Форми підприємницької діяльності

курсова робота з підприємництва

ЗМІСТ

Вступ

Підприємець – одна з визначальних постатей в економіці, яка діє за принципами ринкових відносин. Останні можливі лише за умов існування підприємництва, його безперервного відтворення. Так само не буває відносин підприємництва, якщо відсутнє ринкове середовище. Ось чому перехід до ринкової економіки потребує формування її суб'єктів, у ролі яких виступають господарюючі суб'єкти, підприємці.

Визначальним принципом сучасного зарубіжного підприємництва є такий: виробник, проводячи маркетингові дослідження, спочатку знаходить покупця (споживача) продукції чи послуг, пропонованих для ринку, і лише після цього приступає до її (їх) продукування. Саме у цьому виявляється пріоритет споживача як провідної ланки ринкового господарства.

Як бачимо, підприємництво спрямоване на ефективне ведення господарства, сприяє вияву і розвитку особистості людини, її здібностей і потреб, передбачає персональну економічну і адміністративну відповідальність підприємця. Воно несумісне з втратами, некомпетентністю, крадіжками. У підприємницькій діяльності повною мірою використовується комерційний талант людини, її честолюбство. Особливе місце у цивілізованому підприємництві у партнерських відносинах займають чесність і порядність, дотримання слова, збереження комерційної таємниці. Етика підприємця – важлива складова його особистості. Перераховані якості підприємництва є не лише його властивістю, а й обов'язковою умовою,

Важливою умовою формування і розвитку підприємництва в Україні є гарантії та всебічна підтримка, його державою. Вона законодавче забезпечує гарантії для всіх підприємців незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності та власності, однакові права і можливості стосовно доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від виявів несумлінної конкуренції та монополізму у будь-якій сфері підприємницької діяльності. Це й зумовлює актуальність теми дослідження даної курсової роботи.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає підприємництво як особливий вид економічної діяльності.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості підприємницької діяльності в Україні, його суть, види, функції, форми та основні концепції, а також правові основи підприємництва в умовах переходу України до ринкової економіки.

Мета дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді та аналізі підприємництва, його економічної сутності, функцій та форми.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

1. Визначення економічного змісту підприємництва..

2. Визначення видів підприємницької діяльності.

3. Визначення організаційно-правових форм підприємництва в державній економіці України.

Розвиток людського життя заснований на процесі суспільного виробництва. В процесі його функціонування між людьми складаються багатоманітні за своїм змістом об'єктивні закони, що постійно розвиваються, економічні відносини, потреби та інтереси, конкретно-історична сукупність яких визначає економічну систему суспільства, її структуру і специфічні риси.

Основою суспільного виробництва є підприємництво.

Народне господарство країни – це складна економічна система, яка організаційно виступає як сукупність багатьох галузей. Кількість галузей свідчить про рівень розвитку суспільного поділу праці, а отже, про потенційні можливості нарощувати ефективність виробництва.

Щодо наукової розробки теми, то слід сказати про досить велику кількість матеріалу, як у зарубіжних, так і у вітчизняних дослідників.

Тема підприємництва є дуже важливою для економіки будь-якої країни.

Розділ 1. Підприємництво: суть, функції, основні концепції

1.1. Сутність підприємництва і умови його існування

1.1.1. Поняття підприємця і підприємництва

Поняття "підприємництво" надзвичайно містке. В ньому переплітається сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних і психологічних відносин. Складалося воно протягом значного часу, змінюючись під впливом базисних і надбудовних інститутів, психології людей.

А. Сміт, один з тих, хто заклав теоретичні підвалини підприємництва, розглядав підприємця як власника. Саме цим визначаються його дії в економічному житті, мотивація, поведінка, психологія [12, 256].

Враховуючи інтерес, вигоду як невід'ємний атрибут підприємця, не можна лише ним визначати мотиви його діяльності. Адже в умовах ринкового середовища суб'єктів підприємницької діяльності багато і між ними точиться конкурентна боротьба за кращий результат – прибуток. Отримати останній можна лише за умови застосування найбільш ефективного варіанта використання ресурсів, економічного ризику, новаторських ідей. Це спонукає підприємця йти непроторенним шляхом, застосовувати найкращі якості працівника: творчість, сумлінну працю, організаторські здібності. Намагання проявити себе як особистість у певній сфері діяльності, реалізувати свої ідеї та результати праці, зробити їх надбанням суспільства – це також інтерес підприємця, якому належить значна роль у житті суспільства, є його рушієм. Усе це і робить підприємця піонером, який веде перед у своїй справі, а підприємництво локомотивом економічного, соціального і культурного розвитку людського суспільства.

Свою діяльність підприємець (особливо висококваліфікований) спрямовує на виготовлення не товарів-аналогів, а виробів, що мають якісно нові риси. Зрозуміло, що виробництво їх не може принести підприємцю миттєву віддачу (прибуток). Але віддача обов'язково буде через певний час, коли відбудуться зміни у. виробництві, його структурі, а отже, і у потребах суспільства. Причому прибуток, який отримуватиме підприємець, в умовах, що склалися в результаті зазначених перемін, перекриває всі витрати. В силу цих обставин підприємець переважну частину прибутку, що отримує, направляє у господарську діяльність, а не на задоволення власних потреб.

Поняття "підприємець" часто вживають як синонім таких понять, як "господар", "бізнесмен". Людину, яка організувала своє діло і веде його, називають саме одним з цих понять. Але виникає запитання: суб'єкта, який має свою ферму або майстерню, де виробляється певна продукція, реалізація якої дає йому змогу лише існувати, можна назвати підприємцем, бізнесменом? Якщо так, тоді й великий власник, багатство якого зростає високими темпами, і дрібний товаровиробник, який ледь-ледь животіє від своєї діяльності, тому й стає банкрутом – підприємці? Обидва вони, як і всі інші, хто самостійно на свій страх і ризик займаються певним ділом, маючи від нього певний доход, є