патентного захисту характеризують ступінь захисту нових технічних рішень, втілених у продукції, власними патентами та свідоцтвами виключного права на об'єкти промислової власності в межах даної країни і в країнах прогнозованого експорту продукції або продажу ліцензій.
Показники патентної чистоти виражають ступінь відтворення у продукції, яка призначена для продажу лише в межах країни, технічних рішень, що не потрапляють під дію патентів та інших документів виключного права на об'єкти промислової власності третіх осіб, виданих у даній країні; у продукції, призначеній для продажу за кордоном - технічних рішень, що не потрапляють під дію патентів та інших свідоцтв виключного права третіх осіб, виданих у країнах прогнозованого експорту продукції або продажу ліцензій.
Показники технологічності характеризують ефективність конструктивно-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці та належної якості продукції. Різноманітні питання технологічності виробів відображені в стандартах України та нормативно-правових документах. До цієї групи відносять коефіцієнт прогресивності технологічних процесів виготовлення об’єкту, питому трудо- і матеріаломісткість [32, c.14].
Коефіцієнт прогресивності технологічних процесів виготовлення об’єкту
Кпр.т.п.=Нпр.т.п./Нт.п. , (2.9)
де Нпр.т.п – кількість найменованих прогресивних технологічних процесів виготовлення об’єкту;
Нт.п – загальна кількість найменованих технологічних процесів виготовлення нового об’єкту, дорівнює сумі запозичених і знов розроблених технологічних процесів.
Питома трудомісткість може бути визначена як відношення трудомісткості виготовлення одиниці продукції в нормогодинах до основного параметру продукції:
, (2.10)
де Т – трудомісткість виготовлення одиниці продукції;
В – основний параметр продукції, один з показників призначення.
Питома металомісткість виробу визначається таким чином:
, (2.11)
де Q – маса одиниці продукції.
Покращення якості виробів пов'язано із забезпеченням додаткових (сервісних) функцій, виконуваних цими виробами в процесі їх експлуатації. До сервісних функцій можна віднести такі, що спрощують процес експлуатації, розширюють кількість отримуваних вигод від використання виробу. Конструктивне виконання сервісних функцій реалізується шляхом введення до складу виробу певних пристроїв спеціального призначення. Враховуючи те, що показники таких пристроїв розглядаються відокремлено і до складу експлуатаційних показників виробу не входять, виникає необхідність виділення і окремого врахування цих функцій продукції при оцінюванні рівня її якості [17,с.352].
Окрім перелічених показників, також розраховуються і аналізуються коефіцієнт уніфікації по конструктивним елементам: розміри, радіуси, діаметри, різьби, фаски, матеріали, покриття, термообробка, фарбування, потужність та інші елементи. Оптимальний рівень уніфікації визначається на основі економічних розрахунків, які враховують затрати по стадіям життєвого циклу об’єкту [9, с.134].
Крім того, в аналізі якості важливою є оцінка узагальнюючих і непрямих показників, які пов’язують стан якості з економічними показниками діяльності підприємства як у відсотковому, так і у вартісному виразі.
За продукцією, якість якої характеризують сортом або кондицією, визначають частку продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу.
Середній коефіцієнт сортності можна визначити за відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту
Ксорт= ?(VВПі • Ці)/ VВПзагЦЙс , (2.12)
де VВПі і VВПзаг – відповідно кількість виробленої продукції даного сорту і загальна кількість продукції;
Ці і ЦЙс –відповідно ціна продукції даного і І сортів.
Отже, дана система показників дає змогу визначити і контролювати рівень якості усіх видів продукції. За їх допомогою визначається міра придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї, якщо порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.
2.2. Методи оцінювання якості продукції
Рівень якості продукції – це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими. Для оцінки рівня якості проводять сукупність операцій, які включають вибір номенклатури показників якості продукції, визначення значень цих показників і співставлення з базовими.
Існують наступні методи визначення якості: вимірювальний, реєстраційний, розрахунковий, органолептичний, соціологічний та експертний [17, с.350].
Вимірювальний метод оснований на вимірюванні та аналізі показників за допомогою приладів і виражається в кількісних показниках. Цей метод базується на фізичних, хімічних, мікроскопічних і технологічних властивостях продукції. Фізичний метод використовується для визначення структурно-механічних властивостей продукції, визначення форми, лінійних розмірів, крупності, об'єму. Хімічні методи використовують для визначення хімічного складу продукції, її впливу на навколишнє середовище, встановлення справжності продукту за допомогою мікроскопічного аналізу, визначення придатності і технологічних якостей сировини, що дає уявлення про якість майбутнього продукту. Реєстраційний метод полягає в спостереженні і підрахунку числа окремих випадків (наприклад, відмовлень виробу при випробуваннях). Розрахунковий метод здійснюється на основі використання теоретичних і емпіричних залежностей показників якості продукції від її параметрів.
Органолептичний метод - це визначення якості продукції за допомогою органів відчуттів людини (зору, слуху, дотику, смаку): людина визначає зовнішній вигляд, смак, запах, колір, структуру, консистенцію продукції. Діючі стандарти України передбачають органолептичну оцінку якості продукції у порівнянні з еталонами і стандартними зразками.
Соціологічний метод передбачає визначення показників якості продукції, що здійснюється на основі збору і аналізу думок фактичних і можливих споживачів. Збір думок споживачів проводять опитуванням або за допомогою розповсюдження спеціальних анкет, проведення конференцій, нарад, виставок, дегустацій.
Експертний метод оснований на визначенні числових показників продукції на базі рішень, які приймає група спеціалістів-експертів. Його застосовують в тому випадку, коли неможливо використовувати більш об'єктивні методи, наприклад, інструментальний або розрахунковий. Експертний метод широко використовують для визначення якості продукції органолептичним методом, а також при атестації виробів. Основні операції експертної оцінки якості продукції такі: формування робочої групи, формування експертної групи, класифікація продукції, побудова структурної схеми показників якості, підготовка анкет та пояснювальних записок для опитування експертів, опитування експертів, обробка експертних оцінок, аналіз експертних оцінок. До складу експертних комісій повинні входити висококваліфіковані спеціалісти, ступінь компетентності яких в питанні