3. Фактор еквівалента певності, частка одиниці | 0,95 | 0,80 | 0,70 | 0,60 | 0,40 | Ч

4. Безпечні грошові потоки, тис. грош. од. (п. 2 Ч п. 3) | 6650 | 4800 | 3500 | 2400 | 1200 | 18550

5. Дисконтна ставка, % | Ч | Ч | Ч | Ч | Ч | 12; 14

6. Щорічна інфляція, % | Ч | Ч | Ч | Ч | Ч | 5

7. Реальна ставка дисконту (п. 5 – п. 6) | Ч | Ч | Ч | Ч | Ч | 7; 9

8. Відсотковий чинник теперішньої вартості (у частках одиниці) за реальної ставки дисконту | 0,935 | 0,873 | 0,816 | 0,763 | 0,713 | X

а) 7%

б) 9% | 0,917 | 0,840 | 0,769 | 0,709 | 0,649 | X

9. Теперішня вартість грошових потоків, тис. грош. од.

а) п. 4 Ч п. 8, а | 6218 | 4190 | 2856 | 1831 | 856 | 15951

б) п. 4 Ч п. 8, б | 6098 | 4032 | 2692 | 1702 | 779 | 15303

10. Чиста теперішня вартість, тис. грош. од. (п. 9, а – п. 1) | Ч | Ч | Ч | Ч | Ч | 651

11. Гранична ставка доходу, % | Ч | Ч | Ч | Ч | Ч | 13

12. Розрахункова внутрішня ставка доходу, % | Ч | Ч | Ч | Ч | Ч | 14*

Третій етап: встановлення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків із використанням її відсоткового чинника (коефіцієнта приведення а), що обчислюється за формулою (2.2), де h означає ставку дисконту (капіталізації).*

Четвертий етап: обчислення чистої теперішньої вартості (ЧТВ) грошових потоків та оцінка за методом застосування ЧТВ доцільності інвестицій з урахуванням ризику й інфляції та (або) визначення внутрішньої ставки доходу (ВСД), за якої ЧТВ дорівнює нулю, і прийняття рішення про доцільність капітальних вкладень за методом ВСД.

Наведемо приклад визначення доцільності капітальних вкладень (дані умовні). Вихідні дані та послідовність розрахунків відповідних показників для оцінки доцільності інвестицій умовного суб'єкта господарювання наведено в табл. 2.2. За розрахунками чиста теперішня вартість цього проекту становить 651 тис. грош. од. (п. 10 табл. 2.2). Це означає, що оцінюваний проект капітальних вкладень є прийнятним, оскільки показник ЧТВ має позитивне абсолютне значення і свідчить про прибутковість інвестицій взагалі.

Водночас підприємство (інвестор) майже завжди хоче знати також міру прибутковості проекту капітальних вкладень. Тому (як доповнення або паралельно) слід визначити очікуваний рівень ВСД, за якого ЧТВ = 0. За розрахунками, наведеними в табл. 2.2, має бути зрозуміло, що ця умова задовольняється тоді, коли дисконтну ставку підняти з 12 до 14%, тобто взяти більш реальну її величину. Саме 14% і є реальною внутрішньою ставкою доходу підприємства, яка перевищує граничну ставку (13%) і точніше оцінює доцільність інвестування.

Розділ 3. Суть та структура інвестиційного проекту

Значні інвестиційні ресурси реально витрачаються зазвичай після розробки і затвердження конкретного інвестиційного проекту підприємства або організації, під яким розуміють певний комплекс документів стосовно змісту та умов реалізації відповідних заходів для досягнення поставленої мети (розвиток техніко-технологічної бази, започаткування виготовлення нової продукції, здійснення будь-яких нових методів або форм організації діяльності тощо).

При цьому здійснення передбачених інвестиційним проектом заходів має обов'язково дати позитивний економічний або соціальний ефект від реалізованих інвестицій.

Розробка та реалізація інвестиційного проекту виробничого спрямування охоплюють певний проміжок часу від виникнення відповідної ідеї до практичної її реалізації (уведення в дію нового виробничого об'єкта, започаткування продукування нового виробу, здійснення організаційного нововведення).

Цей проміжок часу називають циклом інвестиційного проекту (або інвестиційним циклом). Він включає три фази: 1) передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення); 2) власне інвестиційну (проектування, укладення контрактів, спорудження чи облаштування виробничих та інших приміщень, навчання персоналу); 3) виробничу (введення в експлуатацію і започаткування господарської діяльності підприємства чи організації після практичної реалізації проектних рішень).

Передінвестиційна фаза інвестиційного проекту здебільшого складається з трьох стадій: аналітичної, проектної та оцінної.

Перша (аналітична) стадія передбачає узагальнення інформації про необхідність інвестування в конкретний об'єкт, можливості потенційних інвесторів, стан забезпечення цього об'єкта персоналом належної кваліфікації, власні матеріальні ресурси об'єкта. Головною метою цієї стадії є привертання уваги до тієї чи тієї інвестиційної пропозиції.

Друга (проектна) стадія охоплює: а) попереднє обґрунтування; б) допоміжні (функціональні) дослідження; в) техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту. На етапі допоміжних (функціональних) досліджень здійснюється детальне опрацювання конкретних аспектів проекту. Ці дослідження для великомасштабних інвестиційних пропозицій проводяться обов'язково за такими напрямами:*

прогнозування попиту на товари, що вироблятимуться, з урахуванням очікуваного проникнення на ринок;*

виявлення міри доступності необхідних сировини і матеріалів, проведення потрібних лабораторно-експериментальних випробувань;*

вивчення місця розміщення виробництва (передовсім для проектів, де транспортні витрати можуть бути визначальним чинником);*

оцінка економічного й техногенного впливу об'єкта виробництва (діяльності) на навколишнє середовище;*

дослідження оптимальних масштабів виробництва (діяльності) з урахуванням альтернативних технологій, інвестиційних ресурсів, виробничих витрат та очікуваних цін на продукцію (послуги);*

вибір комплекту технологічного устаткування з урахуванням кількості й можливостей постачальників та обсягів інвестиційних ресурсів на альтернативній основі [7].

Етап техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту, коли приймається рішення про наявність технічних, екологічних, економічних і комерційних передумов для його практичної реалізації, здійснюється за схемою табл. 3.1.

Таблиця 3.

Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту [8, 197]

Розділ ТЕО | Структура розділу

1 | 2

1. Основна ідея проекту | 1.1. Ідея проекту

1.2. Спонсори проекту

1.3. Головні відомості про