дисципліна, моральна і матеріальна відповідальність і зацікавленість, висока культура виробництва є важливими умовами підвищення якості продукції. Чим вище загальноосвітній рівень і професійна майстерність працівника, тим краще якість його праці, тим кращу продукцію він випускає. Фізичні якості і психологічні склад людини, темперамент також впливають на якість продукції.

Особливостями підходу до управління якістю є:

орієнтація на постійне вдосконалення процесів і результатів праці в усіх підрозділах фірми, контроль якості процесів виробництва;

ліквідування можливості припущення дефектів;

дослідження і аналіз проблем, які виникають по «принципу потоку», що підіймається, тобто від попередньої операції до наступної;

принцип „твій споживач – виконавець наступної виробничої операції”;

відповідальність за якість результатів праці.

Доцільно привести кілька прикладів в управлінні якістю продукції, посилаючись на вітчизняний досвід, досвід Японії та Західної Європи.

Найбільш ефективно процес покращення якості продукції протікав у Японії, яка стала в 70-80 роки фактично світовим лідером у визначенні рівня якості за багатьма видами товарів. Цей процес дістав назву „японського дива” – впровадження досконалої технології, яка стосується виробництва