Безпосереднє спілкування із споживачами є найбільшим джерелом інформації про продукцію, про попит на неї, про позитивні і негативні якості продукції, про думку, яка формується у споживачів про товар.

Як такої, мережі розподілу товару не планується, товар поступатиме від виробника безпосередньо до споживача.

Це можна побачити схематично на рисунку (див. рис. 1)

Рис. . Схема товарообігу

Підприємство планує продавати свою продукцію і магазинам (кафе, барам), тому в цьому випадку товар поступає до безпосереднього споживача через посередника (в даному випадку через магазин, кафе чи бар). В такому разі нульовий канал розподілу не підходить. Для такого типу розподілу буде справедливою така схема (рис. 2)

Схема збутового апарату – див. рис. 3.

Рис. . Канали розподілу.

Рис. . Схема збутового апарату ТзОВ “Світанок”.

Більш доцільною формою збуту товарів буде розширення власної торгової мережі, шляхом залучення посередників. Клієнт буде отримувати таку ж продукцію і послуги від посередника як і від безпосереднього виробника, також через посередника він зможе зробити замовлення на певний товар чи послугу. За допомогою цієї структури збутового апарату підприємство планує завоювати ще до 5% ринку збуту.

розділ 6. Охорона навколишнього середовища

Стічні води стічні води харчових виробництв – висококонцентровані й важкоокислювальні відходи. Для ефективного їх очищення застосовують різні методи – анаеробні, аеробні та фізико-хімічні. Ці методи і використовуються на підприємстві ЗАТ “Луцьк Фудз”.

При анаеробному очищенні концентрованих стічних вод використовують різні типи очисних споруд. На підприємстві використовують контактні метантенки. Щоправда, ці установки мають низьке органічне та гідравлічне навантаження на одиницю об'єму апарата. Тому для анаеробного очищення стоків на підприємстві середньої потужності потрібний значний об'єм метантенків (16–20 тис. м3).

Підприємство використовує для очищення своїх стічних вод новітні дослідження. При вивченні проведеного порівняльного дослідження щодо визначення ефективності очищення стічних вод у різних апаратах: контактному, з фіксованим навантаженням для іммобілізації біомаси і з гранульованим активним мулом, встановлено, що при очищенні стоків підприємства, в яких ХПК становив 17000 мг/л, за БПКп – 14315 мг/л, навантаження в контактному апараті сягало 0,8 – 1,3 кг/м3, з фіксованим навантаженням («вії»)–1,8–2,4 кг/м3, в апараті з гранульованим активним мулом – 5,8-6,5 кг/м3 за годину.

При подальших дослідженнях адаптації активного мулу до цих стоків одержано ще вищі показники. Таким чином скорочують тривалість перебування очищуваних вод в апараті до однієї доби, що дає змогу не менше, ніж у 10 paз зменшити об'єм метантенків. Ефективність очищення стічних вод сягає 87–90%, вихід біогазу на кілограм БПКП не залежить від конструкції апарата і становить 0,67 м3. Вміст метану в біогазі – 67–70%, діоксиду вуглецю – 28–32, сірководню – 0,03–0,6 %.

Цю технологію взяло на озброєння підприємство.

Застосовується також мезофільний і термофільний режими очищення, оскільки при 53°С очищення відбувалося гірше, ніж при 35°С. Анаеробне очищення здійснюють методом складного біоценозу бактерій і з біохімічного погляду його проводять за 2 фази. Бактерії першої фази розщеплюють складні органічні речовини до більш простих (органічних кислот, спиртів тощо), бактерії ж другої фази перетворюють ці речовини в метан.

Для поліпшення життєдіяльності таких мікроорганізмів застосовують сис-тему двоступеневого очищення. При майже однаковій ефективності очи-ще-н-ня (86%) процес триває 3 доби, навантаження системи в цілому сягає 6,5 кг/м3.

На підприємстві планується освоєння нової технології очищення стічних вод – комбінованої анаеробно-аеробної. Встановлено, що тривала безперервна експлуатація аеробної установки протягом року зумовлює адаптацію анаероб-но-го мулу й поліпшує його властивості. Завдяки цьому навантаження щодо ХПК в анаеробному біореакторі зросло до 7,5 кг/м3 за добу при тривалості очищення одна доба та ефективності за ХПК 73,5%, за БПКП – 78,9% (табл. 19). Доочищали такі стічні води в аеробних умовах двоступеневим методом. У таблиці № 20 показано ефективне зниження вмісту ХПК, БПК та інших показ-ників очищення. Питома швидкість окислення на першому ступені була 14,3 мг БПКП на 1 г безводного мулу за годину, на другому – 4,2 мг, що характерно для такого виду стічних вод. Ефективність очищення за ХПК на першому ступені була 14,3 мг БПК також досить високою – відповідно 89 і 70%.

Таблиця

Анаеробне очищення стічних вод підприємства

Показники | Стічні води

Вихідні | Очищені

1 | 2 | 3

Температура, °С | 20 | 35–37

рН | 5,8 | 7,4

ХПК, мг/п | 22000 | 4500

БПК повн., мг/л | 15000 | 915

Леткі жирні кислоти, мг/л | 80

Азот загальний, мг/л | 1300 | 1280

у тому числі амонійний, мг/л | 40 | 800

Фосфор, мг/л | 70 | 67

Сухий залишок, мг/л | 35400 | 10600

Прожарений залишок, мг/л | 7800 | 6500

Продовження таблиці 19

1 | 2 | 3

Хлориди, мг/л | 850 | 850

Сульфати, мг/л | 306 | 45

Сума сульфідів, гідросульфідів, сірководню, мг/л | 64

Навантаження за ХПК, кг хпк м3 добу | 17,5

Концентрація біомаси в апараті, г/л | 35–40

Тривалість очищення, год., | 24

Ефект очищення за ХПК, % | 79,5

Вихід біогазу, м3/кг ХПК знятої | 0,7

Приріст біомаси, кг/кг ХПК знятої | 0,024

Таблиця

Аеробне доочищення стічних вод підприємства

Показники | Вихідна | Очищена

І ступінь | ІІ ступінь

Температура, °С | 20 | 28 | 28

рН | 7,4 | 6,4 | 7

ХПК, мг/л | 4500 | 2800 | 2700

БПК повн., кг/л | 915 | 100 | 30

Азот амонійний, мг/л | 800 | 300 | 200

Фосфор загальний, мг л | 67 | 3 | 2

Сума сульфідів, гідросульфідів, сірководню, мг/л | 64 | 10–

Сульфати, мг/л | 46 |