трудових ресурсів. Прикладами макрологістичних систем можуть бути об'єднання транспортних перевезень різних країн з метою оптимізації логістичних витрат, часу та безпеки вантажів – мультимодальні системи (інтермодальні), термінальні та ін.
Металогістична система формується для потреб функціонування певної інфраструктури економіки регіону. Окремі логістичні системи, розвиваючись і вдосконалюючись, інтегруються в системи вищого порядку або реформуються шляхом процесу реструктуризації (наприклад, реструктуризація енергетичної системи України, приватизація залізничних доріг Англії та ін.) [12].
Мікрологістична система – є підсистемою, структурною складовою макрологістичних систем. До таких систем належать різні виробничі та торгівельні підприємства, територіально-виробничі комплекси. Мікрологістичні системи є класом внутрівиробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою. Неоднозначний поділ мікрологістики на такі складові:
комунальна логістика,
військова логістика,
підприємницька логістика, яка в свою чергу поділяється на: логістику промислового підприємства, торгівельну логістику (або комерційну логістику), логістику послуг,
логістика інших організацій.
В рамках макрологістики зв'язки між окремими мікрологістичними системами встановлюються на основі товарно-грошових відносин, у мікрологістичній системі також функціонують підсистеми. Але їх основа безтоварна. Це окремі підрозділи, які працюють на єдиний економічний результат підприємства.
На рівні макрологістики виділяють три види логістичних систем:
логістичні системи з прямими зв'язками. У цих системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минаючи посередників;
ешелоновані логістичні системи. У таких системах на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;
гнучкі логістичні системи. Тут рух матеріального потоку від виробника продукції до її споживача може здійснюватись як прямо, так і через посередника [4].
Таким чином, з позицій системного підходу логістична система формується на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від макрорівня (економіка окремої країни чи групи країн), і завершуючи мікрорівнем (підприємства). Методом структуризації систем вищого порядку можна відокремити ту чи іншу модель структури логістичної системи нижчого порядку.
Висновки
Отже, на об'єкт логістики можна глянути з різних точок зору: з позиції маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню та управлінню виробництвом, вченого. Цим пояснюється різноманітність визначень логістики:
1. Раціональна організація виробництва та розподілу, яка комплексно вивчає постачання, збут і розподіл засобів виробництва.
2. Сукупність різноманітних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості продукції у встановлений час і завчасно визначеному місці, де виникла потреба в даній продукції.
3. Взаємодія всіх елементів виробничо-транспортних систем – від виробництва до споживання.
4. Управління процесом фізичного розподілу продукції в просторі та часі.
5. Взаємозв'язок і взаємодії постачання із збутом і транспортом.
6. Інтеграція виробничих і процесів перевезення, охоплюючи всі транспортні, вантажні та ін. операції, яких вимагає споживач, та їх необхідне транспортне забезпечення.
7. Планування, управління та контроль матеріального потоку, який надходить на підприємство і відповідного йому інформаційного потоку, що там обробляється та потрапляє на ринок збуту.
8. Планування, управління та контроль матеріальних, інформаційних, людських та енергетичних потоків.
9. Фізичний розподіл матеріальних ресурсів, технічне, технологічне, організаційне та інформаційне забезпечення даного процесу.
Логістичний підхід до функціонального планування на підприємстві передбачає виділення спеціальної логістичної служби, яка повинна управляти матеріальним потоком, починаючи від формування договірних стосунків з постачальником і завершуючи поставкою покупцю готової продукції.
Сучасна підприємницька діяльність вітчизняних підприємств незалежно від їх основного виду діяльності характеризується складністю та динамічністю, саме це визначає причину для здійснення раціонального логістичного управління, що й стане вирішенням багатьох проблем, і пов'язаних із вивченням структури зв'язків між елементами підприємства, його взаємозв'язку із зовнішнім середовищем, оптимальних режимів функціонування елементів в межах всього матеріального та функціонального змісту відповідної діяльності.
Логістична система – це сукупність та цілісність функціональних взаємо-зв'язаних елементів (підсистем, субсистем), які визначають її призначення.
Логістична система – це адаптивна система із зворотнім зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції. Вона, як правило, складається із декількох підсистем та має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.
Література
Барчук И.Д. Технология торговых процессов. – М.: Экономика, 1979. – 296 с.
Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1991,271 с.
Вунин Г. Теория систем. – М.: Советское радио, 1978,288 с.
Ганджинский А.М. Логистика: методические рекомендации к изучению тем раздела. Методологические и концептуальные основы логистики: – М.: МУПК, 1994. – 30 с.
Ганджинский А.М. Основы логистики: Учеб. пос. – М., 1995, – 122с.
Глогусь О.В. Логістика: Навч. посіб. – Тернопіль: Економічна думка, 1998. – 166 с.
Гордон М.П. Функции и развитие логистики в сфере товарообращения – Риск, 1993,№1.
Гордон М.П., Тишкин Є.М., Усков Н.С. Как осуществить экономическую доставку товара отечественному и зарубежному покупателю: Справочное пособие для предпринимателя. – М.: Транспорт, 1993,64 с.
Дегтяренко В.Н. Основы логистики и маркетинга. – Ростов на Дону: Ростов на Дон, гос. акад. строительства, 1992. – 127 с.
Киро А.Б. Материальные потоки производства. Ижевск, 1981.
Костоглодов Д.Д., Харисова, Л.М. Распределительная логистика. М.: ЭБ, 1997, 127с.
Крикавський Є. Економічний потенціал логістичних систем. Львів: Держ. Університет "Львівська політехніка", 1997,168 с.
Крикавський Є. Логістика підприємства. Навч. Посібник. Львів: ДУ "Львівська політехніка", 1996, 160 с.
Материально-техническое снабжение, 1990, № 1.
Неруш Ю.М. Коммерческая логистика. Учебник. М.: ЮНИТИ, 1997,270 с.
Новиков О.А., Семененко А.И. Производственно-коммерческая логистика. Часть 1, часть 2: Учеб. пос. – СПб: Изд-во Санкт-Петер. университет экономики и финансов, 1993,208 с.
Окландер М. Концепция промышленной логистики. // Экономика Украины. – 1993. – №10. – С. 27-34.
Панкратов Ф.Г., Памтухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли: Учеб. для высш. торгово-экономических учебных заведений. – М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", – 220с.
Пархоменко Р.З. Системный подход к управлению Экономикой МТО (текст лекций). Неб. НГУ, 1987.
Плоткин Б.К. Коммерческая логистика. – Санкт-Петербург, 1995. – 125 с.
Плоткин Б.К. Основы логистики: Уч. пособие-Ленинград: