господарюючими суб'єктами. Це поняття більш широке, ніж підприємець.
Найхарактерніші риси підприємця, які виділяють його з господарюючих суб'єктів" найбільш влучно сформулював Й. ІІІумпетер, перелічивши його головні функції: виготовлення нового блага або нової якості певного блага; освоєння нового ринку збуту; отримання нового джерела сировини або напівфабрикатів і запровадження нового методу виробництва; проведення відповідної реорганізації. Для того щоб здійснювати постійний пошук нових способів комбінації ресурсів, слід, на думку Шумпетера, мати відповідні якості: волю і здібності; виділяти визначальні моменти діяльності, бачити їх у реальному світлі; бути спроможним "плисти проти течії", долаючи опір соціальних сил; здійснювати вплив на інших результатами успіху, духовною свободою, витратами сил і енергії [12, 257].
Перелічені риси підприємця можуть бути реалізовані за умови . економічної свободи людини, права вибору сфери діяльності для реалізації своїх потенцій, а також персональної економічної відповідальності за результати роботи, наслідком якої може бути прибуток або. банкрутство.
Отже, підприємець-суб'єкт, що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. А звідси, і підприємництво – це тип господарської поведінки підприємців з організації розробки, виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку і соціального ефекту.
У вияві ініціативної, новаторської, самостійної діяльності акумулюється сутність підприємництва. Його мета зводиться, з одного боку, до отримання при-бу-тку або особистого доходу, в результаті не якихось кон'юнктурних справ, а пе-ре-дбачення точного розрахунку, а з іншого-до найбільш ефективного вико-ристання факторів виробництва, прагнення реалізувати творчі потенції людини.
1.1.2. Функції та умови існування підприємництва
Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції – творчу, ресурсну, організаційну [12, 257].
Творча функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком. ,
Ресурсна функція підприємництва передбачає, що воно націлене на найбільш ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва.
Організаційна функція підприємництва зводиться до поєднання ресурсів ви-робництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за використанням їх.
Функції підприємництва розкривають специфічний господарсько-організаційний талант, який притаманний підприємцю, виділяють його як особистість, що має певний тип мислення, що відрізняється від усталеного, звичного. Підприємець, який досягає успіхів, як свідчить світовий досвід, повинен мати такі риси [12, 258]:
вміння об'єднати людей для досягнення єдиної мети, яку він бачить краще від інших, вірить у неї й знає, як її досягти;
бути професійно підготовленим для здійснення компетентних розрахунків з приводу створення нових якостей, підвищення ефективності, покращання її стандартів;
бути наполегливим і гнучким (готовим до переборювання перешкод і разом з тим коригувати тактику, щоб досягти стратегічних цілей);
готовність іти на постійний господарський ризик і відповідати за свої дії. Це означає, що підприємець упевнений у собі, вірить у господарський успіх, а тому йде шляхом невідомим, непередбаченим.
Підприємництво як явище господарського життя завжди розвивається у певному соціально-економічному та історичному середовищі. Саме тому для його безперервного відтворення необхідні певні передумови. Можна виділити чотири групи їх – економічні, політичні, юридичні, психологічні [12, 259].
Економічні передумови підприємництва полягають у тому, щоб у суспільстві функціонували багатосуб'єктні (приватні, колективні, державні, кооперативні) власники. Це сприятиме свободі підприємницької діяльності, можливості на свій страх і ризик приймати рішення про використання майна, продукції, прибутків, вибору господарських контрагентів. У зв'язку з цим шляхом створення економічних передумов у нашій країні є роздержавлення і приватизація власності, демонополізація господарської діяльності.
Політичні передумови підприємництва полягають у створенні в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва. Цього можна досягти на основі розробки і здійснення стабільної політики в країні. Така політика має надати усім господарюючим суб'єктам гарантії збереження їхньої власності, виключення можливостей націоналізації, експропріації. Владні структури мають захищати всі види власності, в тому числі інтелектуальної (винаходи, новаторство, нові методи організації), а також створювати сприятливий підприємницький клімат завдяки відповідній податковій, кредитній, митній та іншій політиці.
Юридичні передумови підприємництва ґрунтуються на законодавстві, нормативних актах, розроблених у країні. Останні мають створити для усіх учасників ринкових відносин однакові "правила гри", тобто надати однакові права і повну економічну свободу, не допускати втручання органів державного управління в господарську діяльність будь-якого суб'єкта за винятком законодавче зумовлених випадків. Отже, мова йде про те, що підприємці можуть діяти "самостійно", "вільно" в межах закону. Зі зміною умов економічного, соціального життя змінюються закони, "правила гри", а отже, і поняття "самостійно" і "вільно" наповнюються новим змістом.
Слід мати на увазі, що у сфері бізнесу крім суворо формалізованих зв'язків, які ґрунтуються на законодавчих актах, існують неформальні відносини між господарськими суб'єктами: довіра, джентльменство, слово честі тощо.
Перелічені передумови потребують ще однієї досить важливої – психологічної. Сутність її полягає у позитивній суспільній думці щодо підприємництва, адже відсутність її стримує розвиток цього процесу. І в цьому плані у нас є багато проблем, оскільки життя кількох поколінь відбувалося в умовах, які створювали негативне ставлення до підприємництва. Мислення консервативне і змінити його в одну мить не вдасться.
В Україні прийняті і діють ряд нормативних актів, які заклали підвалини для формування підприємництва. Важливе місце серед них належить Закону України "Про підприємництво". Згідно з дим підприємництво в Україні здійснюється за такими принципами: вільний вибір діяльності на добровільних засадах, залучення до здійснення підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно