В літературі існує також дещо інший варіант поділу на елементи логістичної системи:

1.1 Закупівля – підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

1.2 Склади – будівлі, споруди, обладнання і т. ін., де тимчасово розміщуються та зберігаються матеріальні запаси, утворюються матеріальні потоки.

1.3. Запаси – запаси матеріальні, які дозволяють даній системі швидко реагувати на зміну попиту, забезпечують рівномірність роботи транспорту, а також допомагають вирішенню деяких інших завдань у логістичних системах.

1.4 Транспорт – цей елемент, як і інші, є самостійною складною системою на макрорівні. Він охоплює матеріально-технічну базу транспортних підприємств.

1.5. Інформація – підсистема, яка забезпечує інформаційний зв'язок між іншими елементами логістичної системи, контролює виконання логістичних операцій, а також вирішує ряд інших завдань.

1.6. Кадри – організаційний персонал, зайнятий виконанням логістичних операцій.

1.7. Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку із логістичної системи.

2. Між елементами логістичної системи існують суттєві зв'язки, які закономірною необхідністю визначають інтегративні якості системи.

3. Зв'язки між елементами впорядковані певним чином, тобто логістична система має організацію.

4. Логістична система володіє інтегративними якостями, не властивими жодному із елементів окремо.

Ця властивість – це здатність доставити потрібний товар у потрібне місце, у визначений час, необхідної якості, з мінімальними затратами, а також здатність адаптуватись до змінних умов зовнішнього середовища.

Логістичну систему, здатну реагувати на виникаючий попит швидкою доставкою потрібного товару, можна порівняти з живим організмом. Мускули – підйомно-транспортна техніка, центральна нервова система – мережа комп'ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, організована в єдину інформаційну систему.

Логістична система – це адаптивна система із зворотнім зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції. Вона, як правило, складається із декількох підсистем та має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Мета логістичної системи – поставка товарів та виробів в задане місце, в потрібній кількості та асортименті в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат. Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва (рис. 6).

Рис. . Межі логістичної системи на основі циклу обігу засобів виробництва [6, ]

На початку закуповуються засоби виробництва. Вони, у вигляді матеріального потоку, надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім виходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, які надходять в логістичну систему.

Аналізуючи діяльність логістичних систем на підприємствах Західної Європи можна зробити висновок: зростання зацікавленості в удосконаленні процесів розподілу, пов'язане перш за все, із причинами економічного характеру. Прогрес у сфері виробництва, ріст конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках – все це впливає на скорочення прибутків підприємства [22].

Вітчизняні підприємства знаходяться зараз у дещо іншому становищі, перебуваючи в умовах, коли можливості раціоналізації виробництва вичерпуються, увага керівників підприємств сконцентрувалася на підсистемах розподілу та матеріально-технічному постачанні. Однак можливості та резерви для раціоналізації виробничих логістичних процесів в них ще досить великі. Ось чому при виробленні логістичної системи промислових підприємств центральне місце займає логістична підсистема виробництва. Але при цьому не можна забувати про важливість інших підсистем, оскільки лише оптимальне розміщення партій готової продукції в регіонах збуту, її доступність в той момент, коли вона у споживчому попиті, враховуючи всі компоненти, які сприяють цьому, можна отримати бажаний та очікуваний результат.

Найбільш ефективним напрямом вдосконалення організації виробничо-господарської діяльності всіх структур є формування виробничо-розподільчої логістичної системи, кожен із елементів якої є рівнем даної системи з вихідними даними, що пов'язані між собою керованими потоками.

Рівні характеризуються нагромадженнями у самій системі – це готова продукція, комплектуючі вироби, сировина та матеріали на складах, виробничі потужності, ресурси та ін. Рівні мають місце в усіх потоках та є інтегралами по часу темпів потоків даної системи.

У загальному кожен рівень може мати декілька каналів вхідних та вихідних потоків. Останні характеризуються темпом потоку, який вимірюється кількістю одиниць місткості потоку за одиницю часу (наприклад, т/рік, м/год.).

Традиційно склався функціональний поділ операцій, пов'язаних із рухом матеріального потоку у сферах постачання виробництва, збуту і транспорту. Концепція логістики на противагу практиці роздільного управління цими операціями ставить методику управління, згідно якої у виробничих логістичних системах всі операції плануються, здійснюються та контролюються в межах єдиної організаційно-управлінської системи, тобто логістичної системи.

Для реалізації основної мети логістичної системи-це "необхідний товар в необхідний час і в необхідному місці" – в межах логістичної діяльності виробничо-розподільчої системи вирішують такі завдання:

3.2. Класифікація логістичних систем

З позицій системного підходу логістична система формується на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від макрорівня (економіка окремої країни чи групи країн), і завершуючи мікрорівнем (підприємства). Методом структуризації систем вищого порядку можна відокремити ту чи іншу модель структури логістичної системи нижчого порядку [13, 21].

Логістичні системи поділяють на макро- та мікрологістичні системи, металогістичні системи.

Макрологістична система – це велика система управління матеріальними потоками, що охоплює підприємства та організації промисловості, посередницькі, торгівельні та транспортні різних відомств, розміщених у різних регіонах країни або в різних країнах. Макрологістична система є певною інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Формування макрологістичних систем у міждержавних програмах потребує створення єдиного економічного простору, єдиного ринку без внутрішніх кордонів, митних перешкод, транспортування товарів, капіталів, інформації,