3 рази; прасок – майже в 2 рази);
2) від'ємну динаміку за період 1990-1999 років – високі темпи зниження виробництва (наприклад, обсяг випуску пилососів, міксерів, чайників, соковижималок, м'ясорубок зменшився в понад 10 разів; кавоварок і вентиляторів – у 50 разів; кавомолок – у 60 разів, а фенів – майже в 90 разів). Різке зниження обсягів виробництва в основному пояснюється низьким рівнем купівельної спроможності населення; невисокою конкурентоспроможністю вітчизняної побутової техніки порівняно з аналогічною імпортною продукцією.
Слід сказати, що в 1999 році порівняно с 1998, збільшилося виробництво пилососів, прасок, м'ясорубок, кавоварок, духовок, що позначилось і на структурі реалізації, бо споживчий ринок поповнився українськими товарами. Така тенденція збереглась і в 2000 році.
Побутові холодильники в Україні виробляють Донецьке AT "Норд", Дніпропетровський і Васильківський заводи.
Донецьке AT "Норд" виробляє 16 моделей побутових холодильників об'ємом від 100 до 560 дм3 і дві моделі побутових морозильників на 100 і 200 дм3. Для AT "Норд" характерним є високий ступінь концентрації виробництва (самостійно виготовляє до 90 % комплектуючих), постійне прагнення до модернізації моделей, які виробляються, без зниження обсягів виробництва.
Пральні машини типу СМ-1, СМР-1,5 та СМР-2 виробляють заводи побутової техніки Маріуполя ("Донбас", "Десна"), Донецька ("Дончанка"), Харкова ("Харків'янка"), Кіровограду ("Зірка"), Мелітополя ("Таврія"), Львова ("Карпати"). Із 1998 p. AT "Норд" освоїло виробництво автоматичної пральної машини з 18 програмами обробки білизни.
Основними виробниками побутових пилососів в Україні є Дніпропетровський агрегатний завод (модель "Ракета", біля 70 % вітчизняного обсягу виробництва), а також заводи побутової техніки Києва, Запоріжжя, Донецька, Харкова.
Незначна стабілізація обсягів виробництва побутової техніки, збіднення основної маси населення України, призводить до старіння парку побутової техніки, яка знаходиться в населення і, як наслідок, – фізичного виходу з експлуатації холодильників, пральних і швейних машин, електропилососів тощо.
Особливо слід відзначити втрату державної монополії на виробництво і торгівлю електропобутовою технікою. Роздержавлення визначило сьогоднішній стан ринку, на якому утвердились товари практично всіх провідних світових виробників, при цьому імпортний сегмент ринку продовжує розширюватись і витискає українських виробників.
Паралельно зі зниженням купівельної спроможності основної маси населення в Україні, починаючи з 1992-1994 років, почав формуватися клас спроможних покупців та високооплачуваних найманих робітників, які і є основними споживачами якісної побутової техніки імпортного виробництва. За даними Державного комітету статистики України в 1996-1999 роках експорт побутових холодильників і пральних машин, порівняно з 1994-1995 роками, скоротився в 5-6 разів, а імпорт збільшився в 3,5-4 рази. Зниження експорту зумовлено невисокою конкурентоспроможністю вітчизняних електротоварів на світовому ринку. Тому традиційні ринки збуту в країнах СНД активно займаються налагодженням торговельних зв'язків з виробниками.
Віддзеркаленням економічної акції на ринку побутової техніки є ціни на товари. Індекси оптових цін на деякі побутові товари і середньомісячна заробітна плата, за даними Держкомстату України, показують, що в 1999 році, порівняно з 1995, купівельна спроможність населення зменшилась на холодильники в 3,2 рази, пральні машини – у 5,2 рази, електропилососи – у 3,8 рази. Зважаючи на високі темпи інфляції (понад 28 %) та практично незмінну середню заробітну плату на 2000-2001 роки ситуація не змінилась.
Імпортом електропобутової техніки в Україні займаються понад 150 великих і середніх фірм. Проте з урахуванням усіх малих фірм-імпортерів, які не проводять масштабних рекламних кампаній і не беруть участі у виставках, загальна кількість імпортерів побутової електротехніки збільшиться як мінімум втричі. Тобто майже 500 фірм (1,5 % суб'єктів економічної діяльності) в Україні ввозять побутову техніку. Близько 70 % фірм пропонують новий асортимент побутової техніки, 20 % фірм спеціалізуються на великій побутовій техніці, а 10 % пропонують тільки малу побутову техніку.
Нині на ринку побутової техніки України представлено близько 200 моделей побутових холодильників і морозильників, пральних машин і понад 300 найменувань малої побутової техніки. Частка вітчизняних моделей складає близько 10 % представленого на ринку модельного ряду як великої, так і відносно малої побутової техніки. Відповідно до оцінок фахівців AT "Бізнес" розподіл обсягів продажу на українських ринках великої побутової техніки характеризується такими даними (у % до загального обсягу): "Арістон Індезіт" – 40 %, "Зануссі" – 12 %, "Ровента" – 10 %, "Ардо" – 12 %, "Бош", "Сіменс" – 5 %, "Електролюкс" – 2 %, інші – 18 %. Оцінити сегментацію ринку малої побутової техніки досить важко через складність асортименту. Необхідно відзначити, що товари для середнього класу в даний момент представлені торговельними марками "Тефаль", "Молінекс", "Ровента", "Бош", "Сіменс" "Філіпс", "Браун" та ін. Товари, що розраховані на менш заможного покупця, представлені торговельними марками "Уніт" (Австрія), "Меліса" (Швеція), "Северин" (Німеччина).
Порівняно з 1995-1997 рр., коли обсяги продажу імпортної техніки збільшились на 150-170 %, в 1998 – 1999 роках настало насичення даного сегменту ринку і ймовірність продажу, за оцінками прогнозистів AT "Бізнес" збільшиться на 15-20 %. За збереження нинішніх темпів спаду виробництва вітчизняної техніки і деякого підвищення доходів населення, у найближчу перспективу на 5-7 % збільшиться сегмент імпортних товарів, в першу чергу за рахунок недорогих моделей.
Насиченість ринку електротоварів залежить від імпорту, але в основному все ж таки від вітчизняних виробників, у тому числі регіональних.
На формування торгового асортименту впливає також тип магазину і зона його діяльності. Тип торгового підприємства, що характеризується асортиментним профілем і його торговою площею, визначає напрям у формуванні асортименту.
Формування асортименту не можна вести відірвано від зони діяльності торгових підприємств, в залежності від якої вони поділяються:
на підприємства, що обслуговують житлову