економічно кризи 30-х pp., трансформувалися в самос-тійний науковий напрям досліджень і форму господарської практики – логістику.
Саме з середини 50-х років поняття логістики увійшло в економічну термінологію США як логістика підприємства. Американський спеціаліст із системного аналізу професор О.Моргенштерн у своїй праці "Note of the formulation of the theory of logistics" розглядає логістику як частину вчення про організацію та економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та збутову логістику [13, 9].
У першій половині 80-х рр. у Франції почав розроблятися системний підхід щодо просування товарів шляхом автоматизованого поєднання потоків просування продукції з виробничим процесом, у якому ці продукти споживаються. Прискорено розвивалася наука про потоки товаропросування, їх планування та управління. Основна увага в цей період розвитку логістики приділялась організації фізичного просування продуктів, технічному та технологічному обладнанню цього процесу та контролю за його проходженням у просторі та часі.
Аналізуючи різноманітність трактувань про логістику, неважко помітити ряд аспектів, через призму яких розглядається наука. Найбільшого поширення отримали управлінські, економічні та оперативно-фінансові аспекти.
Так професор Г. Павеллек [14] та його колеги Національної ради США по управлінню матеріальним розподілом, визначаючи сутність логістики, акцентують увагу на управлінському аспекті. Логістика – це планування, управління та контроль потоку матеріальної продукції, яка надходить на підприємство, та відповідного йому інформаційного потоку, що обробляється там і залишає його.
Багато спеціалістів досліджуваної галузі, в тому числі французькі, надають перевагу економічній стороні логістики та трактують її так – "...сукупність різноманітних видів діяльності з метою отримання із найменшими затратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де існує конкретна потреба в даній продукції" [6, 11].
У довіднику, опублікованому компанією "Данзас", одна з великих німецьких транспортно-експедиційних фірм, логістика визначається як деяка система, вироблена для кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів у середині та за межами підприємства, починаючи із закупівлі сировини та матеріалів, їх проходження через виробництво та закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи забезпечуючу ці завдання інформаційну систему [6, 11].
У деяких визначеннях логістики підкреслюється її оперативно-фінансовий аспект. Згідно з цим трактування логістики виходить із моменту розрахунку партнерів по справі, пов'язаній із рухом та зберіганням сировини, напівфабрикатів та готових виробів у господарському обороті з моменту оплати грошей постачальнику до моменту отримання грошей за поставку кінцевої продукції споживачу.
В інших визначеннях логістики знаходять відображення погляди спеціалістів, які акцентують увагу на окремих функціях. Логістика тут зводиться до вузького кола операцій: транспортування, навантаження-розвантаження, складування і т. ін. Узагальнюючи вищевикладені визначення логістики, її можна охарактеризувати як науку про управління матеріальними, інформаційними, фінансовими та ін. потоками, від первинного джерела їх виникнення до кінцевого споживача із мінімальними витратами, пов'язаними з їх просуванням.
До кінця першої половини 80-х рр. термін "логістика" почав використовуватися як загальна назва цієї галузі науки. Спочатку даний термін застосовувався тільки для характеристики взаємодії складського господарства з транспортом і координації їх використання. Але з часом стає зрозуміло, що це не вирішить багатьох питань розвитку виробництва. Необхідно синхронізувати не лише рух матеріальних потоків на складах і перевезеннях товарів, але і планування та управління виробництвом, при його організації, щоб оптимально використати наявне обладнання та своєчасно задовольняти потреби споживачів.
Якщо розглянути в сукупності коло проблем, які вивчає логістика, то загальним для них є питання управління різноманітними потоками (людськими, матеріальними, енергії, фінансами, інформаційними і т. ін.).
Практичний потенціал логістики першими передбачили американські спеціалісти Пол Конверс і Пітер Дракер. Вони визначили її потенційні можливості як "останню межу економічних затрат" і "необізнаний материк економіки" [6, 12].
У подальшому їх точки зору дотримувалися багато теоретиків логістики. Такі американські науковці, як М. Портер, Д. Сток та ін. вважають, що логістика вийшла за межі її традиційного вузького визначення та має велике значення у стратегічному управлінні та плануванні фірми [6, 12].
На об'єкт логістики можна глянути з різних точок зору: з позиції маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню та управлінню виробництвом, вченого. Цим пояснюється різноманітність визначень логістики:
1. Раціональна організація виробництва та розподілу, яка комплексно вивчає постачання, збут і розподіл засобів виробництва.
2. Сукупність різноманітних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості продукції у встановлений час і завчасно визначеному місці, де виникла потреба в даній продукції.
3. Взаємодія всіх елементів виробничо-транспортних систем – від виробництва до споживання.
4. Управління процесом фізичного розподілу продукції в просторі та часі.
5. Взаємозв'язок і взаємодії постачання із збутом і транспортом.
6. Інтеграція виробничих і процесів перевезення, охоплюючи всі транспортні, вантажні та ін. операції, яких вимагає споживач, та їх необхідне транспортне забезпечення.
7. Планування, управління та контроль матеріального потоку, який надходить на підприємство і відповідного йому інформаційного потоку, що там обробляється та потрапляє на ринок збуту.
8. Планування, управління та контроль матеріальних, інформаційних, людських та енергетичних потоків.
9. Фізичний розподіл матеріальних ресурсів, технічне, технологічне, організаційне та інформаційне забезпечення даного процесу.
Усю сукупність визначень можна розподілити на дві групи.
Визначення І групи трактують логістику як напрям господарської діяльності, що полягає в управлінні матеріалопотоками в сферах виробництва та обігу. II група визначень розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.
У сучасних умовах західні спеціалісти виділяють декілька видів логістики:
логістика, пов'язана із забезпеченням виробництва матеріалами – логістика постачання або закупівельна логістика;
виробнича логістика;
збутова логістика, або маркетингова, або розподільча, або комерційна [6, ].
Виділяють також і транспортну логістику та