4. Загальновиробничі витрати включають витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); амортизація основних фондів та нематеріальних активів загально виробничого призначення; витрати на вдосконалення технологій і організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу; на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища тощо [10, С.88-96].

Витрати виробництва та їх класифікація

Склад витрат, які включаються в собівартість продукції (послуг) може дещо змінюватися з різних практичних міркувань. Але загальною тенденцією таких змін має бути якомога повніше відображення в собівартості дійсних витрат на виробництво продукції. Заведено розрізняти витрати загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції. Загальні витрати - це витрати на весь обсяг продукції за певний період, їхня сума залежить від тривалості періоду й кількості виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні [2, С.405; 11, С.601-625].

Існує багато підходів до класифікації витрат, однак більшість і них мають спільну основу і відрізняються лише окремими класифікаційними ознаками чи їх послідовністю. Зокрема проф. Покропивний С.Ф. подає класифікацію (рис. 1.1) на основі трьох основних ознак: ступінь однорідності, зв'язок з обсягом виробництва, спосіб обчислення на одиницю продукції. Елементні витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат. їх групують за економічним призначенням в процесі калькулювання та організації внутрішнього економічного управління. Прямі витрати безпосередньо зв'язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю.

Рис. 1.1. Типова класифікація витрат підприємства (організації) за окремими ознаками [2, С.406].

Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, бо вони зв'язані не з виготовленням конкретних виробів, а з процесом виробництва в цілому (заробітна плата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання і експлуатація будівель, споруд, машин тощо).

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції, їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (зрозуміло, у певних межах). Змінні витрати - це витрати, загальна сума яких за певний період залежить від обсягу виготовленої продукції. У свою чергу їх можна розділити на пропорційні та непропорційні. Пропорційні змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва (витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі, відрядна заробітна плата). Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі і дегресуючі. Прогресуючі витрати зростають у більшій мірі, ніж обсяг виробництва (витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати тощо). Дегресуючі витрати зростають повільніше, ніж обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин і устаткування, ремонт, інструмент) [2, С.406-407].

Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. у навчальному посібнику "Економіка підприємства" розподіляють витрати на поточні (пов'язані з вирішенням тактичних завдань) та довгострокові (інвестиційні, пов'язані з вирішенням стратегічних завдань). Також витрати розбиваються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні є грошовими платежами постачальникам ресурсів, а внутрішні мають неявний, імпліцитний характер і відбивають використання у виробництві ресурсів, які належать власникам підприємства [З, С.331-332].

Поточні витрати класифікують за такими ознаками:

1. За економічними елементами2:

1.1. Матеріальні витрати, до яких включаються вартість витрачених у виробництві сировини та основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива та енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари, допоміжних матеріалів.

1.2. Витрати на оплату праці (заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток тощо)..

1.3. Відрахування на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття).

1.4. Амортизація (амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів та нематеріальних активів).

1.5. Інші витрати.

За функціональним призначенням:

2.1. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю.

2 Економічні елементи характеризують спожиті ресурси за їх економічним змістом, незалежно від форми та місця використання, тобто сукупність однорідних витрат у грошовому відображенні за їх видами

2.2. Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю.

2.3. Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю.

2.4. Витрати щодо надзвичайних подій.

3. За калькуляційними статтями3 :

3.1. Сировина і матеріали.

3.2. Енергія технологічна.

3.3. Основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників.

3.4. Утримання та експлуатація машин і механізмів.

3.5. Загально виробничі (накладні) витрати.

3.6. Підготовка та освоєння виробництва.

3.7. Позавиробничі витрати.

4. За ступенем однорідності:

4.1. Прості - однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними.

4.2. Комплексні — різняться за своїм складом і охоплюють кілька елементів витрат.

5. За способом віднесення на собівартість:

5.1. Прямі - безпосередньо пов'язані з виготовленням певного виду продукції та можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції прямо.

5.2. Непрямі - витрати, величина яких не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, бо вони пов'язані не з виготовленням окремого виробу, а з процесом виробництва загалом..

6. За ступенем залежності витрат від обсягів виробництва:

6.1. Постійні - є функцією часу, а не обсягу продукції, їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах.

6.2. Змінні - витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції [З, С.333-334; 1 1, С.601 -625; 12, С. 120-127].

Визначення витрат виробництва провадиться на підставі розроблюваних кошторисів виробництва продукції. Такі кошториси мають певну структуру та логіку побудови. Основними елементами кошторису є: матеріальні витрати, заробітна плата, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів і нематеріальних ресурсів, витрати на