вимірювальні і регулюючі пристрої.

Найважливішою складовою даної групи є робочі машини і обладнання, так як вони безпосередньо впливають на предмети праці, змінюючи їх.

До групи "Транспортні засоби" належать засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальника до місця їх перебування.

До групи "Інструменти, прилади та інвентар (меблі)" відносять: ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, а також будь-які пристрої для обробки матеріалу, здійснення монтажних робіт та ін. До виробничого інвентарю і приладдя належать предмети виробничого призначення, які використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи, обладнання для охорони праці, ємності для зберігання рідких та сипучих речовин. До цієї групи входять також меблі.

До групи "Робоча і продуктивна худоба" належать: робоча худоба — коні, воли, верблюди, віслюки та інші робочі тварини, продуктивна худоба — корови, бики-плідники, буйволи та яки, жеребці-плідники та племінні кобили та ін.

До групи "Багаторічні насадження" відносять усі штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку.

До групи "Інші основні засоби" належать усі основні засоби, що не увійшли до зазначених вище груп.

Згідно з наведеною вище класифікацією та роллю, яку відіграють у процесі виробництва ті чи інші види основних фондів, розрізняють активну та пасивну частини.

До активної частини відносять основні фонди що беруть безпосередню участь у процесі виробництва. Це машини та устаткування, інструменти, прилади та пристрої для вимірювання тощо.

До пасивної частини (будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу, створюють умови для цього.

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості становить функціональну (технологічну) структуру основних фондів.

Прогресивною є така структура основних фондів, де частка активної частини зростає.

Технологічна структура основних фондів залежить від багатьох факторів, і передусім від таких, як виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; технічний рівень виробництва; форми відтворення основних фондів, форми суспільної організації виробництва; географічне розташування підприємства.

Поліпшення структури основних фондів досягається за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; механізації та автоматизації виробництва; правильного розроблення проектів будівництва та високоякісного виконання планів будівництва підприємств; ліквідації невикористовуваного або маловикористовуваного устаткування та встановлення устаткування, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.

Галузева структура основних фондів характеризується співвідношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості.

Вікова структура основних фондів – це співвідношення основних фондів різних вікових груп у їх загальній вартості. Найчастіше виділяють такі вікові групи основних фондів:

нові основні фонди, терміном експлуатації до 5 років;

5 – 10 років;

10 – 15 років;

15 – 20 років;

старі основні фонди, терміном експлуатації понад 20 років.

У високотехнологічних галузях, де темпи оновлення основних фондів досить високі, можуть бути прийняті інші, «вужчі» вікові інтервали.

Облік основних фондів здійснюється у натуральній і вартісній формах.

Натуральні показники (площа, об’єм, потужність тощо) використовуються при визначенні виробничої потужності, розробці балансів обладнання, для удосконалення складу основних фондів і т. д.

Вартісна форма обліку необхідна для визначення розмірів амортизації, калькулювання вартості продукції.

Оцінку основних фондів здійснюють залежно від:

моменту проведення оцінки;

стану основних засобів.

Залежно від моменту проведення оцінки вартість основних фондів визначається як:

1. Первісна вартість – це фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс.

2. Відновна вартість – це вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва, тобто враховуються ті ж витрати що і у первісній вартості, але за сучасними цінами.

3. Залишкова вартість – це реально існуюча вартість, яка ще не перенесена на вартість готової продукції і визначається як різниця між первісною або відновною вартістю та накопиченою на момент аналізу сумою спрацювання основних фондів.

У Національних стандартах бухгалтерського обліку в Україні виділений ще один вид оцінки основних фондів – справедлива вартість. Це – первісна вартість основних фондів, одержаних в обміні. Справедливою вартістю у більшості випадків вважається ринкова вартість основних фондів, яка визначається професійними оцінювачами-експертами. В разі неможливості такої оцінки основні фонди переоцінюються за відновною вартістю або за відновною вартістю з урахуванням зношення.

Також важливою є класифікація, яка застосовується для цілей податкового обліку. Всі основні фонди поділяються на чотири групи:

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої;

2. Автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, різне конторське обладнання та приладдя;

3. Інші основні фонди, невключені до груп 1), 2), 3);

4. Комп’ютери, програмне забезпечення, оргтехніка.

Практичне завдання

За даними, наведеними у таблиці 1.1. "Вихідні дані для визначення середньорічної вартості основних фондів та показників їх руху", розрахуємо технологічну структуру основних виробничих фондів на початок та на кінець звітного періоду (див. таблиця 1.2. "Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і на кінець звітного року.")

Таблиця 1.1 Вихідні дані для визначення середньорічної вартості основних фондів та показників їх руху.

На основі даних таблиці 3.1. бачимо, що на підприємство:

поступило основних фондів = 1830 + 1900 + 1600 + 900 + 800 = 70300 (грн.)

вибуло основних фондів = 2800 + 1200 + 1600 +800 +3000 = 9400 (грн.)

Таблиця 1.2 Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і на кінець звітного року.  |

Найменування показників

наявність основних
фондів на початок року, грн. | питома вага, % | надходження основних фондів протягом року (+); вибуття (-); грн. | місяць надходження, вибуття | наявність основних фондів на кінець року, грн. | питома вага, %

Основні фонди, у тому числі |