Оскільки об'єктом дослідження логістики є потоки, то доцільно розглянути, їх визначення та класифікацію.

Матеріальний потік визначають як предмети праці підприємства, що знаходяться у постійному русі від одного робочого місця до іншого, де їх змінюють згідно з формами, розмірами, станом, фізико-хімічними властивостями, зовнішнім виглядом, спільним розміщенням деталей і вузлів, що складають виріб і т. ін. під час технологічного процесу [10, 25].

Матеріальний потік визначається також із позиції розгляду логістичних принципів, як взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов'язаних із добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням, розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та на виробничих дільницях [16, 11].

Матеріальним потоком називають вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності і т.д., що розглядаються в процесі застосування до них різних логістичних операцій та віднесення до часового інтервалу [4, 37].

Матеріальний потік – це об'єкт логістичних операцій, який знаходиться у постійному русі та є сукупністю різновидів сировини, матеріалів, комплектуючих, готової продукції та товарних одиниць.

Згідно з конкретною логістичною системою матеріальні потоки розрізняють як зовнішній і внутрішній, відповідно перший циркулює у зовнішньому середовищі, тобто за межами певної логістичної системи, інший – утворюється та функціонує всередині відповідної логістичної системи.

Розрізняють також вхідний і вихідний матеріальні потоки. Вхідний – потрапляє в логістичну систему із зовнішнього середовища (сировина, матеріали, напівфабрикати і т. ін.), а вихідний – пересувається із логістичної системи у зов-нішнє середовище (готова продукція, відходи виробництва, тара і т. ін.) (рис. ).

Рис. . Функціональна схема логістики [6, 19]

Матеріальний потік утворюється в результаті сукупності певних дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називаються логістичними операціями. Але поняття логістичні операції не обмежуються діями лише з матеріальними потоками (рис. 4).

Рис. . Функціональна схема логістики [6, 19]

Для управління матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти та передавати інформацію, що відповідає цьому потокові. Дії, що виконуються при цьому також належать до логістичних операцій.

Логістичні операції – це сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального та / або інформаційного потоку.

Логістичні операції з матеріальним потоком – навантаження, транспортування, розвантаження, комплектація, складування, упакування та ін. операції. Логістичні операції з інформаційним потоком – збір, обробка та передача інформації відповідної матеріальному потоку. Необхідно зазначити, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками становлять суттєву частину логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, який надходить до логістичної системи або залишає її, відрізняється від виконання цих же операцій всередині логістичної системи. Це пояснюється наявним переходом права власності на товар та переходом страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої. Тому за цією ознакою логістичні операції поділяють на односторонні та двосторонні.

Деякі логістичні операції є продовженням технологічного процесу, наприклад, розфасування. Ці операції змінюють споживчі властивості товару і можуть здійснюватись як в сфері виробництва, так і в сфері обігу, наприклад, в фасувальному цеху оптової бази.

Логістичні операції, які виконуються в процесах постачання підприємства або збуту готової продукції, тобто операції, що виконуються в процесі "спілкування логістичної системи із зовнішнім середовищем", належать до категорії зовнішніх логістичних операцій. Логістичні операції, що виконуються всередині логістичної системи, називаються внутрішніми

1.2. Еволюція концептуальних підходів до логістики

У закордонній літературі виділяють чотири періоди розвитку систем товаропросування матеріальної продукції:

У дологістичний період, до 50-х рр., управління матеріальним розподілом мало фрагментарний характер. Транспорт і матеріально-технічне забезпечення розглядалось як дві непов'язані сфери діяльності. На практиці це означало, що транспортний відділ часто розглядався як інородний, навіть "паразитуючий елемент" в організаційній структурі компанії, як придаток гуртової торгівлі. Відповідальність за даний вид діяльності в межах підприємства покладалося на одну з нижчих ланок управлінської вертикалі.

Існуючий в дологістичний період швидкий розвиток автомобільного транспорту, помітно підвищило його значення в процесі товаропросування. Перевага надавалася оптимізації перевезень. Критеріями ефективності останніх були мінімальна ціна за перевезення вантажів транспортом загального користування та мінімальні транспортні витрати за перевезення власним рухомим складом. Тому функцію управління вантажопотоками спочатку виконували спеціалісти по тарифах та маршрутах, а потім до їх обов'язків входив включений вибір варіантів транспортного обслуговування та різноманітних додаткових послуг (контроль ваги вантажу, розвантажувальні додаткові роботи, послуги з упакування і маркування та ін.). Відповідно виникла необхідність контролю за перевезенням та експедицією вантажів, контролю вантажних рахунків, упакування, зважування та ін. Починаючи з 40-х pp. робота керівника вантажними перевезеннями стала більш різноманітною. Це, поряд із вищезазначеними чинниками, стало основою для розвитку логістики.

Відмінна риса періоду класичної логістики (початок 60-х рр.) полягає в тому, що натомість організації оптимальних перевезень на підприємствах стали створюватись логістичні системи. В цей період можна виділити три концептуальних підходи до їх створення, що відрізняються сферою застосування компромісів (гармонізацією економічних інтересів) і критеріями.

Сфери дії компромісів при першому підході становили затрати на окремі логістичні операції однієї фірми, а критерієм був мінімум загальних затрат на мінімальний розподіл. Такий підхід дозволяв досягти певних результатів. Збільшуючи затрати на одні операції з метою більшого зниження витрат на інші операції, виявилось можливим зводити до мінімуму витрати на всю логістичну систему. Характерний приклад такого підходу – збільшення затрат на транспортування та їх скорочення на управління запасами і складування.

Однак час засвідчив, що витратний критерій обмежує фінансові можливості фірми, оскільки не відображає вплив попиту на співвідношення її доходів і витрат. В результаті визначився перехід до іншого критерію (досягнення максимального прибутку підприємства від